Постанова
Іменем України
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 369/4385/19
провадження № 61-9794св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (правонаступник - Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області),
відповідачі: Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, правонаступником якого є Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, правонаступником якого є Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконними дій щодо видачі державних актів на право власності на земельні ділянки та їх скасування
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Скрицького Анатолія Казимировича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2021 року у складі судді Ковальчук Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (далі - Гореницька сільська рада) звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконними дії Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області щодо видання державного акта серії ЯЖ № 678599 на право власності на земельну ділянку площею 1,868 га, кадастровий номер 3222484001:01:005:0097, з цільовим призначенням для обслуговування виробничої бази, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Парфюм Гарант" (далі - ТОВ "Парфюм Гарант"), державного акта серії ЯЗ № 342203 на право власності на земельну ділянку, площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222484001:01:005:0097, з цільовим призначенням для обслуговування виробничої бази, виданого ТОВ "Парфюм Гарант", та державного акта серії ЯЗ № 342203 на право власності на земельну ділянку площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222484001:01:005:0097, з цільовим призначенням для обслуговування виробничої бази, виданого ОСОБА_1 ; скасувати державний акт серії ЯЖ № 678599 на право власності на земельну ділянку площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222484001:01:005:0097, з цільовим призначенням для обслуговування виробничої бази, виданий ТОВ "Парфюм Гарант"; скасувати державний акт серії ЯЗ № 342203 на право власності на земельну ділянку площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222484001:01:005:0097, з цільовим призначенням для обслуговування виробничої бази, виданий ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Гореницька сільська рада посилалася на те, що рішенням виконавчого комітету Гореницької сільської ради від 31 січня 2007 року № 3/9 за ОСОБА_2 було визнано право власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначені об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці площею 1,8687 га, які перебували у користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Тараса Шевченка (далі - КСП ім. Т. Шевченка) та знаходились в межах Гореницької сільської ради.
Рішенням Гореницької сільської ради від 21 січня 2008 року № 3/174 було погоджено місце розташування земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування виробничої бази ТОВ "Парфюм Гарант" за рахунок земель Гореницької сільської ради на вул. Леніна, 205-А. Пунктом 2 цього рішення надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га з правом викупу, на умовах оренди строком на 49 років за рахунок земель запасу Гореницької сільської ради для обслуговування виробничої бази ТОВ "Парфюм Гарант" (діяльність якого припинено з 11 лютого 2011 року).
ТОВ "Парфюм Гарант" не зверталось до Гореницької сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,25 га. Крім надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,25 га, сільська рада не приймала жодних рішень щодо цієї ділянки.
Згодом позивачу стало відомо, що Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 26 вересня 2008 року видало ТОВ "Парфюм Гарант" оспорюваний державний акт серії ЯЖ № 678599 на право власності на земельну ділянку площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222484001:01:005:0097.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 29 січня 2009 року придбала у ТОВ "Парфюм Гарант" нежилі приміщення, розташовані на АДРЕСА_1 (раніше вказані приміщення мали адресу АДРЕСА_1 (рішення виконавчого комітету Гореницької сільської ради від 28 вересня 2007 року № 3/3 про зміну номера з 205 на 205-А)). Пунктом 1.3 вказаного договору визначено, що до покупця ОСОБА_1 одночасно переходить право власності на земельну ділянку, на якій розташовані вказані приміщення, що належить продавцю на підставі державного акта серії ЯЖ № 678599 на право власності на земельну ділянку, виданого Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 26 вересня 2008 року.
04 березня 2009 року Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області на земельну ділянку, на якій розташовані вищезазначені об`єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_1, а також третій особі - ОСОБА_2 видало державний акт серії ЯЗ № 342203 на право власності на земельну ділянку площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222484001:01:005:0097, з цільовим призначенням для обслуговування виробничої бази, зареєстрованої за ОСОБА_1 .
Гореницька сільська рада не приймала в межах своїх повноважень жодного рішення про передання у власність вказаної земельної ділянки ОСОБА_1
ОСОБА_2, вважаючи, що рішення Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області від 04 березня 2009 року є незаконним і таким, що не відповідає вимогам законодавства, порушує його права, звернувся до суду з позовом. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано незаконними дії Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області щодо надання оспорюваних державних актів, зазначені акти скасовано.
На підставі вказаної постанови суду до 23 січня 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про скасування права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,8687 га, кадастровий номер 3222484001:01:005:0097.
25 травня 2017 року Гореницька сільська рада прийняла рішення № 6/45 про прийняття до комунальної власності вказаної земельної ділянки та надала виконавчому комітетові дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки на 3 земельні ділянки орієнтовною площею 0,20 га, 0,20 га та 1,4704 га.
22 червня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року та закрив провадження у справі. Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що предметом спору є не стільки дії Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, скільки законність набуття права власності на нерухому річ, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
На думку позивача, оскаржувані дії Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області не відповідають чинному законодавству. Оскільки спірна земельна ділянка розташована в межах с. Гореничі, і сільська рада не приймала жодного рішення про передання її у приватну власність, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 26 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовив. Скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2019 року.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги загалом є доведеними, оскільки спірна земельна ділянка була набута з комунальної власності без відповідного рішення Гореницької сільської ради, а тому спірна земельна ділянка вибула з володіння зазначеної територіальної громади поза її волею. Водночас суд з огляду на встановлені обставини, в тому числі отримання ТОВ "Парфюм Грант" державного акта на спірну земельну ділянку, відчуження ним в подальшому за відплатним договором цієї земельної ділянки ОСОБА_1 та отримання нею державного акта на цю ділянку, дійшов висновку про обрання позивачем неефективного способу захисту.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд постановою від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу Гореницької сільської ради задовольнив частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив з інших підстав.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що позивач не надав будь-яких належних та переконливих доказів, які свідчили б про те, що Управління земельних ресурсів у Києво -Святошинському районі не мало правових підстав для видання та реєстрації оспорюваних державних актів про право власності на земельні ділянки і, відповідно, доказів, які б підтверджували наявність підстав для їх скасування.
