ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 640/19213/19
адміністративне провадження № К/990/26150/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/19213/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал"
до Національного банку України
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року (головуючий суддя: Погрібніченко І. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року (колегія у складі: головуючого судді: Кобаля М. І., суддів: Костюк Л. О., Степанюка А. Г.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Український капітал" (далі - ПАТ "Банк "Український капітал") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 31 липня 2019 року № 368 "Про відмову в погодженні статуту ПАТ "Банк "Український капітал".
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято в порушення вимог чинного законодавства.
Так, позивач зазначає, що 28 січня 2019 року ПАТ "Банк "Український капітал" подано до НБУ клопотання за вих. №10/104-239 про погодження змін до статуту банку у зв`язку зі збільшенням статутного капіталу, що відбулось шляхом розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості 1,08 грн. в кількості 11 112 000 штук, які придбав ОСОБА_1 за рахунок власних коштів, джерелом походження яких є отримані 28 грудня 2018 року дивіденди за 2016 рік згідно з рішенням учасника ПАТ "ВЕРДЕН" від 22 грудня 2018 року № 15 в сумі 20 003 250 грн. Натомість, відповідач оскаржуваним рішенням відмовив у погодженні змін до статуту посилаючись на висновок про неможливість підтвердження джерел коштів для здійснення запланованого збільшення та про незадовільний майновий стан ОСОБА_1 .
Позивач вказує на те, що маніпулювання цінами на фондовому ринку можливе лише шляхом здійснення маніпулювання на фондовій біржі. У той же час, практично усі правочини ПАТ "ВЕРДЕН" здійснювались на позабіржовому ринку, що НБУ не враховано під час прийняття оскаржуваного рішення. При цьому, питання щодо наявності ознак маніпулювання цінами на фондовій біржі належить до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а не НБУ. Також, доводи відповідача про те, що емітенти цінних паперів, які були предметом окремих правочинів, були одночасно сторонами договорів щодо цінних паперів інших емітентів, що свідчить про маніпулювання на фондовому ринку, позивач вважає такими, що суперечать принципам свободи договору та положенням статті 165 Господарського кодексу України.
Також, позивач зауважив, що твердження відповідача про дефектність отриманого прибутку та недопустимість укладення договору міни, сторони яких не отримують грошові кошти, а отримують цінні папери такої самої вартості, суперечать положенням законодавства, зокрема, статтям 715, 716 Цивільного кодексу України та підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, які прямо визначають можливість отримання прибутку внаслідок міни.
Позивач вважає доводи відповідача про невідповідність цін у правочинах з облігаціями та про завищення цін на облігації підприємств, перевищенням своїх повноважень та перебиранням на себе функцій іншого органу, оскільки НБУ не має права заперечувати проти визначення сторонами умов відповідних договорів, які не суперечать чинному законодавству України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року, позов задовольнив повністю.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених товариством та його контрагентами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 27 вересня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Крім того, скаржник зазначає, що на момент подачі касаційної скарги відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2022 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.
8. Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2022 року задоволено заяви суддів Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., Соколова В. М. про самовідвід. Відведено суддів Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., Соколова В. М. від участі у розгляді касаційного провадження у справі № 640/19213/19. Передано матеріали справи № 640/19213/19 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2022 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Мороз Л. Л.
На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С. Г. від 08 вересня 2023 року № 28255/23 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 (рішення Вищої ради правосуддя від 08.06.2023 № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", яка перебуває у складі колегії суддів, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року № 1512/0/78-23, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року.
11. 10 січня 2023 року на адресу Верховного Суду від ПАТ "Банк "Український капітал" надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
12. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 29 вересня 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31 липня 2019 року Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ (далі - Комітет) прийняв рішення № 368 "Про відмову у погодженні статуту ПАТ "Банк "Український капітал" у новій редакції".
14. Вказане рішення мотивоване тим, що відповідно до поданих банком документів збільшення статутного капіталу банку на 12 000 960 грн відбувається за рахунок додаткових внесків акціонера банку - ОСОБА_1, які здійснені 28 грудня 2018 року у розмірі 5 384 448 грн та 16 січня 2019 року у розмірі 6 616 512 грн.
