ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 607/5769/21
провадження № 51-3257км23
Верховний Судколегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 62021140030000004, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нові Петликівці Бучацького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 листопада 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року щодо останнього.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 листопада 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК, та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 362 КК у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 3 ст. 362 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах на строк 3 роки.
Вирішено питання щодо початку відрахування строку відбування покарання та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком суду, ОСОБА_7, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, перебуваючи на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, будучи наділеним повноваженнями здійснювати введення і коригування даних для формування автоматизованого обліку адміністративних правопорушень, тобто особою, яка має право доступу до Інформаційної підсистеми "Адміністративна практика" Інформаційно- телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції" (далі - ІП "Адмінпрактика" ІТС ІПНП), яка є автоматизованою системою, що забезпечує обробку відомостей, що утворюються в процесі діяльності Національної поліції України, вчинив несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в автоматизованій системі, маючи право доступу до неї, за наступних обставин.
Відповідно до п. 27 розділу І посадової інструкції, затвердженої начальником Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, а також заявки від 11 березня 2016 року вих. №41/13 до Управління інформаційного забезпечення ГУНП в Тернопільській області про надання користувачу рівня доступу, ОСОБА_7 був уповноважений здійснювати внесення до ІП "Адмінпрактика" ІТС ІПНП відомостей про виявлені адміністративні правопорушення, шляхом заповнення електронних карток про адміністративні правопорушення, осіб, які їх вчинили, відомостей про рішення, що прийняті судами та органами місцевого самоврядування за результатами їх розгляду та виконання накладених стягнень, у відповідності до Інструкції з автоматизованого обліку адміністративних правопорушень, затвердженої наказом МВС України від 04 липня 2016 року № 595.
24 січня 2018 року у зв`язку із відмовою водія транспортного засобу ОСОБА_8 від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, начальник СРПП № 4 Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 склав протокол від 25 січня 2018 року № БД/23118 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначено ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, а також про вилучення посвідчення водія серії НОМЕР_1, виданого 10 листопада 2010 року.
У порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, ОСОБА_7 не направив вказаний протокол з матеріалами про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_8 на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у зв`язку з чим рішення по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи прийнято не було.
23 листопада 2018 року у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі. Так, будучи обізнаним про відсутність рішення суду та усвідомлюючи, що внесення відомостей до ІП"Адмінпрактика" ІТС ІПНП здійснюється виключно на підставі вимог законодавства, зокрема згідно з п. 8 розділу II Інструкції з автоматизованого обліку адміністративних правопорушень, затвердженої наказом МВС України від 04 липня 2016 року № 595. Цього ж дня о 13:49 ОСОБА_7, знаходячись в службовому кабінеті № 16 адміністративної будівлі Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області за адресою: вул. Степова, 45, у м. Тернополі, використовуючи свій логін "TR13GVI" та пароль, маючи доступ до ІП "Адмінпрактика" ІТС ІПНП, за допомогою її програмного забезпечення вніс відомості в електронну картку про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_8 про те, що суддя Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_10 20 квітня 2018 року прийняв рішення № 607/2697/18 про закриття справи на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, тобто закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації в електронній картці про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_8, з метою приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_7 23 листопада 2018 року о 13:51, перебуваючи в службовому кабінеті № 16, вніс до ІП "Адмінпрактика" ІТС ІПНП відомості щодо дати прийняття рішення судом про закриття справи, змінивши її із 20 квітня на 20 травня 2018, оскільки станом на 20 квітня 2018 року не закінчився тримісячний строк з дати вчинення правопорушення ОСОБА_8, що могло б призвести до виявлення його злочинних дій.
Крім того, 23 листопада 2018 року у ОСОБА_7 повторно виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, маючи право доступу до неї.
Так, 14 травня 2018 року у зв`язку із відмовою водія транспортного засобу ОСОБА_11 від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський СРПП № 4 Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_12 склав протокол № БД/23284 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначено ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Однак в порушення вимог законодавства, матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_11 не були направлені на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у зв`язку з чим рішення по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи прийнято не було.
