Постанова
Іменем України
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 1512/12762/12
провадження № 61-6640св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну і касаційну скарги, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Завальнюк Дмитро Юрійович, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 березня 2023 року у складі колегії суддів: Бездрабко В. О., Приходько Л. А., Кутурланова О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визнання права власності за кожним із сторін на частку житлового будинку та гаражу на АДРЕСА_1, який побудовано сторонами під час перебування у фактичних шлюбних відносинах за період з квітня до липня 2012 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2012 року у складі судді Петренка В. С. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на частину житлового будинку та гаражу, які розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 .
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3, який не брав участі у розгляді справи, звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішенням суду вирішено питання про його права та інтереси, оскільки 50/1000 частина будинку, який був знесений сторонами та на його місці побудовано новий, раніше належала
ОСОБА_4 і 21 вересня 2011 року ця частина була реалізована на прилюдних торгах на користь ОСОБА_5, який в свою чергу відчужив її ОСОБА_6 . Саме від ОСОБА_6 на підставі договору дарування позивач набув право власності на частку будинку, однак прилюдні торги
від 21 вересня 2011 року були визнані недійсними рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2015 року у справі № 522/16820/13. Тобто зазначена частина будинку вибула із власності ОСОБА_4 поза її волею шляхом проведення прилюдних торгів, результати яких визнано недійсним. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла і після її смерті спадщину прийняв її син ОСОБА_3 . Таким чином, до нього перейшло право на належну спадкодавцю частину спірного будинку.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2022 року.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга не містить беззаперечних доводів, що заочне рішення суду від 08 листопада
2012 року стосується прав та інтересів ОСОБА_3 . Наведені у скарзі посилання про визнання прилюдних торгів з реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_4 не має правовим наслідком скасування судового рішення, яким вирішувалися питання користування
ОСОБА_1 та ОСОБА_7 власністю відповідно до належних їм на праві власності часток у домоволодінні, які є чинними та неоспореними. На підставі наведеного суд не вбачав, що оскаржуване судове рішення стосується прав та інтересів ОСОБА_3, які можуть бути захищені в ході розгляду поданої їм апеляційної скарги на заочне рішення
від 08 листопада 2012 року, а тому відсутні підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 травня 2023 року до Верховного Суду ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 березня 2023 року після закінчення строку на касаційне оскарження, в якій просив її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції, отже суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі. При цьому вважає необґрунтованими мотиви постановлення оспорюваної ухвали суду апеляційної інстанції про те, що рішенням суду першої інстанції не вирішено питання про його права та інтереси, оскільки позивач неправомірно набув право власності на частку майна у особи, яка не мала право її відчужувати, з огляду на визнання недійсними прилюдних торгів щодо реалізації належної його матері зазначеної часки будинку, яку він успадкував після її смерті.
Відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року від ОСОБА_8 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність постановленої судом апеляційної інстанції ухвали.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 14 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визнання права власності за кожним із сторін на частку житлового будинку та гаражу на АДРЕСА_1, який побудовано сторонами під час перебування у фактичних шлюбних відносинах за період з квітня до липня 2012 року.
08 листопада 2012 року Київським районним судом м. Одеси позов ОСОБА_1 задоволено.
У березні 2023 року до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернувся ОСОБА_3, який посилався на те, що частка житлового будинку, на місці якого сторонами побудовано новий будинок, незаконно вибула із власності його матері та у подальшому перейшла до позивача, що підтверджується судовим рішенням, а тому він має право апеляційного оскарження.
31 березня 2023 року ухвалою Одеського апеляційного суду
ОСОБА_3 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, з посилання на те, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_3 .
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (діл - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).
У справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.