1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 200/5474/20-а

адміністративні провадження № К/9901/25440/21, №К/9901/25294/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів -Cоколова В.М., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №200/5474/20-а

за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури про визнання протиправними і скасування рішення та наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, прийняте в складі: головуючого судді Зінченка О.В., і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Міронової Г.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), Донецької обласної прокуратури (далі - відповідач-2) з вимогами:

1.1. визнати протиправним і скасувати наказ Прокурора Донецької області від 04.05.2020 №397-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру";

1.2. визнати протиправним і скасувати рішення Кадрової комісії №2 від 02.04.2020 №138 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду;

1.3. зобов`язати Прокуратуру Донецької області поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду з 05.05.2020 або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України;

1.4. стягнути з Прокуратури Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.05.2020 і до моменту фактичного поновлення на посаді;

1.5. стягнути з Офісу Генерального прокурора та Прокуратури Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконним звільненням, у розмірі 250 000 грн.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що кадрова комісія безпідставно не перенесла дату його іспиту, а замість цього протиправно визнала позивача таким, що не успішно пройшов іспит.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з лютого 2009 року працював в органах прокуратури України на різних посадах: від помічника міжрайонного прокурора до прокурора відділу прокуратури області, що підтверджується записами у трудовій книжці (том 1, а.с. 29-34).

4. 07.10.2019 позивачем надано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію (том 2, а.с. 161).

5. Наказом від 27.12.2019 №1162-п ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Прокуратури Донецької області (том 2, а.с. 25).

6. З 02.03.2020 по 13.03.2020 позивач знаходився на лікуванні у Комунальному комерційному підприємстві "Чернігівський обласний кардіологічний центр" Чернігівської обласної ради, що підтверджується листком непрацездатності серії АКА № 873152 та випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (том 1, а.с. 22-23).

7. 03.03.2020 позивачем засобами електронного зв`язку на електронну адресу Кадрової комісії №1 1kadrcom@gp.gov.ua направлено заяву про неможливість явки на атестування, у зв`язку із хворобою (том 1, а.с. 48, 57).

8. 03.03.2020 Другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур складено Протокол №1 (том 2, а.с. 162-170).

9. Додатком №4 до Протоколу №1 засідання Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 03.03.2020 встановлено список осіб, які не з`явилися 03.03.2020 для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (том 2, а.с. 194-197).

10. 02.04.2020 Кадровою комісією №2 стосовно позивача прийнято рішення №138 про неуспішне проходження прокурором атестації, відповідно до якого ОСОБА_1 для складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора не з`явився та у строк, передбачений Порядком проходження прокурорами атестації, заяви про перенесення тестування до Кадрової комісії №2 не надіслав. Як наслідок, у рішенні зазначено, що ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію у зв`язку з неявкою (том 1, а.с 54).

11. Наказом прокурора Донецької області від 04.05.2020 №397-к позивача звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" ( том 1, а.с. 56).

12. 13.07.2020 позивачем направлено запит голові Кадрової комісії №2 в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" (том 2, а.с. 64-65).

13. 17.07.2020 ОСОБА_1 отримав роз`яснення Офісу генерального прокурора з окремих питань проходження атестації прокурорів регіональних прокуратур, згідно з яким 01.03.2020 та 03.03.2020 тестування здійснювалося Другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур, а 02.03.2020 та 04.03.2020 - Першою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур (том 2, а.с. 67-69).

14. Уважаючи звільнення безпідставним та відповідне рішення Кадрової комісії №2 незаконним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

15. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Донецької області від 04.05.2020 №397-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду Прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру"; визнано протиправним і скасовано рішення Кадрової комісії №2 від 02.04.2020 №138 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду Прокуратури Донецької області; зобов`язано Донецьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду Донецької обласної прокуратури з 05.05.2020 або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України; стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.05.2020 до 21.10.2020 в сумі 123 695,91 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчинив дії щодо повідомлення кадрової комісії про потребу у медичній допомозі, водночас останньою не прийнято рішення про перенесення іспиту на іншу дату в зв`язку з перебуванням його на лікуванні, чим позбавлено права ОСОБА_1 на складання іспиту.

