Постанова
Іменем України
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 680/764/19
провадження № 61-4780св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкти оскарження:
державний виконавець Новоушицького відділу Державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Пукас Вадим Миколайович,
головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Мігдальський Павло Павлович,
начальник Деражнянського відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Косевич Сергій Олександрович,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Мілашевським Максимом Геннадійовичем, на ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року у складі судді Яцини О. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення начальника Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі -Новоушицька ВДВС) Пукаса В. М., головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - Управління) Мігдальського П. П., начальника Деражнянського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - Деражнянський ВДВС) Косевича С. О., та утвореної у їхньому складі виконавчої групи.
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року зобов`язано ОСОБА_1 повернути сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до місця проживання матері ОСОБА_2 .
На підставі цього рішення 26 січня 2021 року суд видав виконавчий лист № 680/764/19, який пред`явлено стягувачем ОСОБА_2 до примусового виконання.
Старший державний виконавець Новоушицького ВДВС Смолінська Л. М. (далі - державний виконавець Смолінська Л. М.) постановою від 27 січня 2021 року відкрила виконавче провадження № НОМЕР_1 та зобов`язала ОСОБА_1 повернути малолітнього сина до місця проживання матері протягом
10-ти робочих днів.
Після повторного накладення на боржника штрафу згідно з постановами державного виконавця Смолінської Л. М. від 22 лютого та 15 березня 2021 року і надіслання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення ним ( ОСОБА_1 ) кримінального правопорушення згідно з поданням начальника Новоушицького ВДВС, працівники органу державної виконавчої служби не вирішили питання про закінчення виконавчого провадження, а продовжили вчиняти виконавчі дії з примусового виконання судового рішення, незважаючи на те, що це рішення не могло бути виконано без участі боржника.
Крім того, начальник Новоушицького ВДВС Пукас В. М. не дотримався статті 63 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VІІІ).
У подальшому працівники органу державної виконавчої служби неправомірно звернулися до суду з поданням про розшук дитини, залучили до виконання рішення працівників правоохоронних органів та служби у справах дітей, а 30 листопада 2021 року - незаконно відібрали дитину у матері боржника в м. Береговому Закарпатської області.
Виконавчі дії проводилися державними виконавцями, які не були включені до утвореної на підставі постанови від 23 листопада 2021 року виконавчої групи. Лише 03 грудня 2021 року постановою начальника Новоушицького ВДВС Пукаса В. М., закінчено виконавче провадження у зв`язку з його фактичним виконанням.
ОСОБА_1 просив суд:
- визнати неправомірними дії та постанову начальника Новоушицького ВДВС від 03 грудня 2021 року про закінчення виконавчого провадження з підстав виконання судового рішення без участі боржника;
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Управління Мігдальського П. П. від 30 листопада 2021 року про залучення працівників органів внутрішніх справ;
- визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Управління Мігдальського П. П. від 30 листопада 2021 року про залучення працівників органів внутрішніх справ;
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Управління Мігдальського П. П. від 01 грудня 2021 року про залучення служби у справах дітей Берегівської міської ради;
- визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Управління Мігдальського П. П. від 01 грудня 2021 року про залучення служби у справах дітей Берегівської міської ради;
- визнати неправомірними дії начальника Деражнянського ВДВС Букаса В. М. про складання акта державного виконавця від 01 грудня 2021 року;
- визнати неправомірним акт від 01 грудня 2021 року, складений начальником Деражнянського ВДВС Косевичем С. О.;
- визнати неправомірними дії виконавчої групи, утвореної 23 листопада 2021 року заступником начальника міжрегіонального управління - начальником Управління Бабиним М. А. в частині відібрання дитини у ОСОБА_4 в приміщенні готелю "Жайворонок" на вул. Шевченка, 112, у м. Береговому Закарпатської області.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року, у задоволенні скарги відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що оскаржувані дії та рішення були прийняті і вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державних виконавців та інших посадових осіб органу державної виконавчої служби, цими діями і рішеннями права ОСОБА_1 не порушено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Мілашевського М. Г. надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення скарги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована таким.
На порушення статті 63 Закону № 1404-VІІІ державні виконавці здійснили виконання рішення суду без участі боржника ОСОБА_1, незважаючи на те, що саме боржник зобов`язаний вчинити певні дії. Незважаючи на те, що судове рішення, яке підлягає виконанню, стосується зобов`язання боржника вчинити певні дії, та не містить формулювання про відібрання дитини, державні виконавці вчиняли дії саме в контексті останнього твердження, що не передбачає обов`язкової участі/присутності боржника.
