ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа №120/9931/22
адміністративне провадження № К/990/24301/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано - Франківській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року (судді: Сапальова Т.В., Ватаманюк Р.В., Капустинський М.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарбо" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Івано - Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркарбо" (далі - ТОВ "Укркарбо", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 1), Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області, відповідач 2), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Івано - Франківській області (далі - Комісія, відповідач 3), в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії від 29.08.2022 №8169, від 13.09.2022 №8332 та від 23.09.2022 №8357 про відповідність критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв та зобов`язати виключити його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії від 01.09.2022 №7280221/37294061, №7280219/37294061 та №7280215/37294061 про відмову в реєстрації податкових накладних від 23.08.2022 №40, від 24.08.2022 №41 та від 26.08.2022 №42, відповідно; зобов`язати зареєструвати означені податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року позов було задоволено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
26 червня 2023 року ТОВ "Укркарбо" звернулось до суду апеляційної інстанції з клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Комісії від 29.08.2022 №8169, від 13.09.2022 №8332 та від 23.09.2022 №8357 про відповідність критеріям ризиковості платника податку до набрання законної сили рішенням у справі.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення відповідача про відповідність підприємства позивача критеріям ризиковості платника податків призведе до зупинення господарської діяльності підприємства у зв`язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці, що істотно погіршить економічне становище ТОВ "Укркарбо".
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року ТОВ "Укркарбо" про забезпечення позову було задоволено.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки факт віднесення позивача до переліку ризикових платників податків згідно із оскаржуваними рішеннями зумовило настання для нього негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації в ЄРПН усіх без винятку податкових накладних, що передбачає покладення додаткового обов`язку щодо надання пояснень та документів по кожній податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, призводить до збільшення строку їх реєстрації, що також негативно впливає на господарську діяльність позивача та його взаємовідносини із контрагентами, ставить під загрозу здійснення господарської діяльності через розірвання ділових відносин з контрагентами.
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції ГУ ДПС в Івано - Франківській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило його скасувати, а в задоволенні заяви ТОВ "Укркарбо" відмовити в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган посилається на те, що вжиття заходів забезпечення позову у справах про визнання протиправними та скасування рішень комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість шляхом зупинення рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості фактично вирішує спір по суті та, як наслідок, суперечить меті застосування норми статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Також зазначає про те, що наведена позиція неодноразово була відображена та підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2023 у справі №140/6021/22, від 31.01.2023 у справі №140/6113/22, від 05.08.2022 у справі №140/1116/21, від 31.05.2022 у справі №600/6293/21-а, від 17.05.2022 у справі №240/16158/21, від 20.01.2022 у справі №420/1655/21, від 13.01.2022 у справі №560/10402/21, від 01.12.2021 у справі №140/11033/20, від 30.09.2021 у справі №140/1856/21, від 21.09.2021 у справі №140/3220/21, від18.05.2021 у справі №140/13152/20, від 04.03.2021 у справі №380/5299/20, від 25.02.2021 у справі №380/5012/20, від 18.02.2021 у справі №420/7063/20, від 21.01.2021 у справі №140/8878/20.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.