15. За результатами розгляду поданих банком документів щодо майнового стану акціонера та джерел коштів, які спрямовуються на збільшення статутного капіталу банку, Комітет встановив, що ОСОБА_1 придбав акції ПАТ "Банк "Український капітал" на первинному ринку за рахунок коштів, отриманих внаслідок виплати дивідендів за 2016 рік у розмірі 20 003 250 грн, яка була здійснена 28 грудня 2018 року ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ВЕРДЕН" (далі - ПАТ "ВЕРДЕН").
16. У 2016 році ПАТ "ВЕРДЕН" отримано дохід у розмірі 596 035 132 грн в результаті операцій з продажу корпоративних прав (13 986 000 грн), від реалізації деривативів (4 388 432 грн) та внаслідок купівлі-продажу і міни цінних паперів (577 660 700 грн). Прибуток від вказаних операцій склав 96 492 668, 68 грн.
17. Переважну частину прибутку, а саме 89 118 637 грн, склав прибуток від операцій з цінними паперами таких емітентів: ПАТ "ЕІНГС АЙС", ПАТ "УКРБУДЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЯ", ПАТ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ СЕРВІС", ТОВ "ДОМІНІОН ІНВЕСТ", ТОВ "ІТС УКРАЇНА ЛТД", ТОВ "КИЇВСЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ", ТОВ "РА МЕДІА", ТОВ "ТЕХКОМПАНІ".
18. Так, у правочинах щодо цінних паперів брали участь ПАТ "ВЕРДЕН" та емітенти цінних паперів, які були предметом окремих правочинів, і одночасно сторонами договорів щодо цінних паперів інших емітентів. Всього було укладено 37 правочинів за період з 19 жовтня 2016 року по 29 грудня 2016 року на загальну суму 602 733 100, 85 грн. Внаслідок укладення договорів міни, сторони не отримали грошові кошти, а отримали цінні папери інших емітентів (такої самої вартості).
У свою чергу, Комісія дійшла висновку про невідповідність цін у правочинах з облігаціями шести емітентів ринковим умовам, а саме: про завищення цін на облігації підприємств при здійсненні відповідних правочинів.
19. Оцінка економічної доцільності правочинів ПАТ "ВЕРДЕН" з цінними паперами також здійснена НБУ на підставі інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР).
20. Так, відповідно до інформації до моменту укладення ПАТ "ВЕРДЕН" правочинів НКЦПФР неодноразово встановлювала факти маніпулювання цінами щодо цінних паперів окремих емітентів-учасників правочинів, зокрема, на підставі необґрунтованого зростання ціни цінних паперів, яка не відповідала фінансовим показникам діяльності емітентів. Відповідно до висновків НКЦПФР, угоди з цінними паперами окремих емітентів не мали очевидного економічного сенсу. Ознаки маніпулювання цінними паперами були встановлені НКЦПФР і після укладення правочинів ПАТ "ВЕРДЕН". Зокрема, 30 грудня 2016 року зупинено торгівлю на будь-якій фондовій біржі цінними паперами ТОВ "КИЇВСЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ", TOB "ТЕХНОКОМПАШ", TOB "ITC УКРАЇНА ЛТД", TOB "PA МЕДІА", тобто на наступний день після укладення останнього з 37 договорів міни.
21. НКЦПФР також повідомлено про здійснення таких дій щодо емітентів-учасників правочинів, зокрема: зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку, заборону торгів цінними паперами, складення актів про відсутність емітента за місцезнаходженням. Підставами для таких заходів було неподання емітентами річної інформації, нерозкриття регулярної інформації на фондовому ринку, а також постанови правоохоронних органів в межах досудових розслідувань у кримінальних провадженнях.
22. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо зазначених кримінальних проваджень, вбачається, що емітенти можуть мати ознаки фіктивності, а їх цінні папери продавались за завищеними цінами та могли використовуватися з метою порушення вимог законодавства, зокрема з метою легалізації грошових коштів, операцій з переведення безготівкових коштів у готівку, діяльності без фактичного здійснення операцій, незаконного заволодіння майном.
На думку Комітету, інформація, надіслана НКЦПФР та отримана з публічних джерел, дає підстави вважати, що емітенти цінних паперів можуть мати ознаки фіктивності, а їх цінні папери можуть використовуватися суб`єктами господарювання з метою вчинення операцій, які не мають економічної доцільності та можуть мати на меті порушення вимог законодавства.
23. Також встановлено, що кошти, за рахунок яких ПАТ "ВЕРДЕН" виплатило дивіденди на користь ОСОБА_1, фактично були отримані від господарської діяльності ТОВ "СКЕЛА ТЕРЦИУМ", які через низку внутрішньо-групових перерахувань між пов`язаними з банком особами були перераховані на користь ПАТ "ВЕРДЕН".
