Постанова
Іменем України
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 522/17680/18
провадження № 61-13060св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
скаржник (боржник) - ОСОБА_1 ,
стягувач - ОСОБА_2,
заінтересована особа - державний виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Франчук Марина Анатоліївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану адвокатом Томашевським Романом Миколайовичем, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2021 року у складі судді Павлик І. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
12 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Приморський ВДВС) Франчук М. А. (далі - державний виконавець Франчук М. А.), заінтересована особа: стягувач ОСОБА_2 .
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні Приморського ВДВС перебуває виконавче провадження № 60628758 з примусового виконання виконавчого листа № 522/17680/18, виданого 07 листопада 2019 року Приморським районним судом м. Одеси, про зобов`язання ОСОБА_1 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька ОСОБА_2 з малолітнім ОСОБА_3, визначивши спосіб участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з дитиною кожної суботи та неділі з 09 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. у присутності матері ОСОБА_1 .
Згідно з рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2019 року встановлено час побачення батька з дитиною, проте не визначено місце побачення.
02 липня 2021 року сторони виконавчого провадження з представниками прибули до державного виконавця Франчук М. А. для узгодження місця побачення батька з дитиною.
Вона зареєстрована та фактично проживає з дитиною в Приморському районі м. Одеси, тому запропонувала чотири місця для побачень в Приморському районі м. Одеси, які є знайомими та комфортними для дитини, три з яких є місцями загального користування, а саме торгівельно-розважальний центр, парк та сквер.
Стягувач ОСОБА_2 наполягав на тому, що місце побачення з дитиною має відбуватися виключно за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
05 липня 2021 року державний виконавець Франчук М. А. прийняла постанову, якою визначила місце зустрічі ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Державний виконавець Франчук М. А. не дотрималась засад виконавчого провадження, зокрема справедливості, неупередженості та об`єктивності; перевищила свої повноваження, оскільки компетенція Приморського ВДВС не поширюється на Овідіопольский район Одеської області; не врахувала інтереси дитини та права скаржниці, не врахувала надані ОСОБА_1 пропозиції та не взяла до уваги, що вона не має власного транспорту для прибуття з дитиною у визначені судом дні о 9 год 00 хв з м. Одеси до ж/м "Совіньон", розташованого в Овідіопольському районі Одеської області, до якого не має вільного доступу; порушила пункт 7 Розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень ухвалила постанову, у якій не викладено мотивів прийнятого рішення (т. 1 а. с.1-7).
Просила визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Франчук М. А. від 05 липня 2021 року про визначення місця побачення з дитиною, а також зобов`язати державного виконавця визначити інше місце побачення з дитиною.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2021 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, скаргу боржника ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Франчук М. А. від 05 липня 2021 року про визначення місця побачення з дитиною у виконавчому провадженні № 60628758.
В іншій частині вимог скарги відмовлено.
Задовольнивши скаргу частково, суди виходили з того, що при прийнятті постанови від 05 липня 2021 року державний виконавець Франчук М. А. не врахувала інтересів дитини, а саме те, наскільки комфортно буде малолітній дитині, ІНФОРМАЦІЯ_1, приїжджати з м. Одеси до Овідіопольського району о 9 год 00 хв ранку з врахуванням необхідності прокинутися, поснідати, одягнутися та тощо.
Суди врахували, що днями побачень є вихідні дні, коли дитина, яка проживає разом з мамою, яка працює, звикла прокидатися пізніше у вихідні дні, тому зміна її біологічного ритму не буде позитивно впливати на її духовний, емоційний та психічний стан.
