ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа №640/36179/21
адміністративне провадження № К/990/23514/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М.,
за участю секретаря судового засідання: Лупу Ю.Д.,
представника позивача Житченко О.В.,
представника відповідача Смикалова В.Р.,
представника третьої особи Алімова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг,
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕ ТРЕЙДИНГ",
про визнання протиправною та скасування постанови від 24 листопада 2021 року № 2250,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., Степанюка А.Г. від 24 травня 2023 року,
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2021 року Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (далі - ПАТ "Донбасенерго", позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕ ТРЕЙДИНГ" (далі - ТОВ "ДЕ ТРЕЙДІНГ"), у якому просить визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову НКРЕКП від 24 листопада 2021 року № 2250 "Про внесення змін до Правил ринку".
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірна постанова прийнята відповідачем поза межами повноважень, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, недобросовісно, а тому з огляду на вимоги статті 2 КАС України постанова НКРЕКП від 24 листопада 2021 року № 2250 є протиправною та підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року адміністративний позов задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у протоколі від 28 жовтня 2021 року НКРЕКП визнає відсутність у неї повноважень щодо визначення рівня ліквідності ринку електричної енергії, що свідчить про визнання відповідачем відсутності чіткого механізму та критеріїв визначення рівня ліквідності ринку.
5. Суд зауважив, що, прийнявши спірну постанову, НКРЕКП не визначала, який саме рівень ліквідності на ринку електричної енергії є достатнім та жодним чином не обґрунтувала, чому обмеження свободи договору вжито саме на максимально допустимому законом рівні в 50 відсотків.
6. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна постанова НКРЕКП суперечить, крім іншого, положенням статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії", що підтверджено самим відповідачем, адже таке рішення НКРЕКП прийнято без дотримання принципів пропорційності (має бути необхідним і мінімально достатнім для досягнення мети) та прозорості (має бути належним чином обґрунтованим). На переконання суду першої інстанції, дії відповідача не відповідають принципу належного урядування з огляду на відсутність законодавчо встановленого порядку визначення рівня ліквідності ринку електричної енергії.
7. Додатково суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідно до пункту 11.4 розділу 11 Постанови НКРЕКП від 6 грудня 2016 року № 2133 "Про затвердження Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Регламент НКРЕКП) розробником при підготовці аналізу впливу проєкту регуляторного акта, зокрема визначаються та оцінюються всі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу. Між тим, при дослідженні Аналізу впливу до проекту спірної постанови виявлено невідповідність останнього вимогам, встановленим наведеним Регламентом.
8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року апеляційну скаргу НКРЕКП задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
9. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
10. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що абзацом 4 частини четвертої статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено право Регулятора, з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку електричної енергії, встановлювати обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою. Таке обмеження не може бути більшим 50 відсотків їх місячного обсягу продажу електричної енергії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ПАТ "Донбасенерго" звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 66 та 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", зокрема без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 листопада 2018 року у справі № 826/2507/18 та від 25 квітня 2023 року у справі № 480/4226/21 щодо особливостей реалізації органом державної влади дискреційних повноважень.
13. Скаржник також стверджує, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що з оприлюднених аналізу регуляторного впливу до проєкту спірної постанови та обґрунтування необхідності прийняття останньої, вбачається недотримання відповідачем порядку підготовки та прийняття проєктів рішень, що має ознаки регуляторного акта. На цій підставі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 398/7667/14-а.
14. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є також відсутність висновку Верховного Суду щодо питання правильного застосування частини четвертої статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", а саме - щодо права НКРЕКП встановлювати обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та афілійованими особами з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку "на добу на перед".
15. Від НКРЕКП надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "Донбасенерго", в якому зазначається, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, - безпідставні, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність у Регулятора повноважень щодо затвердження правил ринку, правил ринку "на добу на перед" та внутрішньодобового ринку, а також щодо затвердження змін до таких правил.
16. Крім того, НКРЕКП стверджує, що доводи касаційної скарги про недотримання встановленої для прийняття регуляторного акта процедури є необґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що прийняття спірної постанови НКРЕКП відбувалося у формі відкритих слухань; цьому передувало оприлюднення проєкту постанови разом з аналізом її впливу, обґрунтуванням та порівняльною таблицею, зокрема шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НКРЕКП в мережі Інтернет з метою отримання зауважень та пропозицій.
17. З огляду на таке, НКРЕКП просить залишити касаційну скаргу ПАТ "Донбасенерго" без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
18. Від ТОВ "Де Трейдінг" надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "Донбасенерго", в якому третя особа підтримує доводи касаційної скарги, посилається на необґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, хибність висновків цього суду про те, що Регулятор під час прийняття спірної постанови діяв у межах повноважень, визначених статтею 66 Закону України "Про ринок електричної енергії"; просить касаційну скаргу ПАТ "Донбасенерго" задовольнити, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року.
19. 25 вересня 2023 року представником НКРЕКП подано додаткові пояснення, в яких відповідач наводить обґрунтування необхідності вжиття заходів, запроваджених спірною постановою, а саме - необхідність підвищення ліквідності ринку електроенергії. Зокрема, відповідачем вказується, що відсутність обмежень продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою, може призвести до штучного перетікання обсягів купівлі-продажу електричної енергії та, як наслідок, суттєвого зростання обсягу електричної енергії, що реалізовується на ринку двосторонніх договорів, при цьому обсяг ринку "на добу наперед" суттєво зменшиться.
Також Регулятор наполягає на тому, що ним повністю дотримано процедуру прийняття спірної постанови.
