1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 903/948/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства "Міськзелентрест"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 (колегія суддів: Розізнана І. В. - головуючий, Грязнов В. В., Василишин А. Р.) і ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.06.2023 (суддя Гарбар І. О.)

за заявою Комунального підприємства "Міськзелентрест" про перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Комунального підприємства "Міськзелентрест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ КАРД"

про визнання правочинів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та судового рішення, ухваленого за результатом розгляду позовних вимог

1.1. У грудні 2022 року Комунальне підприємство "Міськзелентрест" (далі - КП "Міськзелентрест") звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ КАРД" (далі - ТОВ "ВЕСТ КАРД"), в якому просило:

- визнати недійсним односторонній правочин щодо розірвання договору поставки нафтопродуктів від 01.10.2021 № ГЗТ-400/21, оформлений листом ТОВ "ВЕСТ КАРД" від 15.08.2022 № 574;

- визнати недійсним односторонній правочин щодо розірвання договору поставки нафтопродуктів від 13.01.2022 № ГЗТ-11/22, оформлений листом ТОВ "ВЕСТ КАРД" від 15.08.2022 № 575.

1.2. Позовні вимоги КП "Міськзелентрест" обґрунтовані тим, що оспорювані односторонні правочини ТОВ "ВЕСТ КАРД", оформлені листами від 15.08.2022 № 574, від 15.08.2022 № 575, вчинені після закінчення строку дії договорів поставки нафтопродуктів від 01.10.2021 № ГЗТ-400/21, від 13.01.2022 № ГЗТ-11/22, а тому, на думку позивача, ці односторонні правочини суперечать змісту статті 509, частини 1 статті 530, статті 599, частини 1 статті 626, частини 1 статті 631, статті 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України.

1.3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/948/22 відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог КП "Міськзелентрест" до ТОВ "ВЕСТ КАРД" про визнання правочинів недійсними.

1.4. Розглядаючи справу по суті позовних вимог, господарський суд першої інстанції установив, що договори між КП "Міськзелентрест" та ТОВ "ВЕСТ КАРД" укладено за результатом проведених процедур закупівель, предметом яких є бензин "А-92" виробництва Публічного акціонерного товариства "Укртатнафта" (далі - ПАТ "Укртатнафта") та дизельне паливо виробництва Відкритого акціонерного товариства "МОЗИРСЬКИЙ НПЗ" (далі - ВАТ "МОЗИРСЬКИЙ НПЗ") (Республіка Білорусь).

1.5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, зокрема, виходив із неможливості виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами поставки нафтопродуктів. Господарський суд першої інстанції зазначив, що така неможливість є наслідком форс-мажорних обставин - військової агресії російської федерації проти України. За висновком суду, введення на території України воєнного стану призвело до неможливості закупівлі пального виробництва у ВАТ "МОЗИРСЬКИЙ НПЗ", знищення місць зберігання пального на АЗС та нафтобазах, знищення залишків пального у місцях зберігання, припинення роботи Кременчуцького НПЗ (ПАТ "Укртатнафта").

1.6. Суд констатував, що наведені обставини відповідають всім ознакам форс-мажорних обставин, а саме: не залежать від волі сторін договорів, мають надзвичайний характер, є невідворотними, унеможливлюють виконання зобов`язань, не мають заздалегідь встановленого характеру, засвідчені Торгово-промисловою палатою України, безпосередньо вплинули на реальну можливість виконання зобов`язань постачальником за договорами.

1.7. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

1.8. Водночас, за висновком господарського суду першої інстанції, позивач не довів факту порушення прав та законних інтересів оспорюваними правочинами.

2. Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 та судових рішень, ухвалених за результатами розгляду цієї заяви

2.1. У травні 2023 року КП "Міськзелентрест" звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/948/22.

2.2. КП "Міськзелентрест" у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/948/22 просило скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги КП "Міськзелентрест" до ТОВ "ВЕСТ КАРД" про визнання правочинів недійсними задовольнити у повному обсязі.

2.3. Зазначена заява з посиланням на пункт 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України обґрунтована тим що, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Волинської області від 07.11.2022 у справі № 903/573/22, були використані судом як преюдиційні під час ухвалення рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/948/22.

2.4. Разом з тим постановою Верховного Суду від 09.05.2023 скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 07.11.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023, а справу № 903/573/22 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.5. При цьому, скасовуючи судові рішення, Верховний Суд зазначив, що відповідно до положень статті 509, частини 1 статті 530, статей 598, 599, частини 1 статті 631, статті 651 Цивільного кодексу України та правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18, розірвати можна лише договір, який діє, тобто строк / термін дії якого не закінчився. Проте, за висновком Верховного Суду, господарські суди попередніх інстанцій не врахували наведеного і фактично ототожнили поняття "строк дії договору" і "строк виконання зобов`язання".