24. Таким чином, грошові кошти, отримані ОСОБА_1, у 2018-2019 роках та направлені на збільшення статутного капіталу банку, не пов`язані з прибутком ПАТ "ВЕРДЕН" у 2016 році.
25. З метою оцінки економічної доцільності правочинів, внаслідок яких ОСОБА_1 отримано кошти, спрямовані до статутного капіталу банку, Комітетом враховані такі обставини:
- прибуток ПАТ "ВЕРДЕН" отриманий внаслідок операцій міни цінних паперів, які не мали результатом отримання ПАТ "ВЕРДЕН" грошових коштів;
- грошові кошти для виплати дивідендів були отримані ПАТ "ВЕРДЕН" від іншої діяльності у 2018-2019 роках та не пов`язані з правочинами з цінними паперами, здійсненими ПАТ "ВЕРДЕН" у 2016 році;
- ціни у правочинах ПАТ "ВЕРДЕН" з облігаціями більшості емітентів не відповідають ринковим умовам;
- емітенти цінних паперів, які були предметом правочинів ПАТ "ВЕРДЕН", можуть мати ознаки фіктивності, а самі цінні папери можуть використовуватися суб`єктами господарювання з метою вчинення операцій, які не мають економічної доцільності та можуть мати на меті порушення вимог законодавства, зокрема використовуються з метою маніпулювання цінами під час здійснення операцій.
26. Враховуючи викладене, Комітет дійшов до висновку, що економічна доцільність правочинів, внаслідок яких ОСОБА_1 отримано кошти, спрямовані до статутного капіталу банку, має не підтверджений характер.
27. На підставі зазначеного, Комітет відмовив ПАТ "Банк "Український капітал" у погодженні статуту у новій редакції, у зв`язку зі збільшенням розміру статутного капіталу до 212 002 110 грн (на 12 000 960, грн).
28. Вважаючи протиправним та необґрунтованим рішення Комітету від 31 липня 2019 року № 368 "Про відмову в погодженні статуту ПАТ "Банк "Український капітал", ПАТ "Банк "Український капітал" звернулось до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
30. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України" (далі - Закон № 679-XIV) НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Положеннями ст. 6, 55 Закону № 679-XIV передбачено, що відповідно до Конституції України, основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі.
Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.
Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах другій та третій цієї статті.
32. Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті, крім випадку, передбаченого статтею 33 цього Закону.
33. Відповідно до ст. 16, 18 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон № 2121-III) статут банку складається з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону та інших законів України.
Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України.
Банк подає документи для погодження змін до статуту банку, пов`язаних із збільшенням статутного капіталу, виключно після повної сплати учасниками внесків до статутного капіталу.
Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються Національним банком України.
Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів.
34. Національний банк України має право відмовити юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту, у разі якщо:
1) подано неповний пакет документів, необхідних для погодження статуту;
2) документи містять недостовірну інформацію;
3) документи не відповідають вимогам законів України чи нормативно-правових актів Національного банку України;
4) ділова репутація засновника, а для засновника - юридичної особи і членів її виконавчого органу та/або наглядової ради та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в банку, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;
5) фінансовий стан засновника - юридичної особи та/або майновий стан засновника - фізичної особи не відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;
6) засновник не має власних коштів для здійснення заявленого внеску до статутного капіталу;
7) структура власності самої юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та/або засновника, що набуває істотної участі, не відповідає вимогам щодо її прозорості, встановленим Національним банком України;
8) не надано документи, що підтверджують наявність сплаченого статутного капіталу юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність.
Національний банк України не має права відмовити юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту з інших підстав, крім зазначених у цій статті.
35. У відповідності до підпункту 3 пункту 1 розділу І Положення про ліцензування банків, затвердженого постановою правління Національного банку України від 22 грудня 2018 року № 149 (далі - Положення № 149) це Положення розроблене відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про акціонерні товариства", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та інших законів України з метою визначення, зокрема, порядку погодження статутів банків і змін до них.
36. За приписом п. 4 розділу І Положення № 149 Національний банк застосовує своє професійне судження для прийняття рішень, визначених цим Положенням.
