Постанова
Іменем України
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 751/1030/22
провадження № 61-7177св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Веремій Тетяна Миколаївна, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення грошових коштів за договором позики.
Позов мотивовано тим, що відповідно до договору безпроцентної позики грошових коштів № б/н від 19 квітня 2019 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 30 000,00 дол. США, що еквівалентно 805 129,65 грн за курсом НБУ станом на 19 квітня 2019 року, для придбання та облаштування квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які він зобов`язався повернути позивачеві у строк до 31 грудня 2021 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2021 року було встановлено факт спільного проживання як чоловіка та дружини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в період з вересня 2014 року по травень 2020 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу і визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яка набута у період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано право власності за ОСОБА_3 на частину вказаної квартири.
Відповідно, з моменту набрання рішенням законної сили, відповідачі вважаються особами, що проживали у період отримання від нього позики та придбання квартири за отримані кошти як одна сім`я без реєстрації шлюбу, відповідно цивільні права та обов`язки за вказаним договором позики виникають у обох із подружжя. При таких обставинах вважає, що відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договором безпроцентної позики грошових коштів № б/н від 19 квітня 2019 року є солідарною.
При цьому, ОСОБА_1 посилається на те, що він вживав заходи досудового врегулювання спору, однак в добровільному порядку спір щодо повернення позики не врегульовано.
З урахуванням викладених обставин просив суд стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти в розмірі 30 000,00 дол. США, що станом на 10 лютого 2022 року згідно офіційного курсу НБУ становить 839 385,00 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2022 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, накладено арешт шляхом заборони відчуження на: однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 20,9 кв.м, житлова площа 11,1 кв.м, зареєстроване право власності за ОСОБА_4 ; 2-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,6 кв.м, житлова площа 24,4 кв.м, зареєстроване право власності за ОСОБА_2, до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2022 року позов задоволено.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30 000,00 дол. США, що станом на 15 лютого 2022 року згідно офіційного курсу НБУ становить 856 095,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2022 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення грошових коштів за договором позики задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти на виконання договору позики № б/н від 19 квітня 2019 року в розмірі 30 000,00 дол. США, що станом на 18 квітня 2023 року згідно офіційного курсу НБУ становить 1 097 058,00 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики відмовлено.
Скасовано арешт, накладений ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2022 року на однокімнатну квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_2, належну на праві власності ОСОБА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 як позивачем у даній справі, а також відповідачем ОСОБА_2, який визнав позов, не надано доказів, що грошові кошти, отримані ОСОБА_2 за договором позики грошових коштів № б/н від 19 квітня 2019 року, були використані в інтересах сім`ї та за згодою ОСОБА_3 . Відповідно, на думку апеляційного суду, відсутні підстави для задоволення позову в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 боргу за вказаним договором.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10 травня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Веремій Т. М. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд повністю скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржена постанова ухвалена судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 12 червня 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Климчук В. В. просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу від 19 червня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Тарабанько Д. М. просить суд касаційну скаргу задовольнити, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
05 червня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Встановлено, щовідповідно до договору безпроцентної позики грошових коштів № б/н від 19 квітня 2019 року ОСОБА_1 (позикодавець) передає ОСОБА_2 (позичальник) безвідсоткову позику в сумі 30 000,00 дол. США (що еквівалентно 805 129,65 грн за курсом НБУ станом на 19 квітня 2019 року) готівкою, а позичальник зобов`язується повернути отриману суму грошових коштів у валюті позики у строки та у порядку, передбаченому даним договором.
Пунктами 1.2., 2.3. договору встановлено, що позика надається позичальникові для купівлі та облаштування нерухомого майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позичальник зобов`язаний повертати позикодавцеві позику частинами або всю суму одразу одним платежем. В будь-якому випадку позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю всю суму позики в строк до 31 грудня 2021 року (включно).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 298989481 від 10 лютого 2022 року право власності на квартиру АДРЕСА_3, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 квітня 2019 року зареєстровано за ОСОБА_2 . Дата реєстрації - 22 квітня 2019 року, номер запису про право власності - 31288209.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 22 квітня 2019 року, адресованій приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Беловій О. С., він стверджував той факт, що грошові кошти, які витрачаються ним на придбання спірної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не є спільною сумісною власністю, і особи, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності на грошові кошти (чи їх частку), витрачені на купівлю вищезазначеної квартири (у тому числі і відповідно до статей 65, 74 та 97 Сімейного кодексу України) відсутні.
17 січня 2022 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 досудову вимогу про повернення отриманих коштів.
У відповідь на досудову вимогу ОСОБА_2 02 лютого 2022 року повідомив позикодавця, що цивільні права та обов`язки за договором позики виникають у нього і ОСОБА_3 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року та постановою Верховного Суду від 25 січня 2022 року, у справі № 750/786/21 за позовом ОСОБА_3 встановлено факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в період з вересня 2014 року по травень 2020 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яка набута у період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що складається з двох кімнат, загальною площею 43,4 кв.м, житловою площею 24,4 кв.м. Визнано право власності за ОСОБА_3 на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).