ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 903/529/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,
представників учасників справи:
від позивача: Андрусяка І.В.,
від відповідача-1: Сєтова М.О.
від відповідача-2: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету"
на рішення Господарського суду Волинської області
у складі судді Дем`як В. М.
від 28.11.2022
та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Філіпова Т.Л., Розізнана І.В., Бучинська Г.Б.
від 16.03.2023
у справі за позовом ОСОБА_1
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Джастер Поінт"
про визнання недійсним договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень та скасування державної реєстрації права власності,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету", (далі Відповідач-1, Товариство) та Товариства з обмеженою відповідальністю " Джастер Поінт " (далі - Відповідач-2) у якому просить:
1) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 2542,7 кв.м. ( АДРЕСА_1 ), укладений 19.08.2021 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою О.В., зареєстрований у реєстрі за №885.
2) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 645,5 кв.м. ( АДРЕСА_2 ), укладений 19.08.2021 між між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою О.В., зареєстрований у реєстрі за № 886.
3) скасувати державну реєстрацію права власності за Відповідачем-2 на нежитлове приміщення площею 2 542,7 кв.м. ( АДРЕСА_1 ), оформлене записом №43581174 від 19.08.2021 та поновити запис про право власності на даний об`єкт за Відповідачем-1.
4) скасувати державну реєстрацію права власності за Відповідачем-2 на нежитлове приміщення площею 645,5 кв.м. ( АДРЕСА_2 ) оформлене записом №43581215 від 19.08.2021 та поновити запис про право власності на даний об`єкт за Відповідачем-1.
2. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що оспорювані договори купівлі-продажу є фраудаторними, тобто такими, що вчиненні на шкоду інтересам кредитора - Позивача, оскільки рішенням Господарського суду Харківської області від 12.11.2020 у справі №922/1742/18 стягнуто з Відповідача-1 на користь Позивача суму вартості частини майна та прибутку Товариства внаслідок виключення учасника із статутного фонду Товариства в розмірі 31 067 077,17 грн, 3% річних в розмірі 2 991 592,79 грн, інфляційні втрати в розмірі 7 699 140,31 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 38 706,12 грн та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 65 000 грн. Рішення суду від 12.11.2020 у справі №922/1742/18 набрало законної сили 12.10.2021. Однак, станом на дату подачі позову зазначене рішення Господарського суду Харківського області не виконано Відповідачем-1, у зв`язку з відсутністю обігових коштів. При цьому, 19.08.2021 Відповідачем-1 відчужено Відповідачу-2 спірне нерухоме майно Товариства, а саме укладено договори купівлі-продажу за реєстраційними номерами 885 та 886 про продаж нежитлових приміщень Товариства, а саме: площею 2 542,7 кв.м. ( АДРЕСА_1 ) та площею 645,5 кв.м. ( АДРЕСА_2 ), які є основними і єдиними активами Відповідача-1. Таким чином, Відповідач-1 намагається ухилитися від виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/1742/18.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.11.2022, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2023, позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 2 542,7 кв.м. ( АДРЕСА_1 ), укладений 19.08.2021 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою О.В., зареєстрований у реєстрі за № 885. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 645,5 кв.м. ( АДРЕСА_2 ), укладений 19.08.2021 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою О.В., зареєстрований у реєстрі за № 886. Скасовано державну реєстрацію права власності Відповідача-2 на нежитлове приміщення площею 2 542,7 кв.м. ( АДРЕСА_1 ), оформлене записом №43581174 від 19.08.2021 та поновлено запис про право власності на даний об`єкт за Відповідачем-1. Скасовано державну реєстрацію права власності Відповідача-2 на нежитлове приміщення площею 645,5 кв.м. ( АДРЕСА_2 ) оформлене записом №43581215 від 19.08.2021 та поновлено запис про право власності на даний об`єкт за Відповідачем-1. Стягнуто пропорційно з Відповідача-1 та Відповідача-2 на користь Позивача судовий збір за подання позову у розмірі 4962,00 грн та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 1241 грн.
4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що оспорювані договори купівлі-продажу від 19.08.2021 за №885 та №886 свідомо укладенні Відповідачами для уникнення обов`язку сплати Позивачу заборгованості, що стягнута з Відповідача-1 на користь Позивача рішенням Господарського суду Харківської області від 12.11.2020 у справі №922/1742/18 та приховують справжні наміри учасників правочину, а тому є такими, що підлягають визнанню недійсними. Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності, судами першої та апеляційної інстанції враховано, що оскільки оспорювані договори купівлі-продажу від 19.08.2021 №885 та №886 підлягають визнанню недійсними, то позовні вимоги в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності за Відповідачем-2 на нерухоме майно №43581174 від 19.08.2021 та №43581215 від 19.08.2021 та поновлення запису про право власності на приміщення за Відповідачем-1 на підставі статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обґрунтовані та також підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
5. Відповідач-1 звернувся до Суду з касаційною скаргою на рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, у якій просить їх скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
6. Підставами касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 287 ГПК України Відповідач-1 визначив:
- пункт 3: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме статті 203, 215, 234 Цивільного кодексу України, пункту 3 частини першої статті 20 та частини першої статті 231 ГПК України в контексті спірних правовідносин.
7. Позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому Позивач вважає доводи викладені в касаційній скарзі Відповідача-1 необґрунтованими та безпідставними, а її вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
8. Також Позивачем надано клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту четвертого частини першої статті 296 ГПК України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. 08 червня 2012 року загальними зборами Відповідача-1 прийнято рішення про дострокове звільнення з посади ректора Товариства Позивача і призначення на посаду ректора ОСОБА_2 .
10. 15 березня 2016 року на підставі рішення позачергових загальних Товариства Позивача було виключено зі складу засновників Товариства та вирішено повернути Позивачу його внесок до статутного капіталу Товариства, а саме право власності на винахід "Пристрій для діагностики захворювань".
11. Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Відповідача-1 про стягнення з нього суми вартості частини майна та прибутку Товариства внаслідок виключення учасника.
12. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.11.2020 у справі №922/1742/18 позов ОСОБА_1 задоволено та ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету" на користь ОСОБА_1 суму вартості частини майна та прибутку Товариства внаслідок виключення учасника в розмірі 31 067 077,17 грн, 3% річних в розмірі 2 991 592,79 грн, інфляційні втрати в розмірі 7 699 140,31 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 38 706,12 грн та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 65 000,00 грн. В решті позову відмовлено.
13. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 по справі №922/1742/18 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2020 скасовано та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
14. Постановою Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №922/1742/18 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021. Справу N 922/1742/18 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
15. За результатами нового розгляду справи №922/1742/18 Східний апеляційний суд постановою від 12.10.2021 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України вирішив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2020.
16. Після закриття апеляційного провадження рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2020 у справі №922/1742/18 набрало законної сили.
17. Вищезазначеним рішенням Господарського суду Харківської області від 12.11.2020 у справі №922/1742/18 було встановлено право ОСОБА_1 на частку у майні Відповідача-1 в розмірі 35% та стягнуто її вартість та вартість частини прибутку, яка належить до сплати Позивачу. Також цим рішенням встановлено, що майновими активами Відповідача-1 є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення площею 2 542,7 кв. м. ( АДРЕСА_1 ) та площею 645, 5 кв.м. ( АДРЕСА_2 ). Ухвалюючи зазначене рішення про стягнення вартості, належної до сплати учаснику Товариства, господарський суд на підставі експертної оцінки активів Відповідача-1 встановив грошовий розмір частки Позивача в складі зазначених активів та стягнув її вартість.
18. Таким чином, згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини належності Позивачу частки в майні Відповідача-1, вартість якої встановлена судовим рішенням у господарській справі №922/1742/18, є такими, що не потребують доказування.
19. Станом на час розгляду цієї справи №903/529/22 по суті рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2020 у справі №922/1742/18 не виконано Відповідачем-1.
20. Натомість, 19 серпня 2021 року між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 2 542,7 кв.м. ( АДРЕСА_1 ), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою О.В., зареєстрований у реєстрі за № 885 (далі - Договір-1).
21. Відповідно до п. 2.1 Договору-1 ціна нерухомого майна визначена за згодою та домовленістю сторін та становить 1 000 000 грн без врахування ПДВ. Вартість нерухомого майна відповідно до балансової довідки №4 продавця від 18.08.2021 складає 837 405 без врахування ПДВ.
22. Згідно п. 2.3 Договору-1 визначено, що оплата ціни нерухомого майна здійснюється покупцем у строк 10 робочих днів наступних за днем укладення Договору-1 на банківські реквізити продавця.
23. Пунктом 3.1 Договору-1 передбачено, що договір-1 набуває чинності з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення.
24. 19 серпня 2021 року між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 645,5 кв.м. ( АДРЕСА_2 ), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою О.В., зареєстрований у реєстрі за № 885 (далі - Договір-2).
25. Відповідно до п.п.2.1. Договору-2 ціна нерухомого майна визначена за згодою та домовленістю сторін та становить 350 000 грн без врахування ПДВ. Вартість нерухомого майна відповідно до балансової довідки №4 продавця від 18.08.2021 складає 289 069,95 грн без врахування ПДВ.
26. Згідно п.п 2.3 Договору-2 оплата вартості нерухомого майна здійснюється покупцем у строк 10 робочих днів наступних за днем укладення Договору-2 на банківські реквізити продавця.
27. Пунктом 3.1 Договору-2 передбачено, що Договір-2 набуває чинності з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків
1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. …
Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав
1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
2. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Стаття 204. Презумпція правомірності правочину
1. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Стаття 215. Недійсність правочину
1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Стаття 234. Правові наслідки фіктивного правочину
1. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
2. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
3. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Стаття 655. Договір купівлі-продажу
1. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 656. Предмет договору купівлі-продажу
1. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Стаття 657. Форма окремих видів договорів купівлі-продажу
1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
29. Господарський кодекс України
Стаття 173. Господарське зобов`язання
1. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. …
Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин
1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
30. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
2) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Стаття 9. Повноваження суб`єктів державної реєстрації прав
1. До повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить:
1) забезпечення:
проведення державної реєстрації прав;
ведення Державного реєстру прав;
взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
формування та зберігання реєстраційних справ.
Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;
2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 12. Державний реєстр прав
1. Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.
2. Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
5. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.
Стаття 26. Внесення відомостей до Державного реєстру прав
1. За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
3. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
31. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 20. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів
1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;