ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10681/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" - Шуляк Н.О., адвокат (ордер від 14.08.2023 №1339012),
відповідачів - приватного підприємства "Світова Музика" -не з`явились,
товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзік Паблішинг" - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" (далі - Товариство)
про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі №910/10681/22
за касаційною скаргою приватного підприємства "Світова музика" (далі -Підприємство)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023
за позовом Товариства
до: Підприємства;
товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзик Паблішинг"
про визнання недійсною додаткової угоди від 01.02.2020 до договору від 01.01.2016 №01/2016-Л про передачу майнових прав на об`єкти авторських прав,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсною додаткової угоди від 01.02.2020 (далі - Додаткова угода) до договору від 01.01.2016 №01/2016-Л про передачу майнових прав на об`єкти авторських прав (далі - Договір), укладеного між ПП "Світова Музика" та ТОВ "ОЛЛ Мьюзік Паблішинг".
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" до ПП "Світова Музика" та ТОВ "ОЛЛ Мьюзик Паблишинг" про визнання недійсною додаткової угоди від 01.02.2020 до договору від 01.01.2016 №01/2016-Л про передачу майнових прав на об`єкти авторських прав відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023: апеляційну скаргу ТОВ "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" на рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/10681/22 задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/10681/22 скасовано та ухвалено нове рішення; визнано недійсною додаткову угоду від 01.02.2020 до договору від 01.01.2016 №01/2016-Л про передачу майнових прав на об`єкти авторських прав; справу №910/10681/22 повернуто до господарського суду міста Києва.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 заяву ТОВ "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" про ухвалення додаткового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 у справі №910/10681/22 задоволено; стягнуто з Підприємства на користь ТОВ "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 87 500,00 грн; зобов`язано господарський суд міста Києва видати відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду від 15.08.2023, за результатами розгляду касаційної скарги Підприємства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023, касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 зі справи №910/10681/22, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрито; касаційну скаргу Підприємства у частині підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 зі справи №910/10681/22 залишено без змін.
Інтереси Товариства у суді касаційної інстанції представляли адвокат - Солімчук О.В. на підставі ордера від 21.06.2023 №1090570 та адвокат - Шуляк Н.О. на підставі ордера від 14.08.2023 №1339012.
До прийняття постанови Верховним Судом від 15.08.2023 Товариство, у відзиві на касаційну скаргу, просило Суд стягнути з Підприємства понесені позивачем витрати на правову допомогу, у тому числі, зазначало про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Товариство очікує понести, у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, який становить 80 000 грн. При цьому позивач просить Суд вирішити питання про судові витрати після ухвалення постанови по суті.
Товариство 18.08.2023 звернулось до Верховного Суду із заявою про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення в якій просить стягнути з Підприємства на користь Товариства витрати на правничу допомогу у розмірі 59 000,00 грн, які понесені в суді касаційної інстанції.
До заяви Товариство надало:
- копію договору про надання правової допомоги від 04.07.2022 №1/7 укладеного між адвокатським об`єднанням "РЕФ ПАРТНЕРС" та Товариством;
- копію акта прийому-передачі послуг від 17.08.2023 №1-08/23 з описом робіт на загальну суму 43 000,00 грн;
- копію довідки від 29.07.2023 про те, що Солімчук О.І. проходить військову службу з 22.07.2023;
- копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.08.2023 укладеного між адвокатським об`єднанням "КРАУН" та Товариством;
- копію додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.08.2023;
- копію акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 17.08.2023 з описом робіт на загальну суму 16 000,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2023 призначено до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/10681/22 у відкритому судовому засіданні на 26.09.2023.
Від Підприємства надійшло клопотання про зменшення витрат на оплати правничої допомоги, але по суті Товариство просить повністю відмовити Товариству у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 59 000,00 грн.
При цьому заперечення Підприємства зводяться до посилань на те, що: заява про вирішення питання про судові витрати не направлена товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзик Паблішинг"; опис документів доданий до заяви Товариства не містить вказівки, яке б дозволяло стверджувати, що направлені документи стосуються справи №910/10681/22, а тому на думку Підприємства не можна стверджувати, що Товариство добросовісно виконало свій обов`язок щодо направлення доказів іншим учасникам справи, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви відповідно до частини дев`ятої статті 80 ГПК України; поданий договір між Товариством та адвокатським об`єднанням "РЕФ ПАРТНЕРС" від 04.07.2022 №1/7 не дозволяє з`ясувати справжній зміст домовленості між його сторонами щодо вартості правничої допомоги та змісту такої допомоги.
Від товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзик Паблішинг" клопотань, заперечень, пояснень на заяву Товариства не надходило.
Розглянувши заяву Товариства, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
За змістом пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).
Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").