ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/17098/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Берднік І.С., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Плюс" (далі - Товариство, позивач) - Степаненко Ю.М. (адвокатка),
відповідача - приватного підприємства "Будмаш" (далі - Підприємство, відповідач, скаржник) - ОСОБА_4 (самопредставництво), Пігулевська В.В. (адвокатка),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 (головуючий - суддя Гумега О.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 (головуючий - суддя Шапран В.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)
у справі №910/17098/21
за позовом Товариства
до Підприємства
про визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору та стягнення збитків.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання недійсною додаткової угоди до договору про дольову участь у будівництві житлово-офісного комплексу та стягнення збитків.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулося до суду з позовною заявою до Підприємства про таке:
- визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору про дольову участь у будівництві житлово-офісного комплексу;
- стягнення з відповідача збитків.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при:
- укладенні оспорюваної додаткової угоди особа, що діяла від імені Товариства, була під впливом обману, реалізованого через власника та посадових осіб відповідача;
- Підприємство мало умисел ввести в оману позивача з метою спонукання його до підписання оспорюваної додаткової угоди і протоколу до неї та добровільної відмови позивача від своїх прав на машино-місця;
- уклавши оспорювану додаткову угоду, позивач втратив майнові права на 10 машино-місць, які належали йому на підставі додаткової угоди від 12.03.2013 до договору, згідно з якою було проведено остаточний розподіл майнових прав сторін;
- у зв`язку з наведеним є підстави для визнання недійсною оспорюваної додаткової угоди в силу приписів частини першої статті 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та стягнення з відповідача як сторони, яка застосувала обман, збитків в силу приписів частини другої статті 230 ЦК України.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі №910/17098/21, позов задоволено повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Підприємство, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. У поданій касаційній скарзі Підприємство вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, та визначає підстави на яких подається касаційна скарга, з посиланням на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
4.2. Відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №911/3094/19, від 12.01.2022 у справі №520/13586/18, від 29.04.2020 у справі №909/685/18, від 23.07.2019 у справі №918/780/18, від 23.08.2017 у справі №910/18667/16, від 14.03.2018 у справі №464/5089/15, від 13.02.2019 у справі №826/13768/16.
4.3. З посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України відповідач зазначає, що постановах Верховного Суду відсутній висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, стосовно визнання недійсною угоди внаслідок обману у договорах про дольову участь у будівництві з відповідним суб`єктним складом та обґрунтуванням правової позиції з обставинами подібними до даної справи. Зокрема, у випадках недобросовісної поведінки позивача, який вважає себе обманутим, що ґрунтується на висновках здобутих за допомогою поліграфа.
4.4. Скаржник вказує, що суд першої інстанції всупереч вимогам пункту З частини третьої статті 310 ГПК України необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та відповідно до пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Від Товариства до Суду відзив на касаційну скаргу не надійшов.
5.2. Позивач подав до Суду пояснення-заперечення на касаційну скаргу, в яких заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.04.1998 №955 "Про залучення інвестора до реконструкції нежилого будинку №43-А на вул. Гоголівській", враховуючи, що приватне мале підприємство "БІМЕКС-ПЛЮС" перемогло у конкурсі по вибору інвесторів та генпідрядних організацій для фінансування та виконання робіт з реконструкції будинків та сплатило кошти, передбачені умовами конкурсу, вказане підприємство (у подальшому перейменовано на Товариство) залучено до реконструкції нежилого будинку №43-А на вул. Гоголівській під офісно-житловий комплекс як інвестора та передано йому у власність будинок загальною площею 382,5 кв.м.
6.2. Як інвестор, позивач виконав умови міської конкурсної комісії по залученню інвесторів до реконструкції будинків та відповідно до умов інвестиційного договору від 02.06.1998 №9 на реконструкцію нежилого будинку №43-А на вул. Гоголівській, договору від 12.11.1998 №883, контракту на виконання робіт (послуг) від 27.05.1999 №І-9978/355: профінансував відселення мешканців, які раніше проживали у будинку та гідронамив під новобудови; сплатив внесок на соціальний розвиток; забезпечив підготовку проектування реконструкції вказаного будинку та погодження його місця розташування.