Професійне судження формується Національним банком з урахуванням визначених у пункті 3 глави 1 розділу I цього Положення принципів, а саме:
1) рівноцінності сутності та форми (оцінка правочинів, операцій, обставин та подій з точки зору їх суті та форми);
2) співмірності (пропорційності) [урахування обставин і умов конкретної ситуації, щодо якої формується професійне судження та приймається відповідне рішення (зокрема, розмір банку, складність, обсяг, види, характер здійснюваних ним операцій, організаційна структура банку, профіль ризику банку, особливості діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу), діяльність банківської групи, до складу якої входить банк, фінансовий стан банку та власників істотної участі в ньому)];
3) обґрунтованого сумніву (здійснення додаткової/поглибленої перевірки/аналізу правочинів, операцій, обставин та/або подій, щодо яких формується професійне судження та приймається відповідне рішення, за наявності обґрунтованого сумніву щодо них);
4) комплексного аналізу (дослідження всіх обставин та умов конкретної ситуації при формуванні професійного судження та прийнятті відповідного рішення).
Оцінка Національним банком кількісних або якісних параметрів або обставин, щодо яких Законом про банки або цим Положенням визначені чіткі критерії, не є застосуванням професійного судження.
37. Відповідно до пунктів 371-376 глави 45 розділу VII Положення №149 зміни до статуту банку вносяться шляхом його викладення в новій редакції.
Національний банк погоджує статут банку в новій редакції в порядку, визначеному розділом VII цього Положення.
Заявник для погодження статуту банку в новій редакції подає до Національного банку такі документи:
1) клопотання про погодження статуту банку в новій редакції, підписане уповноваженим представником банку;
2) три примірники статуту банку в новій редакції, а також статут банку в новій редакції в електронній формі у форматі Word;
3) рішення єдиного акціонера або протокол із рішеннями загальних зборів акціонерів банку про затвердження змін до статуту шляхом його викладення в новій редакції, його засвідчена копія або витяг із такого рішення про відповідні зміни;
4) засвідчену підписом уповноваженого представника банку порівняльну таблицю змін до статуту, у якій зазначаються положення чинного статуту банку та відповідні положення з урахуванням унесених змін.
38. За приписами п. 391 глави 47 розділу VII Положення № 149 заявник у разі внесення до статуту банку змін, пов`язаних зі збільшенням його статутного капіталу за рахунок додаткових внесків, додатково до документів, визначених пунктом 376 глави 45 розділу VII цього Положення, подає до Національного банку:
1) рішення єдиного акціонера або протокол із рішенням загальних зборів акціонерів про збільшення статутного капіталу банку шляхом розміщення додаткових акцій наявної номінальної вартості та іншими рішеннями, передбаченими нормативно-правовим актом Комісії з цінних паперів щодо реєстрації випусків акцій під час зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств, або його засвідчену копію;
2) рішення уповноваженого органу банку про затвердження результатів розміщення акцій і звіту про результати розміщення акцій банку або його засвідчену копію;
3) затверджений уповноваженим органом банку звіт про результати розміщення акцій банку або його засвідчену копію;
4) засвідчену копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій банку, виданого Комісією з цінних паперів;
5) таблицю змін статутного капіталу банку за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет - представництва Національного банку;
6) документи для ідентифікації нових акціонерів банку, які здійснили додаткові внески до його статутного капіталу в розмірі від одного відсотка статутного капіталу банку з урахуванням його збільшення, згідно з вимогами глави 4 розділу I цього Положення;
7) документи для оцінки фінансового/майнового стану акціонерів банку, які здійснили додаткові внески до його статутного капіталу в розмірі від одного відсотка статутного капіталу з урахуванням його збільшення, визначені в главах 18, 19 розділу III цього Положення;
8) правочини щодо придбання акцій банку акціонерами, які здійснили додаткові внески до його статутного капіталу в розмірі від одного відсотка статутного капіталу банку з урахуванням його збільшення, або їх засвідчені копії;
9) засвідчені копії платіжних документів, що свідчать про здійснення акціонерами повної сплати додаткових внесків до статутного капіталу банку, та виписку банку про зарахування коштів, унесених до його статутного капіталу, підписану головою правління та головним бухгалтером банку.
39. Згідно з пунктами 380, 381, 386-388 глави 45 розділу VII Положення №149 Національний банк приймає рішення про погодження або відмову в погодженні статуту банку в новій редакції протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів, визначених у розділі VII цього Положення.
Рішення про погодження або відмову в погодженні статуту банку в новій редакції приймає Комітет з нагляду.
