Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 450/2187/15-ц
провадження № 61-6483св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" на постанову Львівського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарно зі згаданих відповідачів на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" заборгованості за кредитним договором
№ 105/13/07- Ф від 06 листопада 2007 року у розмірі 30 961,00 доларів США та 54 699,39 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена) - 28 373,40 доларів США; заборгованість за відсотками (у тому числі прострочена) - 2 481,96 доларів США; заборгованість з комісії (в тому числі прострочена) - 105,88 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту - 54 699,39 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 листопада 2007 року між ВАТ КБ "Надра" (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений кредитний договір № 105/13/07-Ф, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 40 000,00 дол. США зі сплатою відсотків в сумі 12,49 % річних на строк до 01 листопада 2021 року.
Цього ж дня в якості забезпечення зобов`язань позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (поручителі) було укладено окремі договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов`язувались перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, що випливають з кредитного договору.
Посилаючись на те, що відповідачі свої зобов`язання не виконали, у зв`язку із чим станом на 20 серпня 2015 року утворилась заборгованість, банк просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 06 листопада 2007 року № 105/13/07-Ф, яка складає 30 961,00 доларів США, що станом
на 10 листопада 2015 року становить еквівалент за курсом НБУ (100 доларів США = 2 275,4934 грн) в національній валюті 704 362,75 грн, а також пеню за прострочення сплати кредиту - 54 699,39 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 06 листопада 2007 року № 105/13/07- Ф, яка складає 30 961,00 доларів США, що станом
на 10 листопада 2015 року становить еквівалент за курсом НБУ (100 доларів США = 2 275,4934 грн) в національній валюті 704 362,75 грн, а також пеню за прострочення сплати кредиту - 54 699,39 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 в односторонньому порядку порушила взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 105/13/07- Ф від 06 листопада 2007 року, тому відповідно до вимог статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору позикодавець вправі вимагати дострокового повернення кредиту та виплати належних за цим договором платежів як від божника, так і від поручителів.
Не погодившись з вказаним рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 червня 2016 року заяву представника відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
У червні 2016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2016 року зупинено апеляційне провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 450/1473/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Комерційний банк "Надра" про визнання недійсним кредитного договору.
Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 листопада 2018 року позов задоволено та визнано кредитний договір "105/13/07-Ф від 06 листопада 2007 року недійсним.
Постановою Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року у справі №450/1473/16-ц заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсними пункти 1.3.2 та 4.3.11 кредитного договору про щомісячну плату за управління кредитом в розмірі 0,1 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом та сплату одноразової комісії за управління кредитом в розмірі 1,5 % від суми кредиту. В задоволенні решти позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року апеляційне провадження у даній справі поновлено.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (далі - ТОВ "Цикл Фінанс") про заміну сторони у справі та залучено до участі у даній справі ТОВ "Цикл Фінанс" як правонаступника позивача - ПАТ "Комерційний банк "Надра".
24 січня 2023 року ТОВ "Цикл Фінанс" (у зв`язку з тим, що постановою Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року у справі №450/1473/16-ц було визнано недійсними пункти 1.3.2 та 4.3.11 кредитного договору) подано до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині та уточнення до цієї заяви.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року прийнято відмову ТОВ "Цикл Фінанс" (як правонаступника позивача - ПАТ "комерційний банк "Надра") від позову до в частині позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заборгованості: 5 243,88 доларів США - за тілом кредиту; 1 806,71 доларів США - за відсотками; 105,88 доларів США - за комісією; 54 699,39 грн - пені, у зв`язку з чим заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 листопада 2015 року у вищезгаданій частині було визнано нечинним - з закриттям провадження у справі в цій частині.
З огляду на вказане, ТОВ "Цикл Фінанс" остаточно просив стягнути:
- солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Цикл Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 105/13/07- Ф від 06 листопада 2007 року у розмірі 23 804,77 доларів США, з яких: 23 129,52 долари США - заборгованість за тілом кредиту, а 675,25 доларів США - нараховані відсотки;
- солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ "Цикл Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 105/13/07- Ф від 06 листопада 2007 року у розмірі 23 804,77 доларів США, з яких: 23 129,52 долари США - заборгованість за тілом кредиту, а 675,25 доларів США - нараховані відсотки.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено частково.
Заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області
від 10 листопада 2015 року (в чинній його частині) скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "комерційний банк "Надра" (в редакції, уточненій ТОВ "Цикл Фінанс", як правонаступником ПАТ "комерційний банк "Надра") задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Цикл Фінанс" 21 171,38 доларів США заборгованості за кредитним договором № 105/13/07-Ф, укладеним
06 листопада 2007 року між ВАТ "Комерційний банк "Надра" та ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_1 відмовлено.