6.3. Рішенням Київської міської ради від 02.12.1999 №126/128 Товариство отримало земельну ділянку площею 0,0858 га для розташування житлово-офісного комплексу на вул. Гоголівській, 43-А у м. Києві.
6.4. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначає, що відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
- засновниками Товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кінцевим бенефіціаром - ОСОБА_1 ;
- засновником та кінцевим бенефіціаром Підприємства є ОСОБА_3 .
6.5. Як встановлено судами попередніх інстанцій 30.06.2000 Товариством (замовник) в особі директора ОСОБА_1, та Підприємством (генеральний підрядник), в особі директора ОСОБА_3, укладено договір №1 про дольову участь в будівництві житлового будинку по вул. Гоголівській, 43-А (далі - Договір), за умовами якого:
- сторони здійснюють в порядку дольової участі проєктування та будівництва цегляного житлово-офісного комплексу з підземною автостоянкою та офісними приміщеннями по вул. Гоголівській, 43-А в Шевченківському районі міста Києва (далі - Об`єкт) та після закінчення будівництва Об`єкту отримання обумовлених Договором площ (пункт 1.1);
- орієнтовна характеристика Об`єкту:
загальна площа квартир Об`єкту складає- 2 980 кв.м.;
кількість машиномісць на підземній автостоянці - 10;
площа офісних приміщень - 290 кв.м;
площа земельної ділянки - 800 кв.м. (пункт 1.2);
- загальна вартість будівництва Об`єкту орієнтовно складає 4 828 000 грн та буде уточнена після затвердження проектно-кошторисної документації. Вартість будівництва може змінюватися у зв`язку з інфляційними процесами та іншими факторами, що впливають на ціноутворення (пункт 2.1);
- Підприємство вносить у будівництво Об`єкту власні та залучені кошти юридичних та фізичних осіб (пункт 2.2);
- замовник передає підприємству на період будівництва земельну ділянку площею 0,08 га, надану під будівництво Об`єкту, пакет наявної документації (пункт 2.3);
- кошти в сумі - 324,6 тис. грн, які замовник проплатив до підписання Договору за право володіння будинком, зараховуються в рахунок його дольової участі у будівництві (пункт 2.4);
- кошти на спорудження Об`єкту акумулюються на балансі підприємства, яке своїми чи залученими силами та коштами здійснює будівництво Об`єкту (пункт 2.5);
- після затвердження проєкту загальна площа квартир і вбудованих приміщень об`єкту та кількість машино-місць підземної автостоянки уточнюється сторонами, з обов`язковим оформленням цих змін додатковою угодою (пункт 3.2);
- площа об`єкту між сторонами розподіляється таким чином:
замовник отримує: 500 кв.м. загальної площі квартир Об`єкту; 3 машино-місця підземної автостоянки (підпункт 4.1.1 пункту 4.1);
Підприємство отримує: 2 480 кв.м загальної площі квартир Об`єкту; всі офісні та нежилі приміщення Об`єкту, 7 машино-місць підземної автостоянки (підпункт 4.1.2 пункту 4.1);
- при збільшенні чи зменшенні загальної площі Об`єкту, відповідно пропорційно змінюється тільки площа підприємства, зазначена у підпункті 4.1.2 Договору (пункт 4.2);
- підприємство зобов`язується:
здійснити будівництво Об`єкту відповідно до затвердженої проєктно -кошторисної документації та графіка будівництва і ввести його в експлуатацію без внутрішніх оздоблювальних, малярних, облицювальних робіт, без укладення покрівлі підлоги, без встановлення сантехнічних та електричних приладів і без внутрішньої столярки (підпункт 5.2.5 пункту 5.2);
після введення Об`єкта в експлуатацію передати замовнику площу відповідно до умов Договору (підпункт 5.2.9 пункту 5.2);
- сторона, яка своїми неправомірними діями завдала збитків іншій стороні має їх відшкодувати в повному обсязі на підставі на даних документів (пункт 6.2);
- після виготовлення проєктно-кошторисної документації сторони в межах площ, зазначених у пункті 4.1 Договору, проводять розподіл приміщень та місць підземної автостоянки. Проведений сторонами розподіл площ оформлюється протоколом, з відображенням у ньому номерів квартир, переліку конкретних площ, а також місць підземної автостоянки, що після розподілу будуть належати кожній з сторін (пункт 8.3);
- всі додатки до Договору є невід`ємною його частиною (пункт 8.7);
- Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 9.1).