20. 26 вересня 2023 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких звертає увагу, що з Аналізу регуляторного впливу проєкту спірної постанови від 24 листопада 2021 року № 2250 вбачається, що Регулятор обґрунтував необхідність її прийняття тим, що на ринку "на добу наперед" спостерігається різке зниження ціни, що спричинене виведенням попиту з цього ринку, тобто фактично відповідач вказує на необхідність забезпечення ліквідності саме на ринку "на добу наперед".
Водночас, як зазначає представник позивача, вжиті спірною постановою НКРЕКП заходи мають стосуватися забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку електричної енергії, тобто в цілому усього ринку, а не на певному його сегменті. Представник позивача вказує, що у статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачені окремі заходи для урегулювання ситуації з ліквідністю на ринку "на добу наперед". Відтак, представник позивача вважає, що наведені в Аналізі регуляторного впливу до проєкту спірної постанови та у поясненнях НКРЕКП обґрунтування не є належним чином мотивованими та не підтверджують того, що ліквідність ринку електричної енергії потребувала вжиття Регулятором заходів, що передбачають втручання у свободу договору.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
21. Касаційну скаргу подано до суду 3 липня 2023 року.
22. Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2023 року відкрито касаційне провадження в адміністративній справі № 640/36179/21, витребувано матеріали справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ПАТ "Донбасенерго".
23. Ухвалою Верховного Суду від 6 вересня 2023 року справу № 640/36179/21 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 вересня 2023 року та у подальшому перенесено на 26 вересня 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" відповідачем прийнято постанову, якою главу 2.4 розділу II Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку), доповнено новим пунктом такого змісту:
" 2.4.3. Обмеження місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (далі - ДД) між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою, складає 50 відсотків їх місячного обсягу продажу електричної енергії (крім договорів, укладених для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії)".
25. Вказано, що ця постанова набирає чинності з 1 грудня 2021 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 2 Постанови).
26. Вважаючи вказану постанову такою, що не відповідає вимогам Закону України "Про ринок електричної енергії" та порушує його права та інтереси, позивач звернувся з позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
28. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
29. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
30. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
31. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими, з огляду на наступне.
32. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
34. У касаційній скарзі зазначається про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 66 та 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", зокрема без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 листопада 2018 року у справі № 826/2507/18 та від 25 квітня 2023 року у справі № 480/4226/21.
35. Зокрема, скаржник вважає, що неправильність застосування судом апеляційної інстанції вищенаведених норм права полягає у невірному тлумаченні цих норм, що зумовило необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність у Регулятора дискреційних повноважень щодо встановлення обмежень на будь-якому рівні до 50% місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою.
Скаржник зазначає, що при правильному тлумаченні положення статей 66 та 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" необхідно розуміти так, що Регулятор може запроваджувати таке обмеження на рівні від 0 до 50% місячного обігу продажу виключно з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку електричної енергії.
36. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить за наступного.
37. Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що НКРЕКП (далі також - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
38. Згідно із статтею 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
39. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема правила ринку, правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та зміни до них відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
40. Пунктами 2 та 4 та частини першої статті 20 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що Регулятор здійснює моніторинг функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки, зокрема рівня відкриття та ефективності функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, рівня конкуренції на оптовому і роздрібному ринках, показників зміни постачальника і статистики відключень, рівня цін та якості робіт з технічного обслуговування, скарг споживачів, застосування положень договорів, що обмежують конкуренцію на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, а також будь-яких інших практик, що призводять до порушення, спотворення або обмеження конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; порушень та/або обмежень конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, проявів обмежувальної договірної практики на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, включаючи індивідуальні умови договорів з великими непобутовими споживачами і, за потреби, інформує Антимонопольний комітет України про таку практику.
41. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати, зокрема державне регулювання та моніторинг на ринку енергетики та комунальних послуг, приймати акти регуляторного характеру, зокрема й затверджувати правила ринку, правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та зміни до них відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою досягнення балансу інтересів всіх учасників ринку та забезпечення енергетичної безпеки.
42. Судами у цій справі встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що НКРЕКП обґрунтувало необхідність внесення зміни до Правил ринку метою забезпечення збільшення конкуренції на різних сегментах ринку. Регулятор на ринку електричної енергії, зважаючи на результати моніторингу функціонування ринку електричної енергії, виявив нетипову поведінку учасників ринку, що викликало серйозні запитання та здобуло підтвердження проблеми надмірної ринкової влади окремих гравців, які можуть знижувати ціну ринку "на добу наперед", (шляхом зменшення попиту) або підвищувати ціну на ринку "на добу на перед" (шляхом зменшення пропозиції та збільшення попиту), використовуючи такі дії.
Результати моніторингу розміщено у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Регулятора.
43. З огляду на результати моніторингу, на засіданні, що проводилось у формі відкритого слухання 24 листопада 2021 року, було затверджено зміни до Правил ринку, якими встановлено обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою, у розмірі 50 відсотків.
44. Відповідно до частини четвертої статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятор з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку електричної енергії має право встановлювати обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою. Таке обмеження не може бути більшим 50 відсотків їх місячного обсягу продажу електричної енергії.
45. Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятор з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку "на добу наперед" має право встановлювати:
1) виробникам (крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії) та імпортерам - граничну нижню межу обов`язкового місячного обсягу продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед", але не більше 30 відсотків їхнього місячного обсягу продажу електричної енергії відповідно до правил ринку;