Постанова
Іменем України
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 489/3564/18
провадження № 51-409км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого
ОСОБА_9 та в його інтересах захисника ОСОБА_5 і захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_10 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2021 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 12018150040000897 за обвинуваченням
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
та
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Очакова Миколаївської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2
ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2021 року ОСОБА_9 і ОСОБА_10 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначено їм покарання у виді позбавлення волі на строк 12 і 10 років відповідно.
2. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року зазначений вирок залишено без змін.
3. Згідно з вироком 03 березня 2018 року ОСОБА_9 і ОСОБА_10, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, разом вживали спиртні напої, в ході чого у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на умисне позбавлення життя ОСОБА_11, з метою реалізації якого він запропонував ОСОБА_10 спільно вчинити вказаний злочин, на що останній погодився. Далі ОСОБА_9 і ОСОБА_10, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, з метою заподіяння смерті ОСОБА_11 зайшли до її кімнати, де ОСОБА_9 дерев`яною іконою наніс удар в область голови потерпілої. Після цього обвинувачені повернулися до кухні, депродовжили вживати спиртні напої і ОСОБА_9 став наполягати, щоб ОСОБА_10 завершив їх спільні дії, спрямовані на вбивство ОСОБА_11 . Діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9, ОСОБА_10 зайшов до кімнати його матері - ОСОБА_11 та з метою умисного позбавлення життя потерпілої обома руками став душити її, в результаті чого вона померла.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
4. В аналогічних за змістом касаційних скаргах засуджений ОСОБА_9 та в його інтересах захисник ОСОБА_5 просять вирок та ухвалу стосовно нього скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказують про неповноту судового слідства, упередженість суду та невідповідність його висновків фактичним обставинам справи, недоведеність участі ОСОБА_9 у позбавленні життя потерпілої, відсутність у нього умислу та мотиву, а також доказів його змови з ОСОБА_10 .
5. У касаційній скарзі в інтересах засудженого ОСОБА_10 захисник ОСОБА_6, даючи власний аналіз доказам у кримінальному провадженні, стверджує, що він не мав мотиву та умислу на вбивство потерпілої ОСОБА_11 і жодних домовленостей про це із засудженим ОСОБА_9, докази причетності ОСОБА_10 до вбивства потерпілої у кримінальному провадженні відсутні, а його винуватість не доведено. Зазначає, що під час слідчого експерименту ОСОБА_10 обмовив себе внаслідок застосування до нього психологічного тиску з боку працівників поліції, а дані, які містяться у протоколі зазначеної слідчої дії, не узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи про причини смерті потерпілої. Також вказує на незаконність затримання ОСОБА_10 за відсутності ухвали слідчого судді, порушення його прав та застосування погроз, внаслідок чого вважає дані протоколів затримання та слідчого експерименту неналежними і недопустимими доказами. Крім того, вказує, що судом не допитаний потерпілий ОСОБА_12 . Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з висновками місцевого суду, належним чином не умотивувавши свого рішення. Тому просить вирок і ухвалу стосовно ОСОБА_10 скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
6. Захисники підтримали касаційні скарги і просили їх задовольнити.
7. Прокурор вважала касаційні скарги необґрунтованими і просила залишити їх без задоволення.
8. Потерпілий ОСОБА_7 не бажав висловити свою думку.
Мотиви Суду
9. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
10. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
11. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).
12. Таким чином, неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) не є підставою для перегляду судових рішень в касаційному порядку, чинним кримінальним процесуальним законом не передбачена можливість скасування касаційним судом рішень попередніх інстанцій з цих підстав.
13. Натомість зазначені обставини були предметом ретельної перевірки під час провадження за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та в їх інтересах захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, доводи яких аналогічні доводам у їхніх касаційних скаргах. Повторно дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність апеляційних вимог сторони захисту, залишивши апеляційні скарги без задоволення та докладно мотивувавши своє рішення в ухвалі, зміст якої відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
14. Так, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 своєї винуватості в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_11, вчиненому за попередньою змовою між ними, не визнали. При цьому не заперечували, що в інкримінований період разом перебували за місцем проживання ОСОБА_9 і його матері - потерпілої ОСОБА_11, прибирали сніг у дворі домоволодіння, вживали алкогольні напої, однак обидва стверджували, що смерть ОСОБА_11, яка була паралізованою після перенесеного інсульту, настала природнім шляхом. Також розповіли, що, на прохання потерпілої, ОСОБА_9 поклав їй під праву руку ікону, яку вона міцно притиснула до щелепи. Крім того, ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_9 скаржився на труднощі, викликані доглядом за важко хворою матір`ю. А ОСОБА_9 припускав, що остання, перебуваючи в агонії, правою рукою, яка не була паралізована та в якій вона тримала ікону, могла сама собі спричинити тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.
15. Проте під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 він розповів та показав на місці обставини вчинення ним за попередньою змовою із ОСОБА_9 дій, спрямованих на умисне заподіяння смерті потерпілій, зазначивши, що ОСОБА_9 наніс матері один удар по обличчу іконою, від якого вона розламалася навпіл, а в подальшому, за домовленістю із ОСОБА_9, він закрив потерпілій ніс і рот рукою та утримував до настання її смерті.