6.5.1. Судами попередніх інстанцій вказано, що зі змісту Договору вбачається, що при його укладенні сторонами дотримано загальних вимог щодо свободи волевиявлення, форми правочину, погодження істотних умов, які передбачені цивільним та господарським законодавством до даного типу правочинів.
6.5.2. До Договору сторонами неодноразово вносились зміни шляхом підписання додаткових угод, а саме: від 04.07.2000, від 14.05.2001, від 15.05.2002, від 25.06.2003, від 08.09.2005, від 31.08.2010, від 12.03.2013, від 12.12.2014, від 18.02.2015.
6.6. Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що з матеріалів справи вбачається, що 28.12.2012 ДП "Укрдержбудекспертиза" складено Експертний звіт щодо розгляду проєктної документації (позитивний) по проєкту "Будівництво житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва" (коригування проектної документації) від 28.12.2012 № 001757-12/ЦБ, відповідно до якого загальна площа квартир будинку склала 6 678,8 кв.м, кількість машиномісць підземного паркінгу - 46. У подальшому проєктна документація на Об`єкт не змінювалась.
6.7. Суди попередніх інстанцій встановили, що після остаточного затвердження проєктної документації та на виконання умов пункту 8.3 Договору сторонами проведений розподіл приміщень та місць підземної автостоянки.
6.7.1. Так, 12.03.2013 Товариство в особі директора ОСОБА_1 і Підприємством в особі директора ОСОБА_4 підписано додаткову угоду, якою внесено зміни та доповнення в пункти 1.2, 1.3, 4.1.1 та 4.1.2 Договору (далі - Додаткова угода від 12.03.2013, а саме:
пункт 1.2 викладено у такій редакції:
"1.2. Орієнтовна характеристика Об`єкту:
- загальна площа квартир Об`єкту складає- 6 678,8 кв.м.;
- кількість машиномісць в підземній автостоянці - 46;
- площа офісних приміщень - 492,0 кв.м;
- площа земельної ділянки - 1073 кв.м";
пункти 4.1.1 та 4.1.2 викладено в такій редакції:
"4.1.1. Замовник отримує:
- 1 225,2 кв.м загальної площі квартир Об`єкту;
- 10 машиномісць в підземній автостоянці.
4.1.2. Підприємство отримує:
- 5 436,6 кв.м загальної площі квартир Об`єкту;
- всі офісні та нежилі приміщення Об`єкту;
- 36 машиномісць в підземній автостоянці".
6.7.2. Проведений Додатковою угодою від 12.03.2013 розподіл площ оформлено Протоколом розподілу квартир, нежитлових приміщень та машиномісць від 12.03.2013 (далі - Протокол від 12.03.2013), відповідно до пунктів 2, 3 якого визначено:
- Товариству передаються квартири №№2, 13, 14, 15, 20, 21, 22, 23 (всього 8 квартир, орієнтовною загальною площею 1225,2 кв.м) та 10 машиномісць;
- Підприємству передаються квартири №1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58 (всього 50 квартир, орієнтовною загальною площею 5453,6 кв.м), нежилі приміщення №59, 62, 63 (всього 3 нежитлові приміщення, орієнтовною загальною площею 492,00 кв.м), приміщення підземного паркінгу № 60,61 та 36 машиномісць в паркінгу.
6.8. За сертифікатом від 18.12.2014 серія ІУ №164143520093 Державна архітектурно-будівельна інспекція України, на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 10.12.2014, засвідчила відповідність проектній документації та підтвердила готовність до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта: "Будівництво житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва (1-й та 2-й пусковий комплекс)", із загальною площею квартир - 6 653,3 кв.м; житловою площею квартир - 3 665,6 кв.м; кількістю квартир - 58 квартир; кількістю поверхів - 12 поверхів; площею вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 480,6 кв.м.