23 листопада 2018 року о 13:53 ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, маючи право доступу до неї, знаходячись у службовому кабінеті за вищевказаною адресою, використовуючи свій логін та пароль, вніс за допомогою програмного забезпечення ІП "Адмінпрактика" ІТС ІПНП відомості в електронну картку про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_11 про те, що суддя Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_13 24 вересня 2018 року прийняв рішення № 607/17251/18 про закриття справи на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Також 20 лютого 2019 року у ОСОБА_7 повторно виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, маючи право доступу до неї.
Так, 05 травня 2018 року у зв`язку із керуванням транспортним засобом ОСОБА_14 в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, поліцейський СРПП № 3 Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_15 склав стосовно нього протокол № ОБ/8301 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначено ознаки сп`яніння.
Однак, в порушення вимог законодавства, матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_14 не були направлені на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у зв`язку з чим рішення по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи прийнято не було.
20 лютого 2019 року об 11:17 ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись у вищевказаному службовому кабінеті, використовуючи свій логін та пароль, за допомогою програмного забезпечення ІП "Адмінпрактика" ІТС ІПНП вніс відомості в електронну картку про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_14 про те, що суддя Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_16 28 серпня 2018 року прийняла рішення № 607 про закриття справи за п. 7 ст. 247 КУпАП.
Цього ж дня у ОСОБА_7 повторно виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, маючи право доступу до неї.
Так, 08 липня 2018 року у зв`язку із керуванням транспортним засобом ОСОБА_17 в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, поліцейський СРПП № 3 Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_15 склав протокол від 10 липня 2018 року № ОБ/8309 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, який направлено на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 липня 2018 року матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_17 повернуто до Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області на доопрацювання. Після чого, 31 серпня 2018 року вказані матеріали повторно направлено на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
За результатами розгляду, Тернопільський міськрайонний суд 03 жовтня 2018 року прийняв рішення про повернення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_17 до Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області на доопрацювання.
Однак, в порушення вимог законодавства, протокол та матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_17 від 10 липня 2018 року не були повторно направлені на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у зв`язку з чим рішення по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи прийнято не було.
20 лютого 2019 року об 11:19 ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись у вищевказаному службовому кабінеті, використовуючи свій логін та пароль, за допомогою програмного забезпечення IП "Адмінпрактика" ІТС ІПНП вніс відомості в електронну картку про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_17 про те, що суддя Тернопільського міськрайонного суду Багрій 22 листопада 2018 року прийняв рішення № 607 про закриття справи за п. 7 ст. 247 КУпАП.
Цього ж дня у ОСОБА_7 повторно виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, маючи право доступу до неї.
Так, 20 серпня 2018 року у зв`язку із керуванням транспортним засобом ОСОБА_18 в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, інспектор СРПП № 4 Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_19 склав протокол від 24 серпня 2018 року № ОБ/8312 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначено ознаки сп`яніння, а також про вилучення посвідчення водія серії НОМЕР_2, виданого 04 серпня 2007 року.
Однак, в порушення вимог законодавства, матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_18 не були направлені на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у зв`язку з чим рішення по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи прийнято не було.
20 лютого 2019 року об 11:21 ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, за вищевказаних обставин вніс відомості в електронну картку про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_18 про те, що суддя Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_16 26 вересня 2018 року прийняла рішення № 607 про закриття справи за п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Також 20 липня 2019 року у ОСОБА_7 повторно виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, маючи право доступу до неї.
Так, у зв`язку із керуванням 14 жовтня 2018 року ОСОБА_20 транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, інспектор СРПП № 2 Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_21 15 жовтня 2018 року склав протокол № ОБ/46406 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначено ознаки сп`яніння.
Однак матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_20 не були направлені на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у зв`язку з чим рішення по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи прийнято не було.
20 липня 2019 року о 14:07 ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, за вищевказаних обставин вніс відомості в електронну картку про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_20 про те, що суддя Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_22 29 грудня 2018 року прийняла рішення № 607/11038/18 про закриття справи за п. 7 ст. 247 КУпАП.
Окрім того, 20 липня 2019 року у ОСОБА_7 повторно виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, маючи право доступу до неї.
