Постанова
Іменем України
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 361/8772/19
провадження № 61-4657св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Басараб Наталія Володимирівна,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Басараб Наталією Володимирівною, на постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у складі колегії суддів:
Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, виділ частки в натурі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 29 травня 1996 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який 26 червня 2002 року розірвано. За час шлюбу ними було набуте спільне майно, а саме: 1) за договором купівлі-продажу придбано земельну ділянку, загальною площею 0,0677 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер 3210600000:00:058:0077, ринковою вартістю 348 594,07 грн; 2) збудовано без дозвільних документів житловий будинок під літерою "А" загальною площею 111,3 кв. м, житловою площею 43,2 кв. м з господарськими будівлями та спорудами літній душ під літерою "Б", басейн під літерою "В", вбиральня під літерою "Г", навіс під літерою "Д", огорожа під літерою "N", ринковою вартістю 1 199 352,10 грн.
Після розірвання шлюбу він залишився проживати в незавершеному будівництвом житловому будинку садибного типу на
АДРЕСА_1 та продовжував здійснювати будівництво господарських споруд: вбиральні та навісу. Тобто поділ спільного майна не відбувався, колишне подружжя продовжувало користуватись спільним сумісним майном.
У подальшому ОСОБА_2, як титульний власник земельної ділянки, за його згодою, як співвласника майна, 27 червня 2019 року виготовила технічний паспорт на збудований без дозвільних документів житловий будинок з господарськими спорудами у 2002 році та зареєструвала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, 23 серпня 2019 року здійснила державну реєстрацію права власності на житловий будинок.
20 вересня 2019 року ОСОБА_2 повідомила, що оскільки вона є титульним власником спільного майна, а шлюб між ними розірвано у
2002 році, то вона вимагає негайного його виселення зі спірного житлового будинку з господарськими будівлями, але він є спільним майном подружжя.
Враховуючи той факт, що за час шлюбу сторін ними було набуто у власність спірну земельну ділянку та зведено на ній спірний житловий будинок, який у подальшому ОСОБА_2 оформила на своє ім`я та за наявності між ними спору щодо їх поділу та користування, він був змушений звернутись до суду із вказаним позовом.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями за
АДРЕСА_1 ;
- у порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки на
АДРЕСА_1, кадастровий номер 3210600000:00:058:0077, та на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за
АДРЕСА_1 ;
- виділити в натурі ОСОБА_1 із майна, що є спільною власністю,
1/2 частину земельної ділянки на АДРЕСА_1, кадастровий номер 3210600000:00:058:0077 та на
1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 ;
- припинити спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку на АДРЕСА_1, кадастровий номер 3210600000:00:058:0077; на житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2022 року у складі судді Радзівіл А. Г. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, враховуючи письмові докази у справі, надані пояснення і заперечення сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність доказами обставин, наведених у позові про те, що спірне майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 .
У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:058:0077 на АДРЕСА_1 та на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що з урахуванням тієї обставини, що спірний житловий будинок на момент розірвання між сторонами шлюбу не був введений в експлуатацію, у ньому залишився проживати позивач, спору щодо його поділу до 2019 року у сторін не було, а з уведенням відповідачем, як титульним власником земельної ділянки, цього будинку в експлуатацію статус вказаного спільного нерухомого майна змінився, воно може бути предметом поділу між сторонами. Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка, а також житловий будинок, будівництво якого розпочато за час шлюбу та завершене у 2002 році, є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки набуті під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі. Презумпція спільності права власності подружжя на набуте в період шлюбу майно, а саме земельну ділянку та зведений на ній житловий будинок садибного типу, відповідачем спростована не була.
Враховуючи, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, іншого не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та здійснення між сторонами поділу спільного сумісного майна подружжя шляхом визнання за позивачем права власності на
1/2 частину спірної земельної ділянки та на 1/2 частину зведеного на ній житлового будинку з надвірними будівлями, право власності на які було оформлено на ОСОБА_2 .
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про виділ в натурі його частки у спірних житловому будинку та земельній ділянці, то суд апеляційної інстанції зазначив, що за відсутності обов`язкових обставин, визначених положеннями частини четвертої статті 71 СК України, а саме згоди відповідача на компенсацію різниці вартості часток у спільному майні подружжя при його виділі в натурі з відступом від ідеальних часток, а також за відсутності відповідних позовних вимог про присудження такої компенсації, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про поділ спільного сумісного майна подружжя між сторонами без його реального поділу і залишив спірне майно у їхній спільній частковій власності.
