ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 640/2575/22
адміністративне провадження № К/990/3507/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 червня 2022 року (головуючий суддя - Шулежко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року (колегія суддів у справі: головуючий суддя - Василенко Я.М., судді - Ганечко О.М., Кузьменко В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроволодар" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроволодар" (далі - ТОВ "Агроволодар", Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агроволодар" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20 жовтня 2021 року №9310517748), яка оформлена актом від 02 грудня 2021 року №89182/Ж5/26-15-07-01-05/40419480; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 грудня 2021 року № 00964600701 та №00964680701.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що контролюючим органом порушено встановлений Податковим кодексом України (далі - ПК України) порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства, а висновки такої перевірки зроблені без дослідження відповідних первинних документів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 червня 2022 року, залишеним без змін, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У розрізі заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач звертає увагу на застосування судами норм ПК України (пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України) без урахування висновків, висловлених Верховним Судом у постанові від 17 серпня 2021 року у справі №420/6598/20. У вказаному рішенні касаційний суд констатував відсутність у платника податку права на отримання бюджетного відшкодування з огляду на ненадання до перевірки запитуваних контролюючим органом документів.
Також, заявник касаційної скарги звертає увагу на те, що позивач не надав усіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) з податку на додану вартість, які вплинули на формування від`ємного значення ПДВ, в той час як наказ на проведення перевірки отримано уповноваженою особою підприємства до завершення перевірки. Окрім того, відповідач вказує, що позивач не скористався правом подати запитувані документи разом із запереченнями на акт перевірки, натомість в останніх він висловив лише незгоду із порядком проведення перевірки. Як звертає увагу податковий орган, ТОВ "Агроволодар" за податковою адресою не знаходиться, що створювало перешкоди для проведення перевірки у встановлені наказом терміни на її проведення. З огляду на перелічені обставин, відповідач наполягає на тому, що ним дотримано порядок документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства, а складений за її результатами акт є правомірним.
Стверджуючи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України) заявник касаційної скарги стверджує, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
Матеріали справи надійшли до касаційного суду 24 серпня 2023 року.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що, втім, не перешкоджає касаційному перегляду справи. Правова позиція позивача у цьому спорі викладена у письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи, й така залишалась послідовною протягом слухань справи в судах попередніх інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, на підставі наказу від 17 листопада 2021 року №9137-п, повідомлення від 19 листопада 2021 року, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 ПК України посадовими особами Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB "Агроволодар" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, за вересень 2021 року, визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за березень - серпень 2021 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20 жовтня 2021 року №9310517748), за результатами якої складено акт від 02 грудня 2021 року №89182/Ж5/26-15-07-01-05/40419480.
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем: пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1ʼ439ʼ412 грн, в тому числі за вересень 2021 року та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ПДВ), на загальну суму 6ʼ086ʼ300 грн; пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України в частині неподання посадовим особам контролюючого органу документів під час перевірки.
Не погоджуючись із висновками акта перевірки, 15 грудня 2021 року позивачем подано заперечення на нього. За результатами розгляду заперечень контролюючим органом надано відповідь від 29 грудня 2021 року, якою повідомлено про залишення без змін висновків акта перевірки.
На підставі встановлених перевіркою порушень 30 грудня 2021 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: №00964600701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1ʼ 439ʼ 412 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 359ʼ 853,00 грн; №00964680701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6ʼ 086ʼ 300 грн.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо проведення перевірки та прийнятими за її наслідками податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги Товариства у повному обсязі суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що контролюючим органом не дотримано вимог статей 78, 79 ПК України при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Тому, як уважали суди, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків акта перевірки, який є недопустимим доказом, а також без дослідження поданих платником податків первинних документів на підтвердження відображених у податковій звітності показників, не можуть вважатись правомірними.
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 ПК України.
Пунктом 78.1 статті 78 визначено підстави проведення документальних позапланових перевірок. Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 означеної статті однією із таких підстав є подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.