ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 820/8/18
адміністративне провадження № К/9901/52030/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 (головуючий суддя Перцова Т.С., судді: Спаскін О.А., Жигилій С.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВРОРА" ТОРГОВО РОЗВАЖАЛЬНИЙ РИНКОВИЙ КОМПЛЕКС" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
В січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВРОРА" ТОРГОВО РОЗВАЖАЛЬНИЙ РИНКОВИЙ КОМПЛЕКС" (далі - Товариство, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (яке ухвалою Верховного Суду замінено правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - Управління, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - індивідуальну податкову консультацію Управління №883/1ПК/20-40-12-03-21 від 29.06.2017; зобов`язати відповідача надати нову індивідуальну податкову консультацію з питання практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, а саме - підпункту "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якого об`єкт нежитлової нерухомості позивача - будівля торгово-розважального ринкового комплексу загальною площею 1 273,8 кв.м, яка використовується ним як суб`єктом господарювання малого бізнесу, що провадить свою діяльність на ринку, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що в червні 2017 року зверталось до податкового органу із запитом про надання індивідуальної податкової консультації з питання практичного застосування підпункту "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України до належної йому будівлі торгово-розважального ринкового комплексу, втім надана відповідь суперечить положенням податкового законодавства й не враховує необхідність надання суб`єктам господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять діяльність в малих архітектурних формах та на ринках, преференції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази й надавши їм оцінку в контексті положень статті 52 ПК України, дійшов переконання, що в зверненні Товариства не викладено конкретних обставин, у зв`язку з якими він подається, та не зазначено, щодо яких саме особливостей практичного застосування підпункту "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України позивач просить його проконсультувати; натомість в оскарженій індивідуальній податковій консультації контролюючий орган, не дивлячись на неповноту викладених відомостей й виходячи з наявного обсягу інформації, роз`яснив порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з посиланням на норми ПК України.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов Товариства задоволено частково: визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Управління №883/ІПК/20-40-12-03-21 від 29.06.2017; зобов`язано Управління надати нову податкову консультацію з питання застосування норми підпункту "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України на звернення Товариства №07/06/17 від 07.06.2017 відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення, апеляційний суд, взявши до уваги положення ПК України, Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105, прийшов до висновку, що оскільки позивач є суб`єктом господарювання малого бізнесу, зареєстрований у встановленому законом порядку як ринок, є власником нежитлової будівлі - ринкового комплексу, то він має право на застосування податкової преференції, закріпленої у підпункті "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Водночас з приводу другої позовної вимоги суд зауважив, що він не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень-відповідача, до повноважень якого законодавством віднесено надання індивідуальних податкових консультацій з питань практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, а тому для повного захисту прав Товариства слід зобов`язати Управління надати нову податкову консультацію з питання застосування норми підпункту "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України на звернення №07/06/17 від 07.06.2017 відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.
Не погоджуючись з прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням, Управління звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення процесуальних норм, а також неповне з`ясування обставин справи, просило його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
При цьому, зміст касаційної скарги свідчить, що відповідачем судове рішення оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог, а відтак відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме в цій частині воно і підлягає касаційному перегляду.
Так в касаційній скарзі відповідач зазначав про те, що спірна індивідуальна податкова консультація повністю відповідала вимогам статті 52 ПК України, а в запиті Товариства про її надання не вказано, щодо якого саме аспекту практичного застосування підпункту "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України його подано, як і не здійснено опису ситуації, для вирішення якої воно звернулось до відповідача.
Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду попередньої інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Судами встановлено, що Товариство є власником громадського будинку - нежитлової будівлі літ. "В-2" по вул.Академіка Богомольця, 1-А у м.Харкові.
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №998525 від 24.12.2012 Товариство також є власником земельної ділянки площею 0,2196 га у м.Харків по вул.Академіка Богомольця, 1-А, цільовим призначенням якої є експлуатація та обслуговування нежитлової будівлі літ. "В-2" (торговельно-розважальний комплекс").