6.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.12.2014 Товариством в особі директора ОСОБА_1 та Підприємством в особі директора ОСОБА_4 підписано додаткову угоду, якою внесено зміни та доповнення в пункти 1.2, 1.3, 4.1.1 та 4.1.2 (далі - Додаткова угода від 12.12.2014), а саме:
пункт 1.2 викладено у такій редакції:
"1.2. Орієнтовна характеристика Об`єкту:
- загальна площа квартир Об`єкту складає- 6653,3 кв.м.;
- кількість машиномісць в підземній автостоянці - 46;
- площа офісних приміщень - 480,6 кв.м;
- площа земельної ділянки - 1073 кв.м",
пункти 4.1.1 та 4.1.2 викладено в такій редакції:
"4.1.1. Замовник отримує:
- 89,9 кв.м загальної площі квартир Об`єкту;
- 10 машиномісць в підземній автостоянці.
4.1.2. Підприємство отримує:
- 6363,4 кв.м загальної площі квартир Об`єкту;
- 480,6 кв.м офісних приміщень та всі нежилі приміщення Об`єкту;
- 36 машиномісць в підземній автостоянці".
6.9.1. Проведений Додатковою угодою від 12.12.2014 розподіл площ оформлено Протоколом розподілу квартир, нежитлових приміщень та машиномісць від 12.12.2014 (далі - Протокол від 12.12.2014).
6.9.2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи містять дві редакції Протоколу від 12.12.2014, у одній з яких зазначено:
"2. Відповідно до Договору … Товариству з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-ПЛЮС" після введення об`єкта в експлуатацію передаються:
2.1. Квартира №2. Всього передається 1 квартира загальною площею 89,9 кв.м.
2.2. 10 машиномісць в паркінгу.
3. Приватному підприємству "БУДМАШ" передаються:
3.1. Квартири №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58. Всього передається 57 квартир, загальною площею 6563,4 кв.м.
3.2. Нежитлові приміщення №59, 61, 62, 63. Всього передається 4 нежитлові приміщення, загальною площею 480,6 кв.м).
3.3. Приміщення підземного паркінгу № 63, 64. 36 машиномісць в паркінгу".
6.9.3. У іншій редакції Протоколу від 12.12.2014 у пунктах 2.1.1 та 2.2.1 містяться такі додаткові положення, якими визначався порядок отримання Товариством права власності на квартиру та машиномісця:
"Право власності на квартиру №2 площею 89,9 кв.м оформляється на підприємство. Протягом 15 днів з дня отримання права власності на квартиру, підприємство передає замовнику квартиру безоплатно, в рахунок дольової участі" (другий абзац підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Протоколу від 12.12.20214);
"Право власності на 10 машиномісць паркінгу оформляється на підприємство. Протягом 15 днів з дня отримання права власності на машиномісця, підприємство передає замовнику машиномісця безоплатно, в рахунок дольової участі" (другий абзац підпункту 2.2.1 Протоколу від 12.12.2014).
6.9.4. При зверненні з позовом до суду позивач посилався на саме на Протокол від 12.12.2014, який містив наведені положення, якими визначався порядок отримання замовником права власності на квартиру та машиномісця.
6.10. У позові Товариство зазначило, що: "право власності на інші 7 квартир" (з 8 квартир, які передавались позивачу згідно з Додатковою угодою від 12.03.2013 та Протоколом до неї) "було зареєстроване за відповідачем. Після реєстрації ці квартири були переоформлені на засновників позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у запропонований відповідачем спосіб - шляхом укладення договорів купівлі-продажу. За ініціативою відповідача, за цими договорами фізичними особами-засновниками позивача здійснювалися проплати на підприємство відповідача, які одразу поверталися його власником ОСОБА_3 назад - на рахунок співзасновника товариства - ОСОБА_2 . Окресленою операцією (оборудкою), відповідач готував підґрунтя для обману позивача, умисно створюючи у нього впевненість, що за наведеною аналогією з передачі квартир будуть передані й 10 машиномісць, власником майнових прав на які він є. 18.02.2015 відповідач, ввівши таким чином в оману позивача щодо взятих на себе обов`язків по передачі йому готових машиномісць, "замиливши" очі вказаною вище операцією з квартирами, підписує з позивачем додаткову угоду…".