2.6. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.06.2023, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2023, відмовлено у задоволенні заяви КП "Міськзелентрест" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/948/22. Рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/948/22 залишено без змін.

2.7. Відмовляючи у задоволенні заяви КП "Міськзелентрест" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/948/22, місцевий господарський суд виходив із того, що суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

2.8. Господарський суд першої інстанції зазначив, що саме по собі скасування рішення Господарського суду Волинської області від 07.11.2022 у справі № 903/573/22 не є безумовною підставою для скасування рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/948/22.

2.9. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви КП "Міськзелентрест" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/948/22 та його скасування.

2.10. Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін зазначену ухвалу місцевого господарського суду, погодився з наведеними висновками суду першої інстанції та зазначив, що пункти 8.2 договорів поставки нафтопродуктів від 01.10.2021 № ГЗТ-400/21 та від 13.01.2022 № ГЗТ-11/22 не визнані у судовому порядку недійсними. За висновком апеляційного господарського суду, відповідач лише скористався своїм правом на розірвання договорів, вважаючи договори діючими. Водночас суд зазначив, що такі повідомлення не призвели до настання будь-яких юридичних наслідків, оскільки розірвати можна лише договір, який діє, тобто строк / термін дії якого не закінчився. Враховуючи, що Договори закінчили свою дію 31.12.2021 та 31.03.2022, а повідомлення відповідача про розірвання договорів не призвели до настання будь-яких юридичних наслідків, то останні не можуть бути визнані недійсними з підстав вчинення їх після закінчення строку дії договорів.

2.11. Апеляційний господарський суд констатував, що скасування Верховним Судом судових рішень у справі № 903/573/22 не є нововиявленими обставинами, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення у справі № 903/948/22, щодо відсутності підстав для визнання недійсними односторонніх правочинів відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України.

2.12. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про недоведеність позивачем наявності необхідних ознак існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, що є умовою для перегляду судового рішення з підстав, визначених статтею 320 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 та ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.06.2023 у справі № 903/948/22, до Верховного Суду звернулося КП "Міськзелентрест" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги КП "Міськзелентрест" у повному обсязі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, КП "Міськзелентрест" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права.

3.3. Крім того, КП "Міськзелентрест" зазначає, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18, вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, які аналогічні з положеннями пункту 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду), суд повинен виходити з преюдиціального зв`язку судових рішень. За доводами скаржника, Велика Палата Верховного Суду роз`яснила в чому саме полягає цей преюдиціальний зв`язок, а саме: "коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього".

3.4. Скаржник наголошує на тому, що Господарський суд Волинської області у рішенні від 28.02.2023 у справі № 903/948/22 практично дослівно повторив висновок з постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі № 903/573/22 щодо обставин розірвання договорів поставки нафтопродуктів, і це, на думку скаржника, підтверджує преюдиціальний зв`язок цих судових рішень. Водночас постановою Верховного Суду від 09.05.2023 скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 07.11.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023, а справу № 903/573/22 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.5. Крім того, скаржник вважає, що апеляційний господарський суд з порушенням частини 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України вийшов за межі позовних вимог, які були предметом розгляду при ухваленні рішення Господарського суду Волинської області у рішенні від 28.02.2023, оскільки, обґрунтовуючи свої висновки, зазначив, що одностороннє розірвання відповідачем договорів не призвело до настання будь-яких юридичних наслідків.

3.6. ТОВ "ВЕСТ КАРД" у відзиві на касаційну скаргу КП "Міськзелентрест" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ТОВ "ВЕСТ КАРД" зазначає, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів та доказів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. ТОВ "ВЕСТ КАРД" звертає увагу на те, що підставою для ухвалення рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/948/22 був факт з`ясування всіх обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідження всіх доказів, наданих сторонами. Зазначене, на думку ТОВ "ВЕСТ КАРД", підтверджує, що рішення Господарського суду Волинської області від 07.11.2022 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі № 903/573/22 не були виключною підставою для ухвалення судового рішення у цій справі № 903/948/22.

3.7. Крім того, ТОВ "ВЕСТ КАРД" у прохальній частині відзиву просить стягнути з КП "Міськзелентрест" на користь ТОВ "ВЕСТ КАРД" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Водночас Верховний Суд установив, що ТОВ "ВЕСТ КАРД" не додало усіх необхідних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, а тому розгляд цієї заяви є передчасним.

4.Обставини справи, встановлені судами, та позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржувані судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 01.10.2021 між КП "Міськзелентрест" (покупець) та ТОВ "ВЕСТ КАРД" (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів № ГЗТ-400/21.

