ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 237/1268/16-к
провадження № 51-6336км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 29 червня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050690001908, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сербка Комінтернівського району Одеської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 30 грудня 2017 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено:
- за пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна,
- за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна,
- за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років,
- за ч. 1 ст. 345 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 зараховано у строк покарання термін попереднього ув`язнення: з 24 грудня 2016 року до 21 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а із 22 червня 2017 року - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 257 273 гривні 26 копійок та 2 000 000 гривень відповідно.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_9 за пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України.
Ухвалою Донецького апеляційного судувід 11 грудня 2019 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11 березня 2021 року ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 29 червня 2021 року вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 грудня 2017 року змінено: перекваліфіковано дії ОСОБА_7 з п. 1 на п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та постановлено вважати його засудженим до покарання: за пунктами 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 років; за ч. 1 ст. 345 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки, та остаточного покарання, визначеного відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі, у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) зараховано ОСОБА_7 в строк покарання попереднє ув`язнення з 11 грудня 2015 року по 10 грудня 2019 року та з 11 березня по 28 червня 2021 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а також період відбування покарання з 11 грудня 2019 року по 10 березня 2021 року з розрахунку день за день.
В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим в умисному вбивстві з корисливих мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство; розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу; погрозі вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків за обставин, встановлених судом та детально наведених у рішеннях.
Так, 4 грудня 2015 року приблизно о 18:00 ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_9, діючи з умислом на заволодіння чужим майном, прийшли до будинку АДРЕСА_3, де проживала ОСОБА_11 та її син ОСОБА_12 . Надалі ОСОБА_7 зайшов у двір і проник до будинку, а ОСОБА_9 залишився біля вхідних воріт. Під час перебування у будинку у ОСОБА_7 виник умисел на вбивство ОСОБА_11, реалізуючи який він завдав останній приблизно 17 ударів руками та ногами по різним частинам тіла, а також 38 ударів невстановленим у ході слідства тупим твердим предметом по голові, шиї, тулубу. Смерть потерпілої настала від тупої травми грудної клітки з переломом грудини, множинних двобічних переломів ребер, розривів легенів та селезінки, кровотечі у плевральну та черевну порожнини, що ускладнилося розвитком травматичного шоку, набряком легенів та головного мозку.
Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відшукали у домоволодінні грошові кошти в сумі 10 000 грн та 2600 російських рублів.
Саме тоді до будинку зайшов ОСОБА_12, якому ОСОБА_7, завдав спочатку одного удару, а потім діючи разом із ОСОБА_9, реалізуючи умисел на убивство - не менше 34 ударів руками та ногами по різним частинам тіла, а також одного удару невстановленим у ході слідства колото-ріжучим предметом, у результаті чого смерть потерпілого настала від тупої травми грудної клітки з переломом грудини, множинними двобічними переломами ребер, багатоуламковим переломом лівої лопатки, що ускладнилося розвитком травматичного шоку, набряком легенів і головного мозку.
Після вчинення вбивства ОСОБА_9 та ОСОБА_7 заволоділи належним потерпілим майном, а саме: грошовими коштами в сумі 10 000 доларів США; ювелірними прикрасами із золота, загальна вартість яких 23 356 гривень 81 копійка
Всього внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_9 потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 завдано матеріального збитку на загальну суму 265 130 гривень 70 копійок.
Крім того, ОСОБА_7 10 грудня 2015 року близько 18:30 на території парку ім. Тараса Шевченка у м. Одеса знайшов бойові припаси, а саме: три гранати РГД-5 та дві гранати Ф-1, які переніс до місця свого проживання по АДРЕСА_2, де зберігав без передбаченого законом дозволу.
Наступного дня, а саме 11 грудня 2015 року близько 9:30, під час виконання співробітниками поліції (старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах кримінальної поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_13, старшим оперуповноваженим кримінальної поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_14, старшим оперуповноваженим кримінальної поліції Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_15, помічником оперуповноваженого кримінальної поліції Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_16, заступником начальника кримінальної поліції Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_17 ) службових обов`язків, а саме доручення слідчого щодо встановлення анкетних даних ОСОБА_7 та зобов`язання з`явитися для проведення слідчих дій, ОСОБА_7, діючи умисно, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться співробітники поліції, з метою погрози вбивством працівника правоохоронного органу у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків, витягнув чеку з однієї гранати РГД-5, яку тримав у руці та усвідомлюючи те, що вона приведена в бойову готовність, підійшов до виходу з кімнати, продемонстрував її співробітникам поліції та повідомив, що у випадку будь-якого руху в його бік - підірве їх та себе.
Вимоги касаційних скарг й узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8, зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зокрема вказує, що під час апеляційного перегляду було проігноровано аргументи захисту про те, що обвинувальний вирок ґрунтується на припущеннях, а ряд представлених доказів є недопустимими.
Крім цього, вважає, що без відповіді, в порушення ст. 419 КПК України, залишилися твердження про неконкретне обвинувачення, порушення права на захист, незаконний склад суду, недотримання процедури усунення присяжних та застосування недозволених методів ведення досудового розслідування.
Також сторона захисту стверджує, що апеляційний суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів, допустив суттєві протиріччя у своїх висновках та не виконав вказівки касаційного суду, які містяться у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7, зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, також просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції. Аргументуючи свою позицію, засуджений ОСОБА_7 наводить доводи, які по своїй суті є аналогічні доводам касаційної скарги його захисника та вказує про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 370 та 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційні скарги захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_7 прокурор подав письмові заперечення, в яких вказує на безпідставність доводів, викладених у касаційних скаргах.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 підтримали подані касаційні скарги, просили скасувати оскаржувану ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційні скарги сторони захисту необґрунтованими, просила залишити їх без задоволення, а судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно із ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Із системного аналізу положень ч. 1 ст. 425 та ч. 2 ст. 433 КПК України вбачається, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги та у частині, що стосується інтересів засудженого, стосовно якого оскаржуються судові рішення, і вправі вийти за такі межі, встановлені процесуальним законом, якщо цим не погіршується становище засудженого. Крім цього, якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених суд касаційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Положеннями статей 2, 7, 370, 404, 419 КПК України визначено, що при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційних скаргах, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 цього Кодексу, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Тобто в цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржників і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Вказаних вимог суд апеляційної інстанції дотримався повною мірою.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування ОСОБА_7 інкримінувалося вчинення кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України.