6.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.02.2015 Товариством в особі директора ОСОБА_1 і ПІдприємством в особі директора ОСОБА_4 підписано додаткову угоду, якою внесено зміни та доповнення в пункти 1.2, 1.3, 4.1.1 та 4.1.2 (далі - Додаткова угода від 18.02.2015), а саме:
пункт 1.2 викладено у такій редакції:
"1.2. Орієнтовна характеристика Об`єкту:
- загальна площа квартир Об`єкту складає- 6653,3 кв.м.;
- кількість машиномісць в підземній автостоянці - 46;
- площа офісних приміщень - 503,7 кв.м;
- площа земельної ділянки - 1073 кв.м",
пункти 4.1.1 та 4.1.2 викладено в такій редакції:
"4.1.1. Замовник отримує:
- 89,9 кв.м загальної площі квартир Об`єкту.
4.1.2. Підприємство отримує:
- 6563,4 кв.м загальної площі квартир Об`єкту;
- 503,7 кв.м офісних приміщень та всі нежилі приміщення Об`єкту;
- 46 машиномісць в підземній автостоянці".
6.11.1. Проведений Додатковою угодою від 18.02.2015 розподіл площ оформлено Протоколом розподілу квартир, нежитлових приміщень та машиномісць від 18.02.2015 (далі - Протокол від 18.02.2015), відповідно до пунктів 2, 3 якого визначено:
"2. Відповідно до Договору … Товариству з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-ПЛЮС" після введення об`єкта в експлуатацію передаються:
2.1. Квартира №2. Всього передається 1 квартира загальною площею 89,9 кв.м.
3. Приватному підприємству "БУДМАШ" передаються:
3.1. Квартири №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58. Всього передається 57 квартир, загальною площею 6563,4 кв.м.
3.2. Нежитлові приміщення №59, 60, 61, 62, 63. Всього передається 5 нежитлових приміщень, загальною площею 480,6 кв.м).
3.3. Приміщення підземного паркінгу № 64. 46 машиномісць в паркінгу".
6.11.2. Суди виснували, що внаслідок укладення Додаткової угоди від 18.02.2015 та Протоколу до неї Товариству (позивачу) передається тільки одна квартира загальною площею 89,9 кв.м, тоді як всі 46 машиномісць, у тому числі 10 з них, які належали позивачу згідно з Додатковою угодою від 12.03.2013, передаються Підприємству (відповідачу).
6.12. За сертифікатом від 05.12.2019 серія КВ № 162193391201 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 07.11.2019, засвідчив відповідність проектній документації та підтвердив його готовність до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта: "Будівництво житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва (третій пусковий комплекс)", з площею підземного паркінгу - 781,1 кв.м, кількістю машиномісць у паркінгу - 46 машиномісць.
6.13. Суди попередніх інстанцій вказали, що з матеріалів справи вбачається, що після здачі в експлуатацію останньої черги будівництва за адресою: АДРЕСА_1, відповідач на підставі Додаткової угоди від 18.02.2015 до Договору і Протоколу від 18.02.2015 оформив усі машиномісця, у тому числі майнові права на які належали позивачу, на Підприємство, а частину з них продав третім особам, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Державного реєстру речових прав.
6.13.1. Отже, як стверджує позивач, зобов`язання щодо передачі належних позивачу 10 машиномісць згідно з Додатковою угодою від 12.03.2013 відповідач не виконав.
6.14. Листом від 17.01.2020 №6 відповідач повідомив позивача про "повне виконання своїх зобов`язань по Договору №1 про дольову участь в будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 від 30 червня 2000 року" та що "договір припинив свою дію з 06.12.2019 року" (враховуючи, що 05.12.2019 отримано сертифікат серія КВ № 162193391201, який підтверджує повну готовність до експлуатації Об`єкту).
