Постанова
Іменем України
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 754/17038/21
провадження № 61-7430св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація,
треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року, ухвалене у складі судді Сенюти В. О., та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Савченка С. І., Ігнатченко Н. В., Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку органу опіки та піклування про участь батька у вихованні дитини.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3 .
Вказував, що після розірвання шлюбу у добровільному порядку не вдалося вирішити питання його участі у вихованні дитини. У 2017 році він звернувся із заявою про визначення порядку його участі у вихованні та спілкуванні із дитиною до органу опіки та піклування - Служби у справах дітей та сім`ї Деснянського районної в м. Києві державної адміністрації.
Розпорядженням Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 338 від 22 червня 2017 року "Про участь батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3" йому визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні із дитиною за встановленим графіком, проте ОСОБА_2 вказане розпорядження систематично не виконувала.
Також вказував на те, що у провадженні Деснянського районного суду міста Києва на розгляді перебуває цивільна справа № 754/2992/21 за його позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні, вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини. У межах вказаної справи до суду надійшов висновок про участь батька у вихованні малолітньої дитини Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 14 вересня 2021 року № 102/02/38-5691.
Зазначав, що вказаний висновок є протиправним, оскільки він не відповідає дійсності. Членами комісії як колегіального органу не було отримано та не було вивчено повну та достовірну інформацію, яка необхідна для прийняття об`єктивного, неупередженого рішення, не досліджено документи та суть справи, натомість складено та підписано висновок, який не відповідає дійсним обставинам справи і суттєво звужує його права на участь у вихованні дитини. У висновку вказано, що служба провела обстеження житлово-побутових умов у батька, матері та дитини, але з лютого 2021 року від початку судового процесу у справі № 754/2992/21 у нього обстеження житлово-побутових умов не проводилось. Служба у справах дітей та сім`ї Деснянського районної в м. Києві державної адміністрації не надала комісії інформації, що ОСОБА_2 без рішення суду та без згоди батька примусово змінила місце проживання малолітньої дитини, не надала комісії пояснення за додатками, які були надані ним, а також не вчинила дії щодо дослідження психологічного стану дитини з лютого 2021 року. У висновку Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації відсутнє свідчення батька про події, що вказує на гендерну нерівність та лобіювання Службоюу справах дітей та сім`ї Деснянського районної в м. Києві інтересів матері дитини в своєму висновку. У висновку відсутні посилання на кримінальні справи відносно ОСОБА_2 щодо зруйнування нею місця проживання, реєстрації неповнолітньої дитини, крадіжки. Не вказано про знущання та психологічне насилля над дитиною зі сторони матері ОСОБА_2, причини зміни годин зустрічей батька із дочкою, які відрізняються від встановлених.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просиввизнати протиправним та скасувати висновок про участь батька у вихованні малолітньої дитини комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 102/02/38-5691 від 14 вересня 2021 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суд від 11 квітня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскаржуваний позивачем висновок Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 14 вересня 2021 року як органу опіки та піклування наданий у межах розгляду справи № 754/1340/21 щодо розгляду спору між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про участь у вихованні дитини, є дорадчим та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у батьків щодо батьківських прав та участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, даний висновок не порушує прав та обов`язків жодного з батьків. Правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, в ході якого і відбувається оцінка всіх доказів в сукупності, в тому числі оцінка висновку органу опіки та піклування, який не має наперед встановленої сили для суду, що розглядає спір про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини. Позивач мав захищати свій інтерес щодо неправильності висновку органу опіки та піклування під час судового розгляду у справі № 754/1340/21, а не ініціювати окрему судову справу щодо оскарження цього висновку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили всі надані докази та не надали їм правової оцінки у сукупності, застосували формальний підхід до вирішення справи, не дослідили та не надали правової оцінки висновку Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, не встановили, чи є висновок Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 14 вересня 2021 року № 102/02/38-5691 про участь батька у вихованні малолітньої дитини підробленим, не врахували, що підставою оскарження висновку є недостовірність складеного висновку Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією на підставі неправомірного протоколу № 19 від 02 вересня 2021 року засідання комісії з прав дитини.
Підставами касаційного оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 711/276/17 (провадження № 61-21414св18), від 16 листопада 2022 року у справі № 308/8785/19 (провадження № 61-2416св22).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2023 року представник Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 754/1340/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини.
На виконання вимог статті 19 СК України та в межах розгляду цивільної справи № 754/1340/21 Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація надала висновок щодо розв`язання спору № 102/02/38-5691 від 14 вересня 2021 року, у якому вказала, що вважає за доцільне визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_4 наступним чином: перша і третя субота та неділя місяця з 11:00 години до 13:00 години. Зустрічі проводити, враховуючи інтереси та бажання дитини.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 16 листопада 2021 року у справі № 754/1340/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено спосіб участі ОСОБА_1 - батька малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у її вихованні із встановленням графіку зустрічей: перша, третя і п`ята субота та неділя місяця з 10 до 14 години без присутності матері; спільний відпочинок протягом 20 днів в літній період за домовленістю між батьками. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи спір у вказаній справі № 754/1340/21, суд дав оцінку оспорюваному позивачем висновку Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 102/02/038-5691 від 14 вересня 2021 року як одному із доказів, зазначивши, що висновок органу опіки та піклування підтверджує наявність спору між батьками щодо їх участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною, але вказаний висновок не вирішує виникнення конфліктів та спірних ситуацій. Також, суд зазначив, що враховує якнайкращі інтереси дитини та з дотримується балансу інтересів батьків, а тому визначив способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини більш ширше, ніж визначив орган опіки та піклування.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 листопада 2021 року у справі № 754/1340/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання не чинити перешкод у спілкуванні та вихованні дитини і ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині рішення залишено без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.