Постанова
Іменем України
25вересня 2023 року
місто Київ
справа № 161/2435/23
провадження № 61-7380св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2023 року у складі судді Пушкарук В. П. та постанову Волинського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про порушення особистого немайнового права, спростування недостовірної інформації, захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 16 лютого 2022 року він отримав документ № 92/03 від 11 лютого 2022 року № 92/03 за підписом генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька картонно-паперова фабрика" Сухини С. І. (позивач його найменував як "документ-1"), у якому поширено стосовно нього недостовірну інформацію, яка порушує його немайнові права, а саме честь і гідність та ділову репутацію.
Посилаючись на наведене, позивач просив:
визнати, що у разі ненадання доказів достовірності відповідачем спірної інформації є підставою вважати її недостовірною;
визнати, що вказане " ОСОБА_1 проігнорував" підписати наряд допуск 25 серпня 2021 року є недостовірною інформацією: стосується позивача, поширена, не спростована та використовується;
визнати, що 18 жовтня 2021 року факту аварії не було і це є недостовірною інформацією, що "кривдить" немайнові права позивача, поширена, не спростована та використовується;
визнати наявність тверджень як недостовірної інформації в "документі-1" і стосуються ОСОБА_1 - позивача, поширена більше ніж одній особі, не є спростованою та використовується;
визнати факт зберігання, використання, поширення більше ніж одній особі недостовірної інформації в "документі-1";
спростувати недостовірну інформацію, викладену в "документі-1",у спосіб, встановлений судом;
стягнути з відповідача на користь позивача 99 999,00 грн на відшкодування моральної шкоди відповідно до статті 32 Конституції України та національного законодавства.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам пунктів 4, 5, 8, 9, 10 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Роз`яснено заявнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у десятиденний строк, з дня отримання її копії, позовна заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 22 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усунення недоліків, яка містить його власні міркування щодо ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року про залишення позовної заяви без руху. Проте вказані в ухвалі недоліки заявник не усунув, будь-яких документів не надав, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України є підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернення її заявнику.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для подовження розгляду до суду першої інстанції.
Також просить ухвалити нове судове рішення, визнати факти розповсюдження судами першої та другої інстанції недостовірної інформації щодо позивача, порушення його немайнового права, стягнути з органів судової влади на його користь 800 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, з чим помилково погодився апеляційний суд, належно не перевірив доводів заявника, викладених у заяві від 22 лютого 2023 року про усунення недоліків, а тому дійшов помилкового висновку по повернення позовної заяви. Такі дії судів попередніх інстанцій порушують право позивача на судовий захист.
Зазначивши по можливість повторного звернення до суду з позовом, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви, суди попередніх інстанцій не вказали, які недоліки йому необхідно виправити.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права: статей 3, 8, 21, 22, 32 Конституції України, статті 277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 82, 183, 197 ЦПК України.
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від ОСОБА_2 на касаційну скаргу, у якому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що встановивши, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без руху, вказавши недоліки, які йому необхідно усунути.
Оскільки вимог вказаної ухвали суду позивач не виконав, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано визнав її неподаною та повернув позивачу на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження на підставах передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України: неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: статей 3, 8, 21, 22, 32 Конституції України, статті 277 ЦК України, статей 82, 183, 197 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Вимоги до позовної заяви визначено статтею 175 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 4, 5, 8, 9, 10 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з частинами першою, п`ятою статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (абзац перший частини першої статті 185 ЦПК України).