Крім того, не вирішено питання про закінчення виконавчого провадження.
Заявник також зазначає про відсутність підстав для створення виконавчої групи без участі боржника.
Підставою для касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме: частину третю статті 63 Закону № 1404-VІІІ, пункт 21 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція); суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 127/522/17 та від 02 липня 2020 року у справі № 465/576/17.
Аргументи інших учасників справи
У відзивах на касаційну скаргу, поданих до суду у серпні 2022 року, начальник Деражнянського ВДВС Букас В. М., начальник Новоушицького ВДВС Пукас В. М. та заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління Кіт А. заперечують проти доводів ОСОБА_1, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року - без змін.
Відзиви є подібними за змістом доводів та обгрунтовані тим, що як у скарзі на дії державних виконавців, так і в апеляційній та касаційній скаргах ОСОБА_1 не довів порушення його прав державними виконавцями при виконанні рішення суду та порушення законодавства, яке регулює діяльність державних виконавців. Необхідність виконання рішення суду без участі боржника зумовлене тим, що дитина переховувалась родичами боржника за межами смт. Нова Ушиця. Правомірність дій щодо повернення дитини без участі боржника в м. Береговому Закарпатської області підтверджується ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2021 року № 680/13/21 про оголошення розшуку дитини, яка не оскаржувалась боржником та набрала законної сили. Державний виконавець організовував виконання рішення зобов`язального характеру, яке може бути виконано без участі боржника. Заявник не зазначив, які норми законодавства та у чому полягає порушення його прав членами виконавчої групи, що може бути підставою для визнання дій виконавчої групи неправомірними.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року, зміненим постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 грудня 2020 року, зобов`язано ОСОБА_1 повернути сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до місця проживання матері ОСОБА_2 .
Постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року у незмінній його частині та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 грудня 2020 року залишено без змін.
На підставі цього рішення 26 січня 2021 року Новоушицький районний суд Хмельницької області видав виконавчий лист № 680/764/19, який перебував у Новоушицькому ВДВС на примусовому виконанні (виконавче провадження № НОМЕР_1).
Постановою державного виконавця Смолінської Л. М. відкрито виконавче провадження та зобов`язано ОСОБА_1 повернути малолітнього сина до місця проживання матері ОСОБА_2 протягом 10-ти робочих днів.
Згідно з актом державного виконавця Смолінської Л. М. від 11 лютого 2021 року у визначений строк ОСОБА_1 рішення суду не виконав.
22 лютого 2021 року державний виконавець Смолінська Л.М. винесла постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу за невиконання без поважних причин рішення у розмірі 1 700,00 грн та зобов`язала ОСОБА_1 виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів, попередила його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Згідно з актом державного виконавця Смолінської Л. М. від 15 березня 2021 року у визначений строк ОСОБА_1 рішення суду не виконав.
15 березня 2021 року державний виконавець Смолінська Л. М. винесла постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 400 грн за невиконання без поважних причин рішення суду, а 16 березня 2021 року - надіслала органу досудового розслідування подання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за статтею 382 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2021 року задоволено подання начальника Новоушицького ВДВС Пукаса В. М. від 23 листопада 2021 року та оголошено розшук малолітнього ОСОБА_3
23 листопада 2021 року постановою заступника начальника Управління, до якої постановою від 30 листопада 2021 року внесено зміни, утворено виконавчу групу з виконання виконавчого провадження № НОМЕР_1. До складу виконавчої групи, у тому числі, увійшли: головний державний виконавець Управління Мігдальський П. П., начальник Новоушицького ВДВС Пукас В. М., начальник Деражнянського ВДВС Косевича С. О .
Постановою головного державного виконавця Управління Мігдальського П. П. від 30 листопада 2021 року залучено працівників Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців та залучених осіб при проведенні 01 грудня 2021 року виконавчих дій у м. Береговому Закарпатської області, з 8 год 00 хв.
Постановою головного державного виконавця Управління Мігдальського П. П. від 01 грудня 2021 року залучено Службу у справах дітей Берегівської міської ради для забезпечення проведення виконавчих дій у м. Береговому Закарпатської області.
01 грудня 2021 року начальник Деражнянського ВДВС Косевич С. О. склав акт про те, що о 7 год 00 хв у кімнаті № 108 корпусу "Д" готельного комплексу "Жайворонок" у м. Береговому Закарпатської області стягувачка ОСОБА_2 у присутності членів виконавчої групи самостійно повернула собі дитину.
03 грудня 2021 року постановою начальника Новоушицького ВДВС Пукаса В. М. закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував у своїх рішеннях, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", № 18357/91, § 40).