ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
Справа № 295/6150/22
Провадження № 51-2690 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_6
засудженого (відеоконференція) ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2023 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини.
Вироком Харківського обласного суду від 14.06.2001 ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених п. п. "а", "и", "і", "ж", "з" ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), ч. 2 ст. 143 КК України (в редакції 1960 року), ч. 1 ст. 194 КК України, ч. 1 ст. 222 КК України (в редакції 1960 року), ст. 208 КК України (в редакції 1960 року) та призначено йому остаточне покарання відповідно до ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна у дохід держави.
Ухвалою колегії суддів судової палати Верховного Суду України з кримінальних справ від 25.12.2001 вирок Харківського обласного суду від 14.06.2001 щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_9 змінено, виключено з обвинувачення обох засуджених кваліфікуючу ознаку, передбачену п. "й" ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), - вчинення умисного вбивства на замовлення.
Цей же вирок щодо ОСОБА_7 приведено у відповідність з Кримінальним кодексом України 2001 року. Його дії перекваліфіковано із ч. 2 ст. 143 КК України (в редакції 1960 року) на ч. 2 ст.190 КК України і призначено за цим законом 3 роки позбавлення волі; із ч. 1 ст. 194 КК України (в редакції 1960 року) на ч. 1 ст. 358 КК України і призначено покарання за цим законом 2 роки обмеження волі. На підставі ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
05.07.2022 засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 подали заяву про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 щодо засудженого за нововиявленими обставинами.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 06.07.2022 відкрито провадження про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 щодо ОСОБА_7 за нововиявленими обставинами.
26.08.2022 до Житомирського апеляційного суду надійшло подання голови Богунського районного суду м. Житомира щодо зміни підсудності справи № 295/6150/22 за заявою захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 щодо ОСОБА_7 за нововиявленими обставинами.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 01.09.2022 задовольнив подання голови Богунського районного суду м. Житомира та передав справу за заявою засудженого та його захисника до Верховного Суду для вирішення питання про передачу справи для розгляду за підсудністю до іншого суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2022 матеріали провадження за заявою захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 34, ч. 9 ст. 615 КПК України направлені для розгляду з Богунського районного суду м. Житомира до Октябрського районного суду м. Полтави.
Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.09.2022 заяву захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 щодо засудженого за нововиявленими обставинами повернуто, зазначивши, що заява була подана з пропуском строку, передбаченого ч. 1 ст. 461 КПК України, і заявники не порушували питання про його поновлення.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 оскаржили рішення місцевого суду до суду апеляційної інстанції.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 22.05.2022 апеляційні скарги захисників залишив без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 26.09.2022 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7, не погоджуючись з судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно повернув заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, вийшовши за межі вимог ст. 464 КПК України, оскільки провадження за заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами було вже відкрито ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 06.07.2022 та не було підстав перевіряти її на відповідність вимогам ст. 462 КПК України.
Вказує, що суд першої інстанції повинен був діяти відповідно до вимоги ч. 6 ст. 34 КПК України, яка передбачає, що суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені ч. 1 ст. 34 цього Кодексу.
Вважає, що у суду першої інстанції підстав, передбачених ст. 429 КПК України для повернення заяви не було.
Крім того зазначає, що апеляційний суд безпідставно погодився із рішенням суду першої інстанції, залишивши його без зміни, а подані апеляційні скарги - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали подану касаційну скаргу.
Прокурор також підтримав подану скаргу.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК Українипередбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.