ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 200/2859/19-а
адміністративне провадження № К/9901/3548/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2019 (головуючий суддя: Галатіна О.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 (головуючий суддя: Ястребова Л.В., судді: Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г.) у справі № 200/2859/19-а за позовом Приватного підприємства "Агро-Бізнес" до Головного управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання утриматися від вчинення певних дій,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У лютому 2019 року Приватне підприємство "Агро-Бізнес" (далі - ПП "Агро-Бізнес" або позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:
визнати протиправним і скасувати наказ начальника Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 11.08.2015 № 47 "Про демонтаж самовільно встановлених спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, власники якої не встановлені" в частині зобов`язання комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" демонтувати самовільно встановлену спеціальну конструкцію зовнішньої реклами - сіті - лайт розміром 1,2*1,8 м. за адресою: м. Маріуполь, просп. Нахімова (перехрестя з вул. Чорноморською за схемою № 1249);
визнати протиправними дії відповідача щодо демонтажу (зміні місця розміщення) лайтбоксу розміром 1,2*1,8 м., належного ПП "Агро-Бізнес", розташованого за адресою, визначеною у Паспорті розміщення елементу зовнішнього художнього оформлення, виданого 23.04.2008;
зобов`язати відповідача за власний рахунок відновити демонтований лайтбокс розміром 1,2*1,8 м. належного ПП "Агро-Бізнес", шляхом його розміщення за адресою, визначеною у Паспорті розміщення елементу зовнішнього художнього оформлення, виданого 23.04.2008.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 30.09.2019, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019, позов задовольнив.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП "Агро-Бізнес" є юридичною особою, зареєстроване № 30432602, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Пушкіна, б. 92, кв. 2.
За інформацією, зазначеною у паспорті розміщення елемента зовнішнього художнього оформлення, виданому 23.04.2008 Головним управлінням архітектури та містобудування Маріупольської міської ради (далі - ГУАМ), двосторонній лайтбокс (1,2*1,8) розташований на пр. Нахімова, 37. Замовник - ПП "Агро-бізнес". В паспорті наявне фотозображення лайтбоксу. Згідно архітектурно-художнього завдання, паспорт дійсний при наявності ескізів, які узгоджені в ГУАМ. Зміна художнього вигляду, розмірів, матеріалів тощо без спеціального узгодження в ГУАМ забороняється. Розміщення елемента зовнішнього художнього оформлення узгоджено.
11.08.2015 начальником Головного управління містобудування і архітектури прийнято наказ № 47 "Про демонтаж самовільно встановлених спеціальних конструкцій зовнішньої реклами власники яких не встановлені". В наказі зазначено, що у результаті перевірки дотримання порядку розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя встановлено факт порушення пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі - Типові правила № 2067), а саме: розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами без відповідного дозволу. У зв`язку із порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами, керуючись статтею 144 Конституції України, статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 45 Типових правил № 2067, пунктом 2.1.5 Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя, затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 № 95, наказано комунальному комерційному підприємству "Маріупольтепломережа" демонтувати самовільно встановлені спеціальні конструкції зовнішньої реклами - сітілайти, в т.ч., за адресою пр. Нахімова (перехрестя з вул. Чорноморською, за схемою № 1249).
29.11.2018 позивач листом за № 21 звернувся до начальника управління Маріупольської міської ради із проханням відновити незаконно знесений 14.11.2018, за дорученням Управління архітектури, сітілайт-покажчик "Парк-Отель", який був установлений за адресою: м. Маріуполь, пр. Нахімова, 37, згідно Паспорту, виданого Головним управлінням архітектури та містобудівництва Маріупольської міської ради 23.04.2008.