Окрім того, суд апеляційної інстанції вказав, що виклад позивачем своїх вимог про визнання за ним права власності на 1/2 частину спірного житлового будинку з одночасним виділом йому в натурі цієї частини будинку згідно із запропонованим експертом варіанту його поділу, а саме на
54/100 частин будинку, без вирішення питання про присудження іншому власнику компенсації, є суперечливим.
Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції, врахувавши скрутне матеріальне становище відповідача, а також проаналізувавши правовідносини між сторонами на предмет їх складності, подані представником позивача процесуальними документами у суді першої інстанції та обсяг задоволених апеляційним судом позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зменшення судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню із ОСОБА_2 із 12 500,00 грн до 500,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про виділ майна в натурі; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі
12 000,00 грн та 24 700,00 грн витрат за оплату експертизи.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються в касаційному порядку, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України Верховним Судом не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Басараб Н. В., на постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Басараб Н. В., витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У травні 2023 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Басараб Н. В., мотивовано тим, що відповідно до положень статей 183, 358, 364 ЦК України, якщо виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Заявник вказує, що у справі було проведено судову комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу від 21 грудня 2020 року, згідно із висновками якої визначено варіанти поділу спірного житлового будинку із незначним відступом від ідеальних часток співвласників із розрахунком компенсацій у зв`язку із відхиленням від ідеальних часток співвласників. Отже, є технічна можливість поділу і виділу в натурі земельної ділянки та житлового будинку із незначним відступом від ідеальних часток співвласників з розрахунком компенсацій і позивач подав до суду заяву про вибір першого варіанту розподілу, а відповідач відмовилась від вибору розподілу взагалі.
Крім того, касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно було стягнуто з відповідача на користь позивача лише
500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідач не подавала жодних клопотань про зменшення судових витрат чи про їхню неспівмірність, що у силу норм ЦПК України є обов`язковим.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16-ц (провадження № 61-40289св18), від 22 лютого 2020 року у справі № 279/4966/16-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 521/2993/13-ц та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 травня 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який 26 червня 2002 року розірвано (том 1, а. с.12-15).
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 вересня 1997 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 2-2226, остання придбала земельну ділянку площею 0,0677 га, розміщену на території АДРЕСА_2, надану для обслуговування житлового будинку (том 1, а. с. 138-139).
Згідно із копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 771374 ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу
від 19 вересня 1997 року № 2-2226 є власником земельної ділянки площею 0,0677 га, яка розташована у АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - обслуговування жилого будинку та господарських будівель (том 1, а. с. 126).
27 червня 2019 року Комунальним підприємством Броварської міської ради "Броварське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_2 було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 5903).
Відповідно до вказаної технічної документації спірний будинок загальною площею 111,3 кв. м, житловою - 43,2 кв. м, складається з двох поверхів та включає в себе приміщення: 1-І - гараж площею 20,9 кв. м; 1-1 - веранду площею 6,3 кв.м; 1-2 - комору площею 3,1 кв. м; 1-3 - кухню площею
31,3 кв. м (1 поверх); 1-4 - житлову кімнату площею 30,9 кв. м; 1-5 - санвузол площею 3,7 кв. м; 1-6 - сауну площею 2,8 кв. м; 1-7 - житлову кімнату площею 12,3 кв. м.
У наведеній у технічному паспорті характеристиці будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами зазначено, що житловий будинок (літера "А") був споруджений у 2002 році, прибудова (літера "а") споруджена у 2002 році, літній душ (літера "Б") - у 1998 році, басейн (літера "В") - у 1998 році, вбиральня (літера "Г") - у 2006 році, навіс (літера "Д") - у 2006 році (том 1, а. с. 16-21).
Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна
від 29 листопада 2019 року за № 190767190 23 серпня 2019 року за ОСОБА_2 на підставі вказаного вище державного акта на право власності на землю від 01 листопада 2007 року серії ЯД № 771374 було зареєстровано у Реєстрі право власності на земельну ділянку
площею 0,0677 га з кадастровим номером 3210600000:00:058:0077.
23 серпня 2019 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 111,3 кв. м, житловою площею
43,2 кв. м, 2002 року побудови, який позначений на плані літерою "А", літній душ "Б", басейн "В", вбиральня "Г", навіс "Д", огорожа "N", та який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:00:058:0077. Підставою виникнення права власності на вказане майно зазначений згаданий вище технічний паспорт від 27 червня 2019 року, а також декларація про готовність об`єкта до експлуатації КС181192201716, видана 08 серпня 2019 року Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (том 1, а. с. 48-51).