Оскільки дитина рідко бачиться з батьком, тому з метою недопущення для дитини стресових ситуацій, побачення повинні відбуватися на знайомій їй території, тоді як місце проживання батька, визначене державним виконавцем в оскаржуваній постанові, таким не є.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що саме по собі прийняття постанови, яка не має мотивів прийнятого рішення, у разі її оскарження, є самостійною підставою для визнання її неправомірною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_2 через адвоката Томашевського Р. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, просив їх скасувати, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, провадження № К/9901/4582/18, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, провадження № К/9901/1323/17, від 20 березня 2018 року у справі № 461/2579/17, провадження № К/9901/627/18, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, провадження № К/9901/1/18, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а, провадження № К/9901/2038/18, від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, провадження № К/9901/1571/18.
Суди не взяли до уваги висновок Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я" Одеської міської ради від 21 квітня 2021 року № 1012 та висновок експерта від 29 січня 2021 року № 20-3898.
Оцінивши відповідність місця для зустрічей дитини з батьком, обраного державним виконавцем Франчук М. А., на відповідність найкращим інтересам дитини, суди втрутились в дискреційні повноваження державного виконавця.
Запропоновані боржником місця побачень дитини з батьком не задовольняють інтереси дитини у повній мірі, оскільки Торговельно-розважальний центр "Антошка" є місцем скупчення людей, доступ до нього є вільним, без медичних масок, обробки рук, температурного скринінгу відвідувачів, враховуючи, що суттєво збільшується кількість хворих на COVID-19; Преображенський парк та Старобазарний сквер залежать від погодних умов, зокрема пори року, низької температури повітря вранці, можливість опадів та сильного вітру під час чого гуляти з дитиною недоцільно та небезпечно для здоров`я дитини; місце проживання боржниці на АДРЕСА_2 не є власністю ОСОБА_1 та її матері, ця квартира є предметом судового спору між спадкоємцями.
Висновки судів, що дитині буде некомфортно прибути з м. Одеси до Овідіопольського району о 9 год 00 хв ранку у вихідні дні та про те, що вона звикла прокидатись у вихідні пізніше, є безпідставними.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивований тим, що доводи касаційної скарги про те, що запропоновані боржником місця побачень дитини з батьком не відповідають інтересам дитини, є безпідставними, спрямованими лише на задоволення власних інтересів та амбіцій стягувача.
21 грудня 2022 року державний виконавець Франчук М. А. винесла постанову про визначення місця побачень батька з дитиною, якою визначила таким місцем прибудинкову територію за адресою проживання ОСОБА_1 з дитиною. Водночас як тільки стягувач про це дізнавця звернувся до виконавця із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу.
27 грудня 2022 року державний виконавець Франчук М. А. винесла постанову про завершення виконавчого провадження.
Всі дії ОСОБА_2 спрямовані виключно на створення нестерпних умов для колишньої дружини.
Суд апеляційної інстанції дослідив та надав оцінку належності та допустимості висновкам експерта від 29 січня 2021 року № 20-3898 та Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я" Одеської міської ради від 21 квітня 2021 року № 1012.
Посилання заявника на постанови Верховного Суду щодо визначення дискреційних повноважень є необґрунтованим та безпідставним.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилався на порушення судами норм процесуального права - суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме статтю 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 05 червня 2014 року. Рішенням суду від 12 березня 2020 року шлюб розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народився син ОСОБА_3 .
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування в Приморський районній адміністрації Одеської міської ради, в якому просив зобов`язати відповідачку не перешкоджати йому у спілкуванні та вихованні сина, визначивши такий спосіб участі батька у вихованні дитини: систематичне цілодобове проживання малолітнього сина з позивачем за місцем проживання батька перший та третій тиждень кожного місяця без присутності матері.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2019 року у справі № 522/17680/18 позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька ОСОБА_2 з малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши спосіб участі батька у вихованні дитини, шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з дитиною кожної суботи та неділі з 09 год 00 хв до 11 год 00 хв у присутності матері ОСОБА_1 . У дні народження та святкові дні зустрічі батька з дитиною за попередньою домовленістю батьків (т. 2, а. с. 5-8).
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін (т. 2, а. с. 9-13).
07 листопада 2019 року Приморський районний суд видав виконавчий лист № 532/17680/18, який ОСОБА_2 15 листопада 2019 року вперше пред`явив до примусового виконання (т. 2, а. с. 1-2, 17-18).
