ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 640/14858/21
адміністративне провадження № К/990/15232/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року (головуючий суддя - Григорович П.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді: Аліменко В.О., Бєлова Л.В.)
у справі №640/14858/21
за позовом ОСОБА_1
до Апарату Верховної Ради України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У травні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної заробітної плати при звільненні помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата 27 листопада 2014 року;
- зобов`язати виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі тримісячної заробітної плати при звільненні помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата 27 листопада 2014 року;
- зобов`язати виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 27 листопада 2014 року по день фактичного розрахунку.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, позовну заяву залишено без розгляду.
3. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
4. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що одноразова грошова допомога є складовою заробітної плати, тому в будь-якому разі її розмір та факт виплати має бути відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації щодо відповідної компенсації.
6. Місячний строк звернення до суду про вирішення даного спору розпочався з дати вчинення порушення щодо невиплати у повному обсязі одноразової грошової допомоги у день звільнення, з 27 листопада 2014 року. У той же час позов надійшов до суду в травні 2021 року, тобто більше ніж через 6 років з часу виникнення спірних правовідносин.
7. Суд апеляційної інстанції також звертав увагу на те, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору віднесено до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. За таких обставин до спірних правовідносин не підлягає застосуванню положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Позивач на обґрунтування касаційної скарги звертав увагу на те, що одноразова грошова допомога за дострокове припинення повноважень народного депутата України є частиною заробітної плати і належить до сум, що підлягають виплаті їй у день звільнення.
9. З огляду на те, що вказана допомога є частиною заробітної плати, то відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) звернення до суду з вимогою про її примусове стягнення не підлягає обмеженню будь-яким строком.
10. Касатор вважає що суди першої та апеляційної інстанцій помилково віднесли передбачену частиною шостою статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України" одноразову грошову допомогу помічнику - консультанту народного депутата, яка підлягає виплаті у зв`язку із звільненням на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата, до вихідної допомоги при звільненні.
11. Перебування особи на публічній службі є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю. Отже, в аспекті спірних правовідносин, поняття "одноразова грошова допомога", "матеріальна допомога" та "заробітна плата", які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір охоплюється застосованим у частині другій статті 233 КЗпП України визначенням "законодавство про оплату праці". Відповідно позивачем не пропущено строк звернення до суду із вказаним позовом.
12. Також позивач звертав увагу на постанову Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі №640/8348/21, у якій за подібних правовідносин суд прийшов до висновку про необмеження будь-яким строком звернення до суду з позовом про нарахування та стягнення грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки.
13. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні. Вказував на те, що спірні правовідносини виникли у листопаді 2014 року у зв`язку зі звільненням позивача з посади помічника-консультанта народного депутата України, таким чином позивачу стало відомо про порушення своїх прав 27 листопада 2014 року, тобто саме з моменту його звільнення, натомість з позовом він звернувся у травні 2021 року, не вказавши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду.
14. Передбачена частиною шостою статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України" одноразова грошова допомога помічнику - консультанту народного депутата є вихідною допомогою при звільненні, а вихідна допомога не належить до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури, має разовий характер.
15. Вважає що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню положення частини другої статті 233 КЗпП України.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
17. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України та посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права.
18. У справі, що розглядається, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення одноразової грошової допомоги у разі звільнення помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата, передбаченої частиною шостою статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України". На стадії касаційного провадження спірним є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
19. Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на спірні правовідносини поширюється місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України, і підстави для його поновлення відсутні.
20. Верховний Суд, не може погодитися з указаним висновком з огляду на таке.
21. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
22. Частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.