6.15. Враховуючи наведені обставини, позивач стверджує, що:
- при підписанні Додаткової угоди від 18.02.2015 і Протоколу до неї позивач діяв під впливом обману, реалізованого через власника і посадових осіб відповідача;
- відповідач мав умисел ввести в оману позивача, щоб спонукати його до підписання Додаткової угоди від 18.02.2015 і Протоколу до неї та добровільної відмови позивача від своїх майнових прав на машиномісця;
- відповідач переслідував єдину мету - привласнити майнові права позивача і на момент підписання Додаткової угоди від 18.02.2015 і Протоколу до неї та добровільної відмови від своїх майнових прав на паркомісця;
- позивач втратив належні йому майнові права на машиномісця внаслідок протиправних дій відповідача;
- Додаткова угода від 12.03.2013 підтверджує остаточний розподіл приміщень і машиномісць за Договором, тоді як Додаткова угода від 18.02.2015 підлягає визнанню недійсною на підставі статті 230 ЦК України.
6.16. Як встановлено судом, позивач, в особі керівника - ОСОБА_1, уповноважив засновника Товариства - Липовченка Андрія Миколайовича на ведення від імені позивача переговорів та підписання усіх документів (окрім документів управління рахунками у банківських установах - фінансових документів), зокрема, але не виключно, планів, схем, договорів, додатків, протоколів та інших документів щодо дольової участі товариства у будівництві житлового будинку по вул. Гоголівській, 43а в м. Києві, що підтверджується протоколом від 04.01.2012 №2 загальних зборів учасників Товариства та довіреності від 04.01.2012.
6.16.1. З огляду на надані повноваження, саме ОСОБА_2 проводив переговори і листування з посадовими особами Підприємства (відповідача), погоджував домовленості та отримував документи, що не заперечувалось сторонами.
6.17. Вищенаведені додаткові угоди від 12.03.2013, від 12.12.2014, оспорювана додаткова угода від 18.02.2015 та протоколи до них підписані замовником Товариством в особі директора ОСОБА_1, тоді як погодження домовленостей щодо їх підписання здійснювалось ОСОБА_2, що не заперечувалось сторонами під час розгляду даної справи.
6.18. Враховуючи, що відповідач стверджував, що ніколи не підписував Протокол розподілу від 12.12.2014, який містив пункти 2.1.1, 2.2.1 та викладені в них положення, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що для вирішення даної справи по суті необхідно визначити:
- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у нижній частині Протоколу від 12.12.2014 розподілу квартир, нежитлових приміщень та машиномісць в житлово-офісному комплексі по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі Києва відповідно до Договору в частині "Директор ПП "Будмаш" ________ ОСОБА_4" ОСОБА_4 чи іншою особою?
6.18.1. Судом призначено судово-почеркознавчу експертизу у справі № 910/17098/21, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ), на вирішення експертизи було поставлене вищенаведене питання.
6.18.2. За результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі №910/17098/21 судовими експертами Віталієм Годзем та Ігорем Красюком (далі - експерти) було складено Висновок експертів від 18.11.2022 №23350/23351/22-32 (далі - Висновок №23350/23351/22-32), який містить таку відповідь на поставлене судом питання:
"Підпис від імені ОСОБА_4 у нижній частині Протоколу від 12.12.2014 розподілу квартир, нежитлових приміщень та машиномісць в житлово-офісному комплексі по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі Києва згідно Договору №1 від 30 червня 2000 року про дольову участь у будівництві будинку в частині (в графі) "Директор ПП "Будмаш" ОСОБА_4 ", виконаний ОСОБА_4 ".
6.18.3. Суд першої інстанції виснував, що Висновок №23350/23351/22-32 обґрунтовано підтвердив доводи позивача про те, що Протокол від 12.12.2014, який містив пункти 2.1.1, 2.2.1 та викладені в них положення, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, підписувався сторонами, зокрема директором Підприємства ОСОБА_4 Водночас, Висновок №23350/23351/22-32 спростував доводи відповідача, який стверджував, що не підписував Протокол від 12.12.2014 у такій редакції.
6.18.4. Зважаючи на Висновок експертів №23350/23351/22-32, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, критично оцінює додані відповідачем до матеріалів справи заяви свідків в порядку статті 88 ГПК України від 08.12.2021, відповідно до яких власник Підприємства ОСОБА_3 стверджував, що "позивачем вчинено фальсифікацію доказів, а саме підробку тексту протоколу розподілу від 12.12.2014", а директор Підприємства ОСОБА_4 також стверджував, що ним "ніколи не підписувався протокол розподілу від 12.12.2014 в такій редакції".