У відповідності до картки обліку об`єкту торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва і переробки продуктів харчування №К06-009 від 28.02.2017, оформленої Департаментом підприємництва та споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради, за адресою: м.Харків, вул.Академіка Богомольця, 1-А знаходиться ринковий комплекс.
За інформацією з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Товариство, що знаходиться по вул.Академіка Богомольця, 1-А у м.Харкові та є суб`єктом господарювання малого бізнесу, здійснює наступні види діяльності за КВЕД, зокрема: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
07.06.2017 Товариство звернулось до Управління зі зверненням №07/06/17 про надання індивідуальної податкової консультації з питання застосування окремих норм ПК України, а саме - підпункту "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, відповідно до якого об`єкт нежитлової нерухомості Товариства - будівля торгово-розважального ринкового комплексу загальною площею 1 273,8 кв.м, яка використовується ним як суб`єктом господарювання малого бізнесу, що провадить свою діяльність на ринку, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
29.06.2017 Управлінням надано позивачеві податкову консультацію за №883/ІПК/20-40-12-03-21 по суті порушеного у запиті питання з посиланням на норми ПК України, що регулюють відносини справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так відповідач вказав, що основним зареєстрованим видом господарської діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, який кваліфікується у класі 68.20 розділу 68 "Операції з нерухомим майном" Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання споживчої політики від 11.10.2010 №457; крім того воно є власником торгово-розважального комплексу "Аврора" (загальна площа 1 273,8 кв.м), розташованого на території критого ринку.
Разом з тим, визначена в підпункті "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України преференція передбачає виключення із об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об`єктів нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках.
Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, у класі 1230 "Будівлі торгівельні" відносить до різних підкласів "Торгові центри, універмаги, магазини" (підклас 1230.1) та "Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків" (підклас 1230.2). Відтак об`єкт, який, вочевидь, класифікується у підкласі "Торгові центри, універмаги, магазини" (підклас 1230.1), що розташований на території критого ринку, не може бути ідентифікованим як об`єкт нерухомості, на який поширюється дія преференції в значенні "на ринках".
Єдине ж чинне визначення терміну "ринок" містять Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105, згідно з якими ринком вважається суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Таким чином, текст преференції "на ринках" може поширюватися на об`єкти нерухомості, які є об`єктом права власності суб`єктів господарювання, що утворені та зареєстровані в установленому порядку як ринки і належать до категорій суб`єктів господарювання малого та середнього бізнесу.
Крім того, господарська діяльність ринків класифікується у секції G "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" розділу 47 "Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами", де торгівельна діяльність деталізована за формою торгівлі як поза магазинами, зокрема, "Роздрібна торгівля з лотків і на ринках" (група 47.8 КВЕД), яка включає роздрібну торгівлю будь-якими видами нових або уживаних, товарів, що здійснюється з пересувних наметів, лотків для вуличної торгівлі або на стаціонарному місці на ринку, що не відповідає зареєстрованим Товариством основним видам господарської діяльності.
Водночас преференція застосовує термін "мала архітектурна форма", що встановлює обмеження її застосування до об`єктів нежитлової нерухомості площею 30 кв.м, незалежно від функціонального використання земельної ділянки, на якій розміщено такий об`єкт, наприклад; "Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" (підрозділ 03.10 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306), тому, зважаючи на приписи підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України щодо недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, норма уточнення щодо виключення із об`єкта оподаткування об`єктів нежитлової нерухомості "на ринках" може бути поширеною на об`єкти нежитлової нерухомості елементів торгової мережі ринку, площа яких не перевищує площі малої архітектурної форми.
Отже застосування норм підпункту "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України Товариством, господарська діяльність якого згідно з КВЕД належить до класу 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна", не є правомірним.
Не погоджуючись із наданою Управлінням індивідуальною податковою консультацією, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктами 14.1.172, 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом; індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.