Так, 10 лютого 2019 року у зв`язку із відмовою водія транспортного засобу ОСОБА_23 від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський СРПП №3 Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_24 склав протокол від 11 лютого 2021 року № БД/243204 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначено ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Однак, в порушення вимог законодавства, матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_23 не були направлені на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у зв`язку з чим рішення по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи прийнято не було.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 20 липня 2019 року о 14:11 вніс відомості в електронну картку про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_23 про те, що суддя Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_25 14 червня 2019 року прийняла рішення № 607/14410/19 про закриття справи за п. 7 ст. 247 КУпАП.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року частково задоволено апеляційні скарги обвинуваченого та захисника, змінено вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання. Постановлено вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 362 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 грн, за ч. 3 ст. 362 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і покладено на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК. У решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Спираючись на приписи ст. 91 КПК, захисник вказує, що в справах, де спрямованість або характер прямого умислу, корисливого мотиву та відповідної мети мають значення для кваліфікації, суд у рішенні має вказати, якими доказами підтверджуються ці обставини, проте, на його думку, сукупність оцінених судом доказів у цьому кримінальному провадженні не доводить винуватості засудженого в інкримінованих кримінальних правопорушеннях і є недостатньою для ухвалення щодо нього обвинувального вироку. Вважає, що залишились неспростованими показання ОСОБА_7 про відсутність в його діях умислу та мети на вчинення вказаних правопорушень.
У касаційній скарзі також наведено доводи про відсутність у матеріалах кримінального провадження журналів судових засідань від 02 серпня 2021 року, 28 січня 2022 року, 09 червня 2022 року, аудіо -, відеозаписів судових засідань від 28 квітня 2021 року, 02 серпня 2021 року, 28 січня 2022 року, 17 березня 2022 року, 09 червня 2022 року, 27 вересня 2022 року, 08 червня 2021 року, звукозаписів судових засідань від 19 квітня 2022 року, 16 листопада 2021 року, де було допитано свідка ОСОБА_20, та від 29 липня 2022 року. Спираючись на вказані доводи, захисник наполягає на застосуванні наслідків, передбачених приписами п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК.
Зазначає, що Головне управління Національної поліції в Тернопільській області визнане потерпілим у цьому кримінальному провадженні всупереч приписам ст. 55 КПК, оскільки вказаній юридичній особі не завдано будь-якої майнової шкоди і про це прямо зазначено в обвинувальному акті.
Захисник вказує, що ч. 1 ст. 362 КК зазначена в п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК (поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення), отже кримінальне провадження не могло бути розпочато без заяви потерпілого, а такої заяви в справі немає. Оскільки у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 362 КК немає потерпілого, в контексті приписів ст. 55 КПК, відсутні підстави здійснювати його у формі приватного обвинувачення, кримінальне провадження за ч. 1 ст. 362 КК, на переконання захисника, підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК. Як похідний від цього процесуальний наслідок, підлягає закриттю кримінальне провадження за ч. 3 ст. 362 КК, оскільки відсутня ознака повторності як підстава кваліфікації за вказаною кримінально-правовою нормою.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.
Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів виходить з наступного.
Як передбачено ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також у рішенні має бути наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами ст. 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як убачається з вироку, висновок місцевого суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК, зроблено з дотриманням приписів ст. 23 КПК. Суд з`ясував обставини, що належать до предмета доказування, відповідно до вимог ст. 94 КПК дослідив наявні у матеріалах кримінального провадження докази із точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності кожного окремо та в їх взаємозв`язку, про що в рішенні суду наведено докладні мотиви.
Колегія суддів враховує, що в касаційній скарзі не йдеться про недопустимість чи неналежність окремих доказів, покладених в обґрунтування висновку про винуватість засудженого в інкримінованих злочинах, про неповне чи неправильне відображення у текстах оскаржених судових рішень змісту досліджених доказів, про порушення порядку, встановленого кримінальним процесуальним законом, під час збирання вказаних вище доказів в касаційній скарзі також не йдеться.
При цьому, чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 07 грудня 2020 року в справі № 728/578/19, провадження № 51-3411км20; від 20 жовтня 2021 року в справі № 759/14119/17, провадження № 51-2274км21; від 16 лютого 2022 року в справі № 662/729/19, провадження № 51-3422км21).
Відповідно до ст. 94 КПК достатніми є докази, які у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування в конкретному провадженні за приписами ст. 91 цього Кодексу. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.