Постанова
Іменем України
(додаткова)
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 759/4607/22
провадження № 61-3096св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув заяву адвоката Зінчука Ярослава Володимировича як представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, придбання нерухомого майна внаслідок спільної праці, визнання об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на майно
ВСТАНОВИВ:
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила: встановити факт, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 01 січня 1987 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім`єю, були об`єднані спільною працею, спільним побутом, спільним бюджетом та веденням спільного господарства;
встановити факт, що майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 ; 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_2 ; гаражний бокс № НОМЕР_1 у гаражно-будівельному кооперативі "Кооперативна-8" у м. Києві (далі - ГБК "Кооперативна-8"); автомобіль марки "CHERY", державний номерний знак НОМЕР_2, та грошові заощадження в ПАТ АБ "Украгазбанк" у розмірі 120 000,00 грн набуті внаслідок спільної праці, спільного бюджету та ведення спільного господарства ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ;
визнати, що вказане майно є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_4 і ОСОБА_1 та визнати за позивачем право власності на половину цього майна, а також визнати право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1380 га, що на АДРЕСА_2 .
Святошинський районний суд м. Києва рішенням від 20 вересня 2022 року позов задовольнив. Встановив факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім`єю, об`єднані спільною працею, спільним побутом, спільним бюджетом та веденням спільного господарства у період з 01 січня 1987 року до ІНФОРМАЦІЯ_1. Квартира АДРЕСА_1 ; 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 ; гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК "Кооперативна-83" у м. Києві; автомобіль марки "CHERY", модель А21, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; грошові заощадження в ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 120 000,00 грн, - набуті внаслідок спільної праці, спільного бюджету та ведення спільного господарства ОСОБА_1 і ОСОБА_4 .
Визнав об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 ; 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_2 ; гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК "Кооперативна-83" у м. Києві; автомобіль марки "CHERY", модель А21, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; грошові заощадження в ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 120 000,00 грн.
Визнав за ОСОБА_1 право власності на майно, а саме на: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_2 ; 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК "Кооперативна-83" у м. Києві; 1/2 частину автомобіля марки "CHERY", модель А21, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; грошові заощадження в ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 60 000,00 грн, що внесені на депозитний рахунок IBAN НОМЕР_3 ; 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1380 га, кадастровий номер 3224986601:01:003:0089, за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Київський апеляційний суд постановою від 07 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 вересня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Верховний Суд постановою від 05 червня 2023 року касаційну скаргу адвоката Басараб Н. В. як представника ОСОБА_1 залишив без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року залишив без змін.
06 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява адвоката Зінчука Я. В. як представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесених нею витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
На обґрунтування заяви адвокат зазначив, що правова допомога на стадії касаційного провадження ОСОБА_2 надавалася адвокатом Зінчуком Я .В. на підставі договору про надання правової допомоги від 13 травня 2022 року № 39/22. Обсяг і вартість наданих послуг з правничої допомоги підтверджується відповідними квитанціями та актом прийому-передачі юридичних послуг, які додаються до даної заяви.
10 серпня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки питання розподілу судових витрат, понесених ОСОБА_2 у суді касаційної інстанції, Верховний Суд не вирішував, є правові підстави для ухвалення додаткової постанови.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі "Схід / Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).