У відповідь на зазначене звернення позивачу роз`яснено (лист № 30.9-37012-30.1 від 14.01.2019), що на перетині пр. Нахімова та вул. Чорноморська у 2015 році було виявлено незаконно встановлений сітілайт, на якому була відсутня табличка із зазначенням власника та відмінна від конструкції, на яку було видано паспорт розміщення елемента зовнішнього художнього оформлення - покажчик. Відповідно до пункту 2.8 Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 16.03.11 № 95, робочий орган приймає рішення про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами: в разі самовільно встановлених, припис не видається. У зв`язку із зазначеними обставинами, Головним управлінням містобудування та архітектури був підготовлений наказ на демонтаж самовільно встановленої спеціальної конструкції зовнішньої реклами.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що на підставі Паспорта розміщення елемента зовнішнього художнього оформлення ним у 2008 році за адресою: м. Маріуполь, пр. Нахімова, 37 встановлено Покажчик "Парк-Готель". Необхідність встановлення зазначеного покажчика обумовлена особливістю розташування місця відпочинку "Парк-Готель". Наполягає, що встановлений покажчик відповідав критеріям, зазначеним у Паспорті, а саме: такий був встановлений у формі двостороннього лайтбоксу розміром 1,2 х 1,8; на ньому містилася інформація щодо діяльності "Парк-Готелю", зокрема: стрілка-покажчик напрямку знаходження місця відпочинку, найменування послуг, години роботи та засоби зв`язку. Іншої інформації лайтбокс не містив. Водночас у листопаді 2018 року позивач виявив відсутність за місцем розташування елемента зовнішнього художнього оформлення. У ході проведених пошукових робіт позивач встановив факт демонтажу конструкції на підставі наказу начальника Головного управління містобудування і архітектури від 11.08.2015 № 47. Своєю чергою, жодних документів від відповідача з інформацію про невідповідність встановленої конструкції вимогам законодавства на адресу суб`єкта господарювання не надходило. У той же час, встановлена конструкція повністю відповідає чинній дозвільній документації. За таких обставин позивач вважає зазначений наказ та дії з демонтажу елемента зовнішнього художнього оформлення протиправними.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що у ході проведеного в 2015 році обстеження місць розміщення конструкцій зовнішньої реклами, оформленого актом від 10.06.2015, спеціалістами відповідача було виявлено незаконно встановлений сітілайт за адресою: пр. Нахімова (перехрестя з вул. Чорноморською, за схемою під № 1249), на якому була відсутня контактна інформація власника у зв`язку із чим наполягає на законності проведеного демонтажу конструкції. Крім того, за позицією відповідача, демонтована конструкція мала відмінний художній вигляд від затверджених ПП "Агро-Бізнес" ескізів.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що демонтована конструкція була розміщена на підставі належним чином оформлених дозвільних документів. Доказів анулювання дозвільного документу або закінчення строку його дії відповідачем не надано. Водночас за інформацією, зазначеною у Паспорті, дозвільний документ виданий безстроково. Твердження відповідача про те, що сітілайт, виявлений спеціалістами у 2015 році, значно відрізняється від сітілайт-покажчика ПП "Агро-бізнес", за висновками судів обох інстанцій, не відображають порушення тих характеристик, що зазначені у Паспорті.
Також суди зазначили, що за ескізом сітілайту, узгодженим ГУАМ, не передбачено розміщення на елементі зовнішнього художнього оформлення таблички із контактною інформацією власника.
Крім того суди попередніх інстанцій констатували невідповідність оскаржуваного наказу вимогам законодавства, зокрема відсутність в ньому інформації про строки проведення демонтажу конструкції. Крім того, відповідач не надав доказів повідомлення суб`єкта господарювання про прийняте рішення. Натомість позиція відповідача щодо неможливості встановлення власника сітілайту, за висновками судів попередніх інстанцій, є неприйнятною, оскільки замовник сітілайту, а також його юридична адреса та номер телефону, зазначені у Паспорті від 2008 року, що видавався відповідачем. Крім того, за позицією судів обох інстанцій, відповідач мав можливість попередити замовника сітілайту про виявлене порушення шляхом розміщення відповідного оголошення у ЗМІ, наклеювання на сітілайт припису тощо, проте не вчинив жодних дій. Доказів того, що відповідач вчиняв спроби зв`язатися із власником за телефонами, зазначеними на покажчику, суду також не надано.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Скаржник наполягає, що маркування на конструкції щодо власника та контактних даних, власника якої не встановлено було відсутнє, тому посадовими особами відповідача було складено відповідний акт обстеження конструкцій зовнішньої реклами від 10.06.2015 та у подальшому підготовлено наказ № 47 від 11.08.2015 про демонтаж самовільно встановленої конструкції. Також скаржник наполягає на тому, що демонтована конструкція не має жодного відношення до двостороннього лайтбоксу розміром 1,2х1,8 м, належного позивачу.
Позивач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржника, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.