Національний банк має право відмовити в погодженні статуту банку в новій редакції в разі:
1) подання неповного пакета документів;
2) невідповідності поданих документів вимогам законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку;
3) подання до Національного банку документів, що свідчать про порушення вимог законодавства України;
Національний банк має право відмовити в погодженні статуту банку в новій редакції у зв`язку зі збільшенням статутного капіталу банку додатково в разі:
1) визнання Національним банком незадовільним фінансового/майнового стану хоча б одного з акціонерів, які здійснили додаткові внески до статутного капіталу банку в розмірі від одного відсотка капіталу банку з урахуванням його збільшення (застосовується в разі внесення до статуту банку змін у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу за рахунок додаткових внесків);
2) відсутності підтвердження джерел походження коштів, за рахунок яких здійснюються внески для збільшення статутного капіталу банку (застосовується в разі внесення до статуту банку змін у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу за рахунок додаткових внесків);
3) розподілу прибутку банку до підтвердження аудитором достовірності та повноти річної фінансової звітності, її відповідності вимогам законодавства України (застосовується в разі внесення до статуту банку змін у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу за рахунок прибутку);
4) набуття акціонером істотної участі в банку або збільшення розміру істотної участі в банку, що йому належить, понад рівні володіння, визначені пунктом 257 глави 30 розділу V цього Положення, у результаті збільшення статутного капіталу банку без погодження з Національним банком цього набуття або збільшення;
5) якщо структура власності банку визнана Національним банком непрозорою або якщо структура власності банку в результаті збільшення його статутного капіталу не відповідатиме вимогам щодо прозорості, установленим Національним банком.
Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про відмову в погодженні статуту банку в новій редакції надсилає банку лист про відмову в погодженні статуту банку в новій редакції з обґрунтуванням підстав такої відмови.
40. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття Національним банком рішення про відмову у погодженні статуту Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" слугувала відсутність підтвердження джерел походження коштів, за рахунок яких здійснюються внески для збільшення статутного капіталу банку та незадовільний майновий стан ОСОБА_1 .
41. Між тим, слід звернути увагу, що оцінка майнового стану фізичних осіб здійснюється Національним банком, відповідно до приписів розділу ІІІ Положення № 149, у разі, зокрема, погодження змін до статуту банку у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу.
42. За приписами п. 89-90 глави 11 розділу ІІІ Положення № 149 особи, фінансовий/майновий стан яких оцінюється Національним банком, а також критерії такої оцінки визначаються окремо для кожного випадку оцінки згідно з главами 12-16 розділу III цього Положення.
Вимоги до документів, що подаються до Національного банку для здійснення оцінки фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб, а також до методики такої оцінки визначаються в главах 18 та 19 розділу III цього Положення.
43. Пунктами 91-95 глави 11 розділу ІІІ Положення № 149 визначено, що процесом оцінки фінансового/майнового стану особи передбачено здійснення Національним банком комплексного аналізу документів та інформації, поданих до Національного банку у визначених пунктом 88 глави 11 розділу III цього Положення випадках, документів та інформації, отриманих Національним банком під час здійснення ним банківського нагляду, отриманих Національним банком на його запит і/або під час перевірки/уточнення інформації, що подається до Національного банку, а також інформації з відкритих джерел.
Національний банк за результатом оцінки фінансового стану юридичної особи або майнового стану фізичної особи визнає його задовільним або незадовільним.
Національний банк має право визнати фінансовий стан юридичної особи або майновий стан фізичної особи незадовільним, якщо:
1) не подано документів, що підтверджують відповідність фінансового/майнового стану особи вимогам цього Положення;
2) подані документи щодо фінансового/майнового стану особи є недостатніми для його оцінки та/або не відповідають вимогам цього Положення та/або містять недостовірну інформацію та/або дані, які свідчать про невідповідність фінансового/майнового стану особи встановленим критеріям;
3) фінансовий/майновий стан особи не відповідає вимогам, визначеним у главах 12-16 розділу III цього Положення щодо відповідних випадків оцінки фінансового/майнового стану особи.
Національний банк має право визнати фінансовий/майновий стан особи незадовільним за наявності інформації, яка, за професійним судженням Національного банку, свідчить про фінансові труднощі особи, що можуть негативно вплинути на фінансовий стан банку, його вкладників та інших кредиторів.