При цьому суд виходив з того, що спірна земельна ділянка на час набрання чинності Законом України від 10 липня 2018 року № 2498-VIII"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (набрав чинності з 01 січня 2019 року) не належала КСП ім. Т. Шевченка, а була приватною власністю ОСОБА_1, тому не може перейти до комунальної власності та вважатися згідно з цим Законом власністю позивача.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У жовтні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Скрицький А. К. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказував те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 185/5164/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 477/2394/14, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставини, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що на спірній земельній ділянці в момент видачі ТОВ "Парфюм Гарант" державного акта за ОСОБА_2 вже були зареєстровані нежитлові приміщення, які знаходяться на цій земельній ділянці. Також апеляційний суд не надав належної оцінки договору продажу майна від 21 листопада 2000 року № 40, який всупереч вимогам закону укладений у простій письмовій формі і нотаріально не посвідчений. Крім того, предметом зазначеного договору не була земельна ділянка, адже загальні збори колективу співвласників КСП ім. Т. Шевченка рішення щодо продажу спірної земельної ділянки площею 1,8687 га не приймали.
Оскільки спірна земельна ділянка була набута з комунальної власності без відповідного рішення, Гореницька сільська рада від імені територіальної громади не вчинила дій щодо розпорядження комунальним майном на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ЗК України, шляхом прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні, то спірна земельна ділянка вибула з володіння зазначеної територіальної громади без її волі.
З набранням чинності Законом України від 10 липня 2018 року № 2498-VIII"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" у Гореницької сільської ради виникли підстави для державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку, а відповідно і право на звернення до суду з цим позовом.
У травні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Покутній О. М. подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. При цьому посилався на те, що позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права. Зазначав, що в спірному випадку на видачу державних актів про право власності на землю не вимагалася згода та рішення сільської ради, оскільки такі державні акти видавалися для посвідчення права власності на земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу, а земля не набувалася у власність шляхом приватизації з комунальної власності. Також вказував на пропуск позивачем строку на звернення до суду з цим позовом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
12 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що рішенням Гореницької сільської ради від 21 січня 2008 року № 3/174 погоджено місце розташування земельної ділянки площею 0,25 га за рахунок земель Гореницької сільської ради на АДРЕСА_2 для обслуговування виробничої бази ТОВ "Парфюм Гарант", на якій розміщені нежитлові приміщення, що належать товариству згідно з договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21 листопада 2000 року № 40. Пунктом 2 цього рішення надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га з правом викупу на умовах оренди строком на 49 років.
Як видно з матеріалів справи, на підставі державного акта на право колективної власності на землю КСП ім. Т. Шевченка було власником земель, переданих йому в колективну власність.
21 листопада 2000 року між ліквідаційною комісією КСП ім. Т. Шевченка і ТОВ "Парфюм Гарант" був укладений договір купівлі-продажу майна № 40, на підставі якого ТОВ "Парфюм Гарант" придбало виробничі приміщення і технологічне обладнання. В додатку 1 до цього договору, який є невід`ємною його частиною, зазначено, що продавець передає, а покупець приймає під свою відповідальність технологічне обладнання та будівельні об`єкти капітального характеру, а також земельну ділянку для обслуговування виробничої бази.
З акта передання будівлі, технологічного обладнання та земельної ділянки для обслуговування виробничої бази до договору купівлі-продажу від 21 листопада 2000 року № 40, складеного представником КСП ім. Т. Шевченка і представником ТОВ "Парфюм Гарант" відомо, що підставою передання майна є договір купівлі-продажу будівлі, технологічного обладнання та земельної ділянки для обслуговування виробничої бази від 21 листопада 2000 року № 40.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року у справі 22-ц-5378/12 за позовом ОСОБА_2 до Гореницької сільської ради, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинського районної ради Київської області" про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2007 року, яким задоволено вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на об`єкти нерухомого майна, колишнього КСП ім. Т. Шевченка та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Під час розгляду зазначеної справи суд встановив, що згідно з договором продажу майна від 21 листопада 2000 року № 40 ліквідаційна комісія КСП ім. Т. Шевченка в особі голови ліквідаційної комісії Мельника І. О. продала ТОВ "Парфюм Гарант" виробничі приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а також технологічне обладнання, перелічене в договорі, та земельну ділянку площею 1,8687 га для обслуговування зазначеної бази.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18 серпня 2003 року у справі за позовом ТОВ "Парфюм Гарант", ліквідаційної комісії КСП ім. Т. Шевченка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" (далі - ТОВ "Перемога") про стягнення заборгованості визнано за ТОВ "Парфюм Гарант" право власності на майно винного цеху (виробничі приміщення і технологічне обладнання), розташоване за адресою: АДРЕСА_1, придбане на підставі договору продажу майна від 21 листопада 2000 року № 40.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 грудня 2007 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 відмовлено у задоволенні позову до ліквідаційної комісії КСП ім. Т. Шевченка, ТОВ "Парфюм Гарант", третя особа - ТОВ "Перемога", про визнання недійсним договору про продаж майна від 21 листопада 2000 року № 40 і визнання права власності на частку майна.