17. З огляду на те, що рішення Кадрової комісії №2 про неуспішне проходження позивачем атестації у зв`язку з неявкою підлягає скасуванню, то суд першої інстанції також визнав, що підлягає скасуванню і наказ про звільнення позивача з посади та органів прокуратури, який прийнятий на підставі вказаного рішення.

18. Суд першої інстанції також дійшов висновку про обґрунтованість похідних вимог про зобов`язання Донецької обласної прокуратури поновити позивача в органах прокуратури на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених та тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду Донецької обласної прокуратури з 05.05.2020 або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України та стягнення з Донецької обласної прокуратури на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.05.2020.

19. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 абзац четвертий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 змінено, виклавши його таким чином: "Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду Прокуратури Донецької області з 05.05.2020". В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 залишено без змін.

20. Змінюючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

21. 12.07.2021 до Суду надійшли касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021.

22. У касаційних скаргах скаржники, не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, просять їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

23. Підставою для касаційного оскарження скаржники визначили пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

24. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, Офіс Генерального прокурора зазначив, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: підпункту 2 пункту 19, підпункту 1 пункту 8 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-IX.

25. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, Донецька обласна прокуратура зазначила, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 7, 9, 13, 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-IX.

26. За доводами скаржників, позивач помилково звернувся із заявою про перенесення дати іспиту до Кадрової комісії №1.

27. Скаржники пояснюють, що Першу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур визначено відповідальною за проведення тестування на знання і вміння застосовувати закон, а також на загальні здібності в рамках проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур 02.03.2020 та 04.03.2020. Водночас Другу комісію з атестації прокурорів регіональних прокурату - за проведення тестування на знання і вміння застосовувати закон, а також на загальні здібності в рамках проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур 03.03.2020 та 05.03.2020.

28. З метою своєчасного повідомлення осіб, які проходили тестування, цю інформацію було оприлюднено на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.

29. Додатково повідомлено, що прокурори, які, згідно з графіком проходитимуть тестування 03.03.2020 та 05.03.2020, можуть звертатися із заявами до Другої кадрової комісії відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації.

30. Ураховуючи те, що ОСОБА_1 було призначено проходження тестування на 03.03.2020, то і з відповідним зверненням щодо перенесення тестування йому необхідно було звернутися не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, саме до Кадрової комісії №2, чого останнім зроблено не було. Оскільки позивач належним чином не повідомив відповідну кадрову комісію про неможливість прибуття на іспит, то рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, у зв`язку з неявкою останнього, прийнято обґрунтовано.

31. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Шевцовій Н.В., Уханенку С.А.

32. Ухвалами Суду від 12.08.2021 відкрито касаційне провадження за цими скаргами.

33. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 22.08.2023, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Шевцової Н.В., яка входить до складу постійної колегії суддів, призначений повторний автоматизований розподіл указаних касаційних скарг.

34. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Соколову В.М., Уханенку С.А.

35. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача-1, в якому він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити, скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині поновлення його на посаді та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким поновити позивача в органах прокуратури на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду Донецької обласної прокуратури з 05.05.2020 або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України.

36. Переглядаючи доводи та вимоги відзиву на касаційні скарги у цій справі, Суд уважає необхідним зауважити, що відповідно до пунктів 4, 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

37. Водночас згідно з вимогами пункту 3 частини другої статті 338 КАС України відзив на касаційну скаргу має містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

38. Суд констатує, що касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, якою змінено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2020, відкрито не було. Отож вимоги про скасування рішення суду апеляційної інстанції, з ухваленням нового рішення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, не приймаються Судом до уваги, оскільки останні не відповідають процесуальному закону.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

39. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

40. Статтею 4 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

41. Законом №1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

42. Законом України від 19.09.2019 №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113-ІХ; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який діє з 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону №1697-VII внесено зміни.

43. У тексті Закону №1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".

44. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

45. Відповідно до пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

46. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

47. Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

48. Відповідно до пункту 12 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

49. Пунктом 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX передбачено, що атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

50. Відповідно до пункту 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

51. Пунктом 16 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ передбачено, що за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

52. Згідно з пунктом 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

53. Пунктом 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

54. Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту. Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".


................
Перейти до повного тексту