4.3. 13.01.2022 між КП "Міськзелентрест" (покупець) та ТОВ "ВЕСТ КАРД" (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів № ГЗТ-11/22.

4.4. Пунктом 8.2 наведених договорів сторони визначили, що у випадку якщо дія форс-мажорних обставин продовжується більш ніж 30 днів, кожна із сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за це при умові, що вона сповістила про це іншу сторону не пізніше ніж за 7 днів до дати розірвання.

4.5. У пункті 10.7 договору від 01.10.2021 № ГЗТ-400/21 сторони визначили, що цей договір набуває сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

4.6. У пункті 11.7 договору від 13.01.2022 № ГЗТ-11/22 сторони передбачили, що цей договір набуває сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

4.7. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 06.04.2022 ТОВ "ВЕСТ КАРД" надіслало КП "Міськзелентрест" повідомлення про настання форс-мажорних обставин за договорами від 13.01.2022 № ГЗТ-11/22, від 01.10.2021 № ГЗТ-400/21.

4.8. 13.04.2022 КП "Міськзелентрест" надало відповідь ТОВ "ВЕСТ КАРД", у якій погодилося з фактом дії форс-мажорних обставин (неможливості виконання умов договорів постачальником) та запропонувало до підписання додаткові угоди, відповідно до яких постачальник зобов`язується протягом 60 днів з дати скасування воєнного стану на території України поставити замовнику товар.

4.9. Господарські суди зазначили, що 27.05.2022 КП "Міськзелентрест" повідомленням № 428 повторно направило ТОВ "ВЕСТ КАРД" проекти додаткових угод, акт звірки взаємних розрахунків за договором та листи від 13.04.2022 № 316, від 13.04.2022 № 316 для їх погодження та підписання відповідачем.

4.10. ТОВ "ВЕСТ КАРД" 20.07.2022 у відповідь на повідомлення КП "Міськзелентрест" надіслало відповідь за № 2007-01 на адресу КП "Міськзелентрест", в якій обґрунтувало дію форс-мажорних обставин, причини неможливості виконання умов договорів, та долучило копію висновку Волинської Торгово-промислової палати України від 25.04.2022 № 19-22/01-3/44.

4.11. 15.08.2022 відповідач направив позивачу повідомлення № 574, № 575, в яких зазначав, що дія форс-мажорних обставин продовжується більш ніж 30 днів, а тому на підставі пунктів 8.2 договорів просив вважати розірваними договори поставки від 01.10.2021 № ГЗТ-400/21 та від 13.01.2022 № ГЗТ-11/22 по спливу 7 календарних днів з моменту отримання повідомлень про розірвання договорів. При цьому суди установили, що наведені повідомлення були отримані позивачем 23.08.2022.

4.12. КП "Міськзелентрест", звертаючись до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "ВЕСТ КАРД", просило визнати недійсними односторонні правочини відповідача щодо розірвання договорів поставки нафтопродуктів від 01.10.2021 № ГЗТ-400/21, від 13.01.2022 № ГЗТ-11/22, оформлені листами ТОВ "ВЕСТ КАРД" від 15.08.2022 № 574, від 15.08.2022 № 575.

4.13. Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/948/22 відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог КП "Міськзелентрест" до ТОВ "ВЕСТ КАРД" про визнання правочинів недійсними.

4.14. Розглядаючи справу по суті позовних вимог, господарський суд першої інстанції установив, що договори між КП "Міськзелентрест" та ТОВ "ВЕСТ КАРД" укладено за результатом проведених процедур закупівель, предметом яких є бензин "А-92" виробництва ПАТ "Укртатнафта" та дизельне паливо виробництва ВАТ "МОЗИРСЬКИЙ НПЗ" (Республіка Білорусь).

4.15. Місцевий господарський суд, зокрема, виходив із неможливості виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами поставки нафтопродуктів. Господарський суд першої інстанції зазначив, що така неможливість є наслідком форс-мажорних обставин - військової агресії російської федерації проти України. За висновком суду, введення на території України воєнного стану призвело до неможливості закупівлі пального виробництва у ВАТ "МОЗИРСЬКИЙ НПЗ", знищення місць зберігання пального на АЗС та нафтобазах, знищення залишків пального у місцях зберігання, припинення роботи Кременчуцького НПЗ (ПАТ "Укртатнафта").

4.16. Суд констатував, що наведені обставини відповідають всім ознакам форс-мажорних обставин, а саме: не залежать від волі сторін договорів, мають надзвичайний характер, є невідворотними, унеможливлюють виконання зобов`язань, не мають заздалегідь встановленого характеру, засвідчені Торгово-промисловою палатою України, безпосередньо вплинули на реальну можливість виконання зобов`язань постачальником за договорами.


................
Перейти до повного тексту