ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023року
м. Київ
справа № 617/252/21
провадження № 51-3419 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
потерпілої ОСОБА_6,
представника потерпілої ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 12 квітня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220000000002, за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вірівки Вовчанського району Харківської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 12 квітня 2021 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_6 задоволено, стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 шкоду: моральну у розмірі 500 000 грн, матеріальну у сумі 23 928 грн.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_9 визнаний винуватим у тому, що він 01 січня 2021 року, близько 17 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем ВАЗ-21061, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Героїв України (Леніна) смт. Білий Колодязь Вовчанського району Харківської області зі сторони м. Вовчанськ в напрямку смт. Приколотне Великобурлуцького району Харківської області та порушення вимог п.п. 2.9 (а), 12.1 Правил дорожнього руху України, в районі будинків № 2 та № 5-в по вказаній вулиці, ОСОБА_9, діючи з необережності, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, вибрав небезпечну швидкість руху, втратив контроль над керуванням та виїхав на праве узбіччя по ходу свого руху, де допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які рухались в напрямку попутному автомобілю.
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_10 і ОСОБА_11 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вважає, що призначене ОСОБА_9 вироком суду основне покарання, яке залишене без змін апеляційним судом, у виді 10 років позбавлення волі, є явно несправедливим через суворість, оскільки суди ретельно не дослідили матеріали кримінального провадження, не надали їм належної оцінки, не врахували й інші обставини, які пом`якшують покарання.
Крім цього, у резолютивній частині вироку суд зазначив ІНПП його підзахисного, який не був долучений до матеріалів провадження та відповідно не досліджений у судовому засіданні, чим допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Також посилається й на те, що потерпілий по даному кримінальному провадженню в частині призначення покарання поклався на розсуд суду, однак місцевий суд у вироку зазначив іншу позицію потерпілого, на що не звернув уваги і суд апеляційної інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор, потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 у своїх поясненнях заперечували щодо задоволення касаційної скарги, просили судові рішення залишити без зміни.
Захисник ОСОБА_8 надіслав заяву про проведення касаційного розгляду без його участі.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Положенням ст. 414 КПК України передбачено, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке, хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість.
Розгляд кримінального провадження проводився в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 286 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.