Постановою державного виконавця Приморського ВДВС Джміля О. О. від 19 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження № 60628758 про зобов`язання ОСОБА_1 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька ОСОБА_2 з малолітнім ОСОБА_3, визначивши спосіб участі батька у вихованні дитини, шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з дитиною кожної суботи та неділі з 09 год 00 хв до 11 год 00 хв у присутності матері ОСОБА_1 . У дні народження та святкові дні зустрічі батька з дитиною за попередньою домовленістю батьків (т 2, а. с. 15-16).
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 рішення суду за місцем її реєстрації та фактичного проживання державний виконавець ОСОБА_4 протягом листопада - грудня 2019 року склав відповідні акти, на підставі яких постановами від 23 та 24 грудня 2019 року на неї накладено штрафи, а 27 грудня 2019 року до Приморського відділу поліції в м. Одесі надіслано повідомлення про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України (т. 2, а. с. 30-35, 81-86, 99-103, 105, 108, 113-115).
27 грудня 2019 року державний виконавець Джміль О. О. прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 2, а. с. 121-122).
25 січня 2021 року стягувач ОСОБА_2 подав до органу примусового виконання заяву про відновлення виконавчого провадження, у якій просив визначити місце його зустрічей з дитиною за його фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 200-202).
На підставі вказаної заяви державний виконавець Джміль О. О. виніс постанову від 03 лютого 2021 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, а 18 лютого 2021 року одночасно прийняв постанови про відновлення виконавчого провадження та про його закінчення (т. 2, а. с. 127, 205-206,207).
26 лютого 2021 року державний виконавець Джміль О. О. прийняв постанову, якою визначив місце зустрічі ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 за адресою фактичного проживання батька: АДРЕСА_1 .
У матеріалах виконавчого провадження № 60628758 немає доказів того, що державний виконавець Джміль О. О. перед прийняттям вказаної вище постанови отримав від боржника ОСОБА_1 будь-які пропозиції щодо можливих місць для побачення батька з сином.
Із постановою державного виконавця Джміля О. О. від 26 лютого 2021 року боржник не погодилась і оскаржила її до суду.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 березня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Приморського ВДВС Джміля О. О. від 26 лютого 2021 року про визначення місця побачення з дитиною у виконавчому провадженні № 60628758, в іншій частині скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що власником житла за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_5 (батько ОСОБА_2 ). Доказів отримання від нього згоди на використання його житла для вчинення виконавчих дій державним виконавцем не надано. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 26 лютого 2021 року вчинена без дотримання норм законодавства та без належного виконання державним виконавцем його повноважень, що вказує на порушення прав та обов`язків третіх осіб, які не були учасниками виконавчого провадження № 60628758, тому є неправомірною та підлягає скасуванню (т. 1, а. с. 26-30).
Постановою Одеського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року апеляційні скарги державного виконавця Джміля О. О., представників стягувача та боржниці задоволено частково.
Ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 25 березня 2021 року змінена в частині обґрунтування часткового задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Джміля О. О., в іншій оскаржуваній частині ухвала суду першої інстанції залишена без змін.
Часткового задовольнивши скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у постанові державного виконавця від 25 березня 2021 року немає обґрунтування чи досліджував державний виконавець поважність чи неповажність причин неявки боржника з її малолітньою дитиною для вирішення питання про визначення місця зустрічі дитини з батьком; державний виконавець не викликав ОСОБА_1 для обговорення визначеного місця зустрічі, доказів таких викликів, та їх отримання боржником немає в матеріалах виконавчого провадження; визначаючи час і місце побачення з дитиною, у разі відсутності таких відомостей в рішенні суду, державний виконавець повинен враховувати не лише позицію сторін виконавчого провадження, а в першу чергу інтереси дитини, та у разі потреби залучити органи опіки та піклування (т. 7, а. с. 19-32).