6.19. Позивач стверджував, що погоджуючись на підписання Додаткової угоди від 18.02.2015 і Протоколу до неї, діяв під впливом обману, на підтвердження чого надав суду висновок експертів у кримінальному провадженні від 18.03.2021 №12021100100001104.
6.19.1. З наявної в матеріалах даної справи постанови про визнання юридичної особи потерпілим від 08.10.2021 вбачається, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100001104 від 18.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України. В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Підприємства під приводом дольової участі в будівництві житлового будинку по вул. Гоголівська, 43-А, шляхом зловживання довірою ОСОБА_2, заволоділи майновими правами на машиномісця в кількості 10 штук, які розташовані у наведеному будинку, які належали Товариству.
6.19.2. Судом першої інстанції встановлено, що у рамках наведеного кримінального провадження №12021100100001104 експертами КНДІСЕ на виконання постанови старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві від 31.05.2021 проведено судову психологічну експертизу з використанням поліграфу, за результатом якої складено Висновок експертів від 25.06.2021 №19564/19565/21-61 (далі - Висновок №19564/19565/21-61), у якому сформульовано такі висновки:
"1. Погоджуючись на підписання додаткової угоди до договору і протоколу від 18 лютого 2015 року, як співвласник ТОВ "БІМЕКС ПЛЮС", на відмову на користь ПП "БУДМАШ" від десяти машино-місць №№1,3,8,9,19,28,29,30,38,40 у підземному паркінгу, які знаходяться на АДРЕСА_1, ОСОБА_2 діяв під впливом обману.
2. Дії ОСОБА_2 щодо добровільної і безоплатної передачі майнових прав на 10 машиномісць були викликані психологічним станом внаслідок зловживання довірою".
6.19.3. Судами попередніх інстанцій вказано, що судова психологічна експертиза, призначена в межах кримінального провадження №12021100100001104 від 18.03.2021, що розслідується Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві, оцінена господарським судом у даній господарській справі №910/17098/21 у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статтей 76-79, 86 ГПК України. При цьому, відсутність в матеріалах даної господарської справи обвинувального вироку у кримінальному провадженні №12021100100001104 не позбавляє господарський суд можливості досліджувати на загальних умовах висновок судової експертизи, проведеної в межах кримінального провадження, з метою встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників даної господарської справи.
6.19.4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що Висновок №19564/19565/21-61 у кримінальному провадженні №12021100100001104 у сукупності з іншими доказами у даній господарській справі, зокрема і заявою свідка ОСОБА_2 (засновника Товариства) від 08.02.2022, обґрунтовано підтвердив доводи позивача про те, що погоджуючись на підписання Додаткової угоди від 18.02.2015 та Протоколу до неї, ОСОБА_2 як співвласник Товариства, діяв під впливом обману. Висновок №19564/19565/21-61 від 25.06.2021 приймається судом першої інстанції у якості належного доказу у даній справі.
6.20. Позивач стверджував, що Додаткова угода від 18.02.2015 як правочин не просто позбавлена будь-якого економічного сенсу, а є збитковою для позивача. При її укладенні відповідач не мав наміру передавати машиномісця позивачу. Вся операція була проведена з умислом привласнити належні позивачу майнові права для подальшого відчуження вже готових машиномісць третім особам. Обман відповідачем призвів до настання негативних наслідків для позивача, що виявилися у недоотриманні майнових благ, тобто збитків. На підтвердження наведених тверджень, позивачем долучено до матеріалів даної справи Висновок експерта від 14.06.2021 №02/05-21 (далі - Висновок №02/05-21), складений за результатами економічної експертизи, проведеної за заявою представника позивача для подачі до Господарського суду міста Києва.
6.20.1. У Висновку №02/05-21 від 14.06.2021 судовим експертом Тихоненко Іриною Петрівною встановлено:
"Виходячи з документального аналізу господарських операцій, які передували, зазначені і витікають з Договору № 1 "Про дольову участь у будівництві житлового будинку по вул. Гоголівській 43-а " від 30 червня 2000 року, укладення Додаткової угоди від 18.02.2015 року є економічно не обгрунтованим, не відповідає статутним завданням ТОВ "БІМЕКС ПЛЮС" - отримання прибутку, меті Договору № 1, який передбачав прибуток у вигляді отримання від ПП "БУДМАШ" замовником частки у новоствореній власності.