В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що постановою Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року у цивільній справі
№ 450/1473/16-ц визнано недійсними пункти 1.3.2 та 4.3.11 кредитного договору про щомісячну плату за управління кредитом в розмірі 0,1 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом та сплату одноразової комісії за управління кредитом в розмірі 1,5 % від суми кредиту, у зв`язку із чим апеляційний суд дійшов висновку про збільшення обсягу відповідальності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як поручителів, що в свою чергу є правовою підставою для висновку про припинення поруки на підставі частини 1 статті 559 ЦК України.
Враховуючи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, а також контррозрахунок, наданий відповідачем, беручи до уваги сплату відповідачем одноразово комісію за управління кредитом у розмірі 1,5 %, суд дійшов висновку, що часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у розмірі 21 171, 38 доларів США (тіло кредиту).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Цикл Фінанс" на постанову Львівського апеляційного суду від 27 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ТОВ "Цикл Фінанс", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у солідарному стягненню заборгованості з поручителів та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його уточнені позовні вимоги.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 523/3082/14-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 2-588/10, від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12, від 29 травня 2019 року у справі
№ 539/1582/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково вважав, що визнання недійсними пунктів 1.3.2 та 4.3.11 кредитного договору про щомісячну плату за управління кредитом в розмірі 0,1% від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом та сплату одноразової комісії за управління кредитом в розмірі 1,5% від суми кредиту, призвело до збільшення обсягу відповідальності.
Та обставина, що частина зобов`язань за кредитом була визнана незаконною, не є підставою для висновку про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України, оскільки при укладенні договорів поруки поручителі давали згоду на оплату даної комісії, яка була передбачена умовами кредитного договору на момент підписання покури.
Водночас, відсоткова ставка за кредитним договором не підвищувалась, не відбувалось відстрочення виконання, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти, не встановлювалась неустойка, тому висновок апеляційного суду про збільшення обсягу відповідальності поручителів є помилковим.
Також зазначав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Єдиним допустимим доказом отримання готівкової іноземної валюти позичальником та факт виконання умов договору є касовий документ - заява про видачу готівки.
Вважає, що позивач надав належні докази видачі коштів позичальнику, які не спростовані останнім. Відповідачем взагалі не надано жодних належних та допустимих доказів оплати одноразової комісії банку, а в основу позиції суду покладено виключно усні пояснення відповідача, які не можуть бути доказами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 06 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра", правонаступником якого з є ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 105/13/07-Ф, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі
40 000,00 дол. США зі сплатою відсотків в сумі 12,49% річних. Строк дії даного кредитного договору по 01 листопада 2021 року.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.3.2, 3.3.3 кредитного договору № 105/13/07-Ф від 06 листопада 2007 року позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені пунктами 1.3.1.,1.3.2. цього договору платежі шляхом здійснення перерахування на рахунок банку суми мінімально необхідного платежу у валюті кредиту. Щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 590,00 дол. США. Позичальник вносить черговий мінімальний платіж щомісячно до 05 числа місяця, наступного за тим, в якому було здійснене нарахування відсотків.
Відповідно до пункту 1.3.2. кредитного договору плата за управління кредитом сплачується позичальником щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,1 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом (без урахування розміру відсотків, які позичальник повинен сплатити банку), зазначеним у пункті 1.1 цього Договору. Плата сплачується в повному обсязі за кожний календарний місяць протягом якого Позичальник користувався Кредитом, незалежно від фактичної кількості днів, протягом яких позичальник користувався Кредитом.
Пунктом 4.3.11 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язаний сплатити одноразово не пізніше дати видачі кредиту комісію за управління кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту, зазначеної у пункті 1.1 договору.
В якості забезпечення зобов`язань позичальника за кредитним договором
06 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено два окремі договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов`язалися перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, що випливають з кредитного договору.
Із заяви на видачу готівки № 775 від 06 листопада 2007 року вбачається, що позивач повністю виконав своє зобов`язання перед ОСОБА_1, проте остання належним чином свої зобовязання не виконала, у зв`язку із чим банк звернувся до суду з цим позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року у справі №450/1473/16-ц заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 листопада
2018 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсними пункти 1.3.2 та 4.3.11 кредитного договору про щомісячну плату за управління кредитом в розмірі 0,1 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом та сплату одноразової комісії за управління кредитом в розмірі 1,5 % від суми кредиту. В задоволенні решти позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року задоволено заяву ТОВ "Цикл Фінанс" про заміну сторони у справі та залучено до участі у даній справі ТОВ "Цикл Фінанс" як правонаступника позивача - ПАТ КБ "Надра".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.