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2020 року за клопотанням представника позивача у справі було призначено судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи на вирішення яких ставилися питання: 1) щодо наявності технічної можливості поділу житлового будинку з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 з виділенням в натурі 1/2 частини житлового будинку; 2) щодо визначення варіантів поділу вказаного житлового будинку та земельної ділянки, на якій цей будинок розташований (якщо є технічна можливість виділу в натурі 1/2 частини житлового будинку); 3) проведення розрахунку компенсації при умові розподілу житлового будинку з надвірними спорудами в натурі з відступом від ідеальних часток.
Висновком експерта за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 21 грудня
2020 року № 2-21/12, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Український центр судових експертиз" (далі -
ТОВ "Український центр судових експертиз"), на поставлені судом запитання було надано відповідь щодо неможливості поділу спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами без відступу від ідеальних часток співвласників в частках 1/2 та 1/2. Також, судовим експертом було надано варіанти поділу вказаного нерухомого майна з незначним відступом від ідеальних часток співвласників з розрахунком компенсацій у зв`язку з відхиленням від ідеальних часток співвласників, описаних у дослідницькій частині висновку та зображених на схемах у додатках.
Відповідно до дослідницької частини указаного висновку запропонований судовим експертом варіант № 1 поділу будинку, за яким першому співвласнику пропонується виділити 1/2 частини житлового будинку, яка складається з приміщень: "1-І" гараж (площею 20,9 кв. м); "1-1" веранда (площею 3,1 кв. м); "1-2" комора (площею 6,3 кв. м); "1-3" кухня (площею
31,3 кв. м); "В" басейн, "N" хвіртка; "N" огорожа (з/б плити). Разом по домоволодінню вартість такого майна становить 226 494,00 грн при ідеальній частці вартості половини житлового будинку - 211 450,00 грн. Другому співвласнику пропонується виділити 1/2 частини житлового будинку, яка складається з приміщень: "1-4" житлова кімната (площею
30,9 кв. м); "1-5" санвузол (3,7 кв. м); "1-6" сауна (площею 2,8 кв. м); "1-7" житлова кімната (площею 12,3 кв. м); "Б" літній душ; "Г" вбиральня; "Д" навіс; "N" металеві ворота; "N" огорожа (металева сітка). Разом по домоволодінню вартість такого майна становить 196 406,00 грн. Відповідно до цього варіанту поділу домоволодіння арифметичні частки співвласників становитимуть 54/100 для першого співвласника та 46/100 для другого співвласника, а в грошовому вираженні частка першого співвласника буде більша на
15 044,00 грн.
При цьому, відповідно до вказаного висновку судовим експертом запропоновано варіант № 1 поділу спірної земельної ділянки відповідно до варіанту № 1 поділу житлового будинку, господарських будівель та споруд. За вказаним варіантом експертом пропонувалося першому співвласнику виділити частину спірної земельної ділянки площею 0,0305 га відповідно до позначених на доданій схемі координат поворотних точок (том 1, а. с. 148-195).
Саме вказані варіанти поділу спірних житлового будинку та земельної ділянки обрав для себе ОСОБА_1 (як для першого співвласника цього майна) у поданій до суду першої інстанції заяві від 15 червня 2021 року
(том 1, а. с. 220-221).
Судом встановлено, що правнича допомога позивачу у цій справі у суді першої інстанції надавалась адвокатом Басараб Н. В.
Згідно із укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Басараб Н. В. договором від 29 листопада 2019 року № 056 про надання правничої допомоги, предметом цього договору сторони визначили здійснення правничої допомоги ОСОБА_1 шляхом її надання адвокатом по захисту прав та законних інтересів останнього, передбачених Конституцією України та чинним законодавством, зокрема, в судах всіх інстанцій, а тому числі у Броварському міськрайонному суді Київської області, Київському апеляційному суді, Верховному Суді з питань представлення інтересів позивача у справі про визнання житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна подружжя, виділ в натурі з усіма правами, які наділений законом позивач, та ін.
Відповідно до пункту 4.1 указаного договору його сторони погодили, що розмір гонорару адвоката визначений у сумі 12 500,00 грн (том 1, а. с. 57-58).
На підтвердження оплати вартості наданих адвокатом послуг
ОСОБА_1 разом із позовною заявою було також надано суду копію квитанції від 29 листопада 2019 року № 821902 про сплату ним згідно із вказаним договором 12 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із копії звіту (акту) № 056 про надання послуг (виконаних робіт) адвокатом Басараб Н. В. відповідно до договору про надання правничої допомоги від 29 листопада 2019року № 056 були проведені такі роботи: оформлення та подача позовної заяви, представлення інтересів замовника в судових засіданнях у Броварському міськрайонному суді Київської області без обмеження кількості судових засідань та годин підготовки, очікування засідання. Загальна вартість цих робіт становить 12 500,00 грн (том 1, а. с. 247).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.