За результатами дослідження, документально підтверджується нанесення ТОВ "БІМЕКС ПЛЮС" збитків, в зв`язку з підписанням Додаткової угоди від 18.02.2015 року до Договору №1 про дольову участь у будівництві житлового будинку по вул. Гоголівська 43-а в місті Києві від 30 червня 2000 року, в загальній сумі 7 685 912 грн".
6.21. Судами попередніх інстанцій вказано, що в матеріалах справи міститься дублікат висновку експерта від 28.12.2021 №01/12-21 у кримінальному провадженні №12021100100001104 (далі - Висновок №01/12-21), наданий судовим експертом Тихоненко І.П. за заявою адвоката Степаненко Ю.М. (представляє інтереси позивача у даній господарській справі №910/17098/21) щодо проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні.
6.21.1. На вирішення експерта були поставлені такі питання:
"1. Чи підтверджується документально отримання належних ТОВ "Бімекс-плюс" квартир №№2, 13, 14, 15, 20, 21, 22, 23 за адресою АДРЕСА_1 (згідно протоколу від 12.03.2013 до Договору №1 від 30.06.2000 про дольову участь у будівництві будинку) його засновниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .? Якщо так, то чи понесені ними витрати в зв`язку з отриманням зазначених квартир?
2. Чи було, виходячи з документального аналізу фінансових операцій, які передують і витікають з Договору №1, економічно обґрунтованим і доцільним для ТОВ "Бімекс-плюс" укладення Додаткової угоди від 18.02.2015 до Договору №1 від 30.06.2000 про дольову участь у будівництві будинку та чи відповідають меті вказаного Договору №1 економічні наслідки, закладені у додаткових угодах?
3. Чи є господарська операція внаслідок укладення Додаткової угоди від 18.02.2015 року збитковою для ТОВ "Бімекс Плюс" і яка сума спричиненого товариству збитку?"
6.21.2. Висновок №01/12-21 містить такі відповіді на поставлені питання:
"1. За наданими на дослідження матеріалами, отримання належних ТОВ "Бімекс-плюс" квартир №№2, 13, 14, 15, 20, 21, 22, 23 за адресою АДРЕСА_1 (згідно протоколу б/н від 12.03.2013 до Договору №1 від 30.06.2000 про дольову участь у будівництві будинку) його засновниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 документально підтверджується.
При цьому, виходячи з розуміння витрат, змісту пояснень ОСОБА_2, аналізу даних банківських виписок щодо руху коштів між ОСОБА_2, ПП "Будмаш" та ОСОБА_3, за результатами дослідження не підтверджується понесення витрат родиною ОСОБА_1, в зв`язку з придбанням (на підставі цивільно-правових угод) квартир №№13, 14, 15, 20, 21, 22, 23, за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Виходячи з документального аналізу фінансових операцій, які передували і витікають з Договору №1 "Про дольову участь у будівництві житлового будинку по вул. Гоголівський 43-а " від 30 червня 2000 року, укладання Додаткової угоди від 18.02.2015 року є економічно необґрунтованим, не відповідає статутним завданням ТОВ "Бімекс Плюс" - отримання прибутку, меті Договору №1, який передбачав прибуток у вигляді отримання від ПП "Будмаш" Замовником частки у новоствореній власності.
3. За результатами дослідження, документально підтверджується нанесення ТОВ "Бімекс-плюс" збитків, в зв`язку з підписанням Додаткової угоди від 18.02.2015 року до Договору №1 про дольову участь у будівництві житлового будинку по вул. Гоголівський 43-а в місті Києві від 30 червня 2000 року в загальній сумі 7 685 912 грн".
6.21.3. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, звернув увагу, що при наданні Висновку №01/12-21 експерт проаналізував зміну пропорційної частки власності сторін при укладенні ним додаткових угод до Договору, в тому числі оспорюваної Додаткової угоди від 18.02.2015 та зазначив:
- за Додатковою угодою від 31.08.2010: у замовника - 21,6 % квартир та офісних приміщень і 23,8% машино-місць; у підприємства -78,4% квартир та офісних приміщень і 76,2% машиномісць;