1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

26 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 686/14029/20

провадження № 61-5622св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану через адвоката Смішну Ілону Вікторівну, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 травня 2022 року у складі колегії суддів Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплачених коштів.

Позов мотивований тим, що 04 жовтня 2009 року його прийнято на роботу в AT КБ "ПриватБанк", пізніше переведено на посаду провідного спеціаліста напрямку по CreditCollection РП у Хмельницькій філії AT КБ "ПриватБанк".

02 квітня 2020 року наказом № Э.НМ- УВ-2020-6755902-п його звільнено із займаної посади за вчинення прогулу на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Наказ про звільнення він отримав поштою 02 квітня 2020 року, того ж дня з ним проведено грошовий розрахунок, виплачено заробітну плату та відпускні за відпрацьований період. Проте бонусну винагороду за системою стимулювання за березень 2020 року йому не виплачено.

Вказав, що підставою для звільнення, на думку роботодавця, була його відсутність на робочому місці протягом трьох годин без поважних причин 03 березня 2020 року, а саме в період з 12.00 до 18.00 год.

Роботодавець не врахував, що 03 березня 2020 року він був присутнім на робочому місці до 12.00 год, де підготував список боржників, за місцезнаходженням яких виїхав після 12.00 год для вирішення питання погашення заборгованості, що входить до його посадових обов`язків.

О 18.00 год він закінчив роботу з боржниками, після чого на прохання брата поїхав до закладу "Старий Друже" для вирішення його конфлікту з одним із відвідувачів цього закладу. Після цього, разом із братом та працівниками поліції поїхав до відділу поліції для написання заяви про вчинення правопорушення, де брат з метою отримання правової допомоги зателефонував до працівника служби безпеки банку, який у подальшому ініціював проведення службової перевірки за фактом його відсутності на робочому місці.

Звільнення є незаконним, тому він повинен бути поновлений на роботі роботодавцем одночасно із виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Просив скасувати наказ від 02 квітня 2020 року № Э.НМ-УВ-2020-6755902-п про його звільнення з посади провідного спеціаліста напрямку Credit Collection РП Південно-Західного РУ АТ КБ "ПриватБанк", поновити його на цій посаді, стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 919 851,22 грн середньоденної зарплати за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі та бонусну винагороду - 8 909,19 грн. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2021 року позов задоволено. Скасовано наказ від 02 квітня 2020 року № Э.НМ-УВ-2020-6755902-п про звільнення ОСОБА_1 з посади провідного спеціаліста напрямку Credit Collection РП Південно-Західного РУ АТ КБ "ПриватБанк". Поновлено його на цій посаді. Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі279 919,71 грн та бонусну винагороду у розмірі 8 909,19 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що недоведеність ознайомлення ОСОБА_1 з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи, що визначений для працівника за його посадою, свідчить про недоведеність вини позивача у відсутності на робочому місці (в тому числі більше трьох годин протягом робочого дня) та безпідставність звільнення його з роботи за прогул.

Невиплачена бонусна винагорода відповідно до пункту 7.5. Положення про управління мотивацією співробітників Приватбанку підлягає стягненню з відповідача у заявленому розмірі 8 909,19 грн, оскільки сам розмір відповідач не оспорив, а лише заперечив підставу для виплати внаслідок звільнення за прогул.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 травня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з Посадовою інструкцією провідного спеціаліста HARDCollection РП посадові обов`язки охоплюють виконання Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Позивач працював в АТ КБ "Приватбанк" з 2009 року більше 10 років, а тому він не міг не знати Правила внутрішнього трудового розпорядку та графік роботи установи. Крім того, згідно з пунктом 2.5.1 Посадової інструкції він зобов`язаний виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Позивач як на підставу своїх позовних вимог не посилався на необізнаність з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіком роботи установи, про відсутність на роботі 03 березня 2020 року після 12.00 години і невиконання службових обов`язків у зв`язку з тим, що цей час є неробочим, вказував лише на виконання службових обов`язків в робочий час поза межами приміщення роботодавця і роботу з боржниками за місцем їх проживання, що суд не встановив та позивач не довів.

Суд відмовив у позові в частині стягнення на користь позивача невиплаченої бонусної винагороди, яка не виплачується працівникам, що звільнені з ініціативи роботодавця за прогул.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Смішну І. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 травня 2022 року, просив її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 915/2222/19 щодо прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів без обґрунтувань сторони, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції.

Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме пункту 4 частини першої статті 40 та статей 52, 57, 66 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що стосується звільнення за прогул у випадку відсутності графіку роботи працівника.

Його посадова інструкція не передбачає перебування на робочому місці протягом усього робочого дня. Трудову функцію він виконує не тільки в офісі, а й за місцем знаходження боржників.

В установі банку відсутні Правила внутрішнього трудового розпорядку, хоча наявність таких правил на підприємстві є обов`язковим. Графік його роботи не зазначений в жодному документі та не доведений до його відома. Звільнення працівника за прогул без установленого графіку роботи є незаконним, оскільки неможливо встановити робочий час працівника.

Збирання доказів після звільнення працівника є недопустимим та свідчить про порушення законодавства. Службова перевірка стосовно його прогулу завершена 01 квітня 2020 року. Профспілкова організація надала дозвіл на його звільнення 23 березня 2020 року, тобто до завершення службової перевірки. Відповідач під час звільнення не встановив точних даних щодо тривалості прогулу, не встановив невиконання ним своїх обов`язків поза межами офісу, не довів, який для нього встановлювався робочий графік.

Суд апеляційної інстанції посилається на те, що обставини виконання ним посадових обов`язків поза межами офісу перевірялися за результатами отримання пояснень боржників, проте такі пояснення матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції не врахував незаконність отримання працівниками служби безпеки банку матеріалів перевірки органів поліції. Такі докази є недопустимими. Підрозділам поліції забороняється видавати без необхідності службову документацію. ОСОБА_2 отримав документи в поліції не тільки стосовно нього, а й стосовно іншої особи, яка не перебуває у відносинах з банком.

Суд апеляційної інстанції прийняв як докази у справі копії витягів з Правил внутрішнього трудового розпорядку банку та копію його трудового договору. Винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не досліджував.

Витяги з Правил внутрішнього трудового розпорядку не містять дати їх прийняття та затвердження, відомостей про їх погодження з профспілковим комітетом. В наданих Правилах внутрішнього трудового розпорядку відсутні дані щодо його робочого часу.

Аргументи інших учасників справи

У поясненнях на касаційну скаргу банк зазначає, що обставини вчинення працівником порушення трудової дисципліни встановлені за наслідками проведення службової перевірки та зафіксовані у висновку від 01 квітня 2020 року.

ОСОБА_1 03 березня 2020 року в період з 12:48 год до 18:18 знаходився в кафе "Старий Друже" м. Хмельницький на вул. Кам янецька, 12 та не виконував трудові обов`язки.

Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин підтверджується належними та допустимими доказами.

22 грудня 2022 року банк подав додаткові пояснення у справі.

10 січня 2023 року ОСОБА_3 через адвоката Смішну І. В. подав додаткові пояснення у справі.

Учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина перша статті 395 ЦПК України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне (частина п`ята статті 174 ЦПК України) (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18,провадження № 14-31цс22).

30 червня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової плати Касаційного цивільного суду, відкриваючи касаційне провадження, визначив учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05 серпня 2022 року.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Оскільки вказані додаткові пояснення подані за межами строку для подання відзиву на касаційну скаргу, то вони залишаються без розгляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.

У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою від 03 жовтня 2022 року у задоволенні клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою через адвоката Смішну І. В., на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 травня 2022 року, відмовлено.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з пунктами 1, 3, 4частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстав, передбаченирх пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389, пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, пояснень до неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Встановлені судами обставини

ОСОБА_1 04 жовтня 2009 року прийнято на роботу в ПАТ КБ "Приватбанк" (правонаступник АТ КБ "Приватбанк") на посаду менеджера відділу Хмельницької філії ПАТ КБ "Приватбанк".

22 жовтня 2013 року його переведено на посаду провідного спеціаліста напрямку по Credit Collection РП Південно-Західного РУ ПАТ КБ "ПриватБанк".

03 березня 2020 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Відповідно до графіка роботи АТ КБ "ПриватБанк" 03 березня 2020 року є робочим днем для позивача, що не заперечується сторонами.

За фактом вчинення позивачем прогулу в АТ КБ "ПриватБанк" проведено службову перевірку, висновком якої підтверджено факт відсутності на роботі ОСОБА_1 03 березня 2020 року без поважних причин.

На підставі наказу від 02 квітня 2020 року №Э.НМ-УВ-2020-6755902-п ОСОБА_1 звільнений з роботи за прогул на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Профспілковий комітет надав згоду на звільнення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.


................
Перейти до повного тексту