Національний банк запитує в особи, фінансовий/майновий стан якої оцінюється, пояснення щодо визначеної в пункті 94 глави 11 розділу III цього Положення інформації, установлює строк їх подання та здійснює оцінку з урахування таких пояснень, якщо вони були надані в установлений Національним банком строк.
44. Главою 13 розділу ІІІ Положення № 149 визначено критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час погодження змін до статуту банку у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу та під час надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу з метою спрямування коштів на збільшення статутного капіталу.
45. Пунктами 104-105 глави 13 розділу ІІІ Положення №149 передбачено, що Національний банк під час погодження змін до статуту банку у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу, надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу з метою спрямування коштів на збільшення статутного капіталу оцінює фінансовий/майновий стан юридичних і фізичних осіб, які здійснили додаткові внески, спрямовують кошти субординованого боргу до статутного капіталу банку в розмірі одного й більше відсотка статутного капіталу (з урахуванням його збільшення).
Відповідною датою для оцінки фінансового стану юридичної особи/майнового стану фізичної особи згідно з главою 13 розділу III цього Положення є робочий день, що передує даті внесення особою коштів до статутного капіталу банку, даті клопотання про надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу відповідно.
46. При цьому, пунктом 107 глави 13 розділу ІІІ Положення №149 передбачено, що Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка здійснює внески до статутного капіталу банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особи має власні грошові кошти в сумі рівній або більшій, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення.
47. Пунктами 165, 166 глави 19 розділу ІІІ Положення №149 визначено, що джерела власних коштів фізичної особи вважаються підтвердженими, якщо:
1) сума доходів фізичної особи за період, у якому нею були здійснені витрати на придбання та/або збільшення ринкової вартості кожного відмінного від грошових коштів об`єкта майна, зазначений в інформації про майновий стан, і/або попередні періоди, зменшена на суму витрат фізичної особи за відповідний період/періоди, крім витрат на придбання та/або збільшення ринкової вартості такого об`єкта майна, уключаючи витрати на придбання іншого, ніж такий об`єкт, майна, є рівною або більшою вартості придбання такого об`єкта майна та витрат, які були здійснені фізичною особою для збільшення його ринкової вартості станом на відповідну дату;
2) сума доходів фізичної особи за періоди, у яких нею були отримані зазначені в інформації про майновий стан грошові кошти, та всі наступні періоди до відповідної дати, зменшена на суму витрат фізичної особи за такі періоди, є рівною або більшою суми власних коштів фізичної особи, розрахованої відповідно до пункту 162 глави 19 розділу III цього Положення;
3) фізичною особою здійснено сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів у зв`язку з отриманням доходів, зазначених в інформації про майновий стан;
4) фізичною особою подано до Національного банку документи щодо доходів, зазначених в інформації про майновий стан, та документи щодо підтвердження джерел власних коштів.
Фізична особа для підтвердження джерел власних коштів подає до Національного банку такі інформацію та документи/копії документів:
1) податкові декларації з усіма додатками та доповненнями (у разі їх наявності) за періоди, за які в інформації про майновий стан подані дані щодо доходів фізичної особи, разом із довідкою про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), виданою контролюючим органом;
2) довідку компетентного органу країни, податковим резидентом якої є фізична особа, про стан виконання нею обов`язків зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів станом на відповідну дату.
48.Пунктами 168-171 глави 19 розділу ІІІ Положення №149 передбачено, що фізична особа, яка відповідно до законодавства не подавала податкові декларації за будь-який із періодів, за які в інформації про майновий стан нею подані дані щодо доходів, має право подати до Національного банку замість податкових декларацій витяг (відомості) із інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених фізичній особі доходів і утриманих з неї податків, зборів та інших обов`язкових платежів або інформацію контролюючого органу, що містить такі відомості.
Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження даних щодо її витрат, зазначених в інформації про майновий стан, правочини (або їх копії), на підставі яких фізичною особою понесені (будуть понесені) ці витрати.
Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження джерел власних коштів документи, на підставі яких отримано доходи, грошові кошти або інше майно, документи та інформацію щодо вартості майна (іншого, ніж грошові кошти) на момент його отримання фізичною особою, попередніх власників грошових коштів і майна, правових підстав їх отримання. Документи та інформація надаються для підтвердження того, що грошові кошти та майно, зазначені в інформації про майновий стан, та грошові кошти, за рахунок яких фізичною особою набуто та збільшено ринкову вартість майна, суму доходу від відчуження якого включено до інформації про майновий стан: