ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа №420/14471/22
адміністративне провадження № К/990/15857/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року (головуючий суддя - Крусян А.В., судді: Єщенко О.В., Яковлєв О.В.)
у справі №420/14471/22
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. 05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо видачі наказу про призначення його на посаду поліцейського та оформлення з ним трудових (службових) обов`язків;
- визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення, додаткової винагороди за березень та квітень 2022 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168;
- зобов`язати нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення, додаткову винагороду за березень та квітень 2022 року, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції, що полягає у не видачі наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського та не оформленні трудових (службових) обов`язків з ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції, що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення поліцейського.
Зобов`язано Департамент патрульної поліції видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського з 05 березня 2022 року на період з березня по квітень 2022 року.
Зобов`язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення поліцейського за березень та квітень 2022 року.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов залишено без розгляду.
4. Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 06 лютого 2016 року проходив службу в поліції в Управлінні патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції.
7. Наказом ДПП від 09 вересня 2021 року №992 о/с "По особовому складу" сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням на підставі пункту 7 частини першої статті 71 Закону України "Про Національну поліцію".
8. 24 лютого 2022 року, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, Указом Президента України від №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", із змінами, затвердженими Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан.
9. 05 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту патрульної поліції для поновлення на службі в поліції. Управлінням патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції видано довідку №72/41/11/6/02-2022, згідно якої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 05 березня 2022 року, дійсно проходить службу в Управлінні патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції. Зазначено, що довідка видана для пред`явлення замість службового посвідчення.
10. 11 березня 2022 року позивачем подано до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції рапорт про зарахування грошового забезпечення на його банківський рахунок.
11. Листом Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції від 06 липня 2022 року №322аз/41/11/6/02-2022 повідомлено, що наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського Департаменту патрульної поліції не видавався.
12. Не погоджуючись з бездіяльністю щодо оформлення трудових відносин та виплати грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції задовольняючи частково позов виходив з того, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не видачі наказу про призначення позивача на посаду поліцейського та не оформленні трудових (службових) обов`язків, оскільки позивач проходить службу в управлінні патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, що підтверджується довідкою №72/41/11/6/02-2022 від 05 березня 2022 року, яка видана для пред`явлення замість службового посвідчення. Крім того, позивачу було видано табельну вогнепальну зброю - пістолет Форт НОМЕР_1, та спеціальний жетон №0100012. Оскільки судом визнано протиправною бездіяльність відповідача у не видачі наказу про призначення позивача на посаду поліцейського та не оформленні трудових (службових) обов`язків з ним, суд визнав протиправною бездіяльність відповідача у не нарахуванні та не виплаті грошового забезпечення поліцейського за березень та квітень 2022 року.
14. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою адміністративний позов залишив без розгляду. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предмет вказаної справи пов`язаний із прийняттям громадянина на публічну службу та її проходженням, а тому на підставі частини п`ятої статті 122 КАС України підлягає застосуванню місячний строк для звернення до суду з даним позовом. Перебіг строку звернення до суду з позовом у даній справі, розпочався 06 липня 2022 року (день повідомлення представника позивача про відсутність наказу про призначення на службу в поліції), а сплинув зазначений строк, відповідно - 05 серпня 2022 року. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 05 жовтня 2022 року, то він пропустив місячний строк звернення до суду з позовом.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
16. Так автор касаційної скарги зазначає, що предметом позовної заяви були позовні вимоги спрямовані на захист порушених прав позивача щодо нарахування та виплати йому заробітної плати за березень та квітень 2022 року.
17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовну заяву позивача без розгляду у зв`язку з пропуском строку для звернення до суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предмет даної справи пов`язаний із прийняттям громадянина на публічну службу та її проходженням, а тому підлягає застосуванню спеціальний місячний строк для звернення до суду з вказаним позовом, встановлений на підставі частини п`ятої статті 122 КАС України.
18. Однак, положення КАС України не містить норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
19. Разом з тим, частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
20. При цьому, частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
21. Отже, право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.
22. Таким чином, на думку скаржника, спірні правовідносини, які виникли між сторонами стосуються саме недотримання відповідачем законодавства про оплату праці та позовні вимоги позивача стосуються зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату, а тому спеціальним для спірних правовідносин є строк, встановлений частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої право на звернення до суду з таким позов не обмежується будь-яким строком.
23. Вказані висновки щодо застосування частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України до правовідносин щодо звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати були викладені Верховним Судом у постановах від 12 червня 2020 року у справі №818/1106/16, від 28 жовтня 2021 року у справі №580/1489/21, від 05 травня 2022 року у справі №826/19002/16.
24. Однак суд апеляційної інстанції вказаних вище висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.
25. Вказані порушення норм процесуального права потягнули за собою постановлення судом апеляційної інстанції незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.
26. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Вважає, що оскаржувану постанова є законною та обґрунтованою, такою, що прийнята при повному з`ясуванні та доведеності обставин, що мають значення для справи, без порушення норм процесуального права та вірним застосуванням норм матеріального права, а отже не підлягає скасуванню.
27. Зазначає, що зі змісту позовних вимог основною вимогою позивача є видача наказу при призначення його на посаду поліцейського та оформлення з ним трудових (службових) обов`язків, що в подальшому призвело б до виплати всіх видів грошового забезпечення.
28. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України.
29. Підставою для нарахування грошового забезпечення поліцейським є наказ про прийняття на службу. Оскільки позивач не набув статусу поліцейського, Департаментом патрульної поліції не видавався наказ про прийняття його на службу, законні підстав для здійснення будь-яких розрахунків з ним відсутні, оскільки він не ніс службу в лавах патрульної поліції.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.