1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 369/7355/21

провадження № 61-992св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича на постанову Київського апеляційного суду

від 17 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б.,

Борисової О. В., Ратнікової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2, в якому, враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача 1 531 189,52 грн, з яких:

1 250 750,00 грн - основна сума заборгованості, 92 315,63 грн - 3 % річних, 188 123,89 грн - сума індексу інфляції за весь час прострочення; також просив стягнути і нарахувати 3 % річних від простроченої суми та суму індексу інфляції за весь час прострочення до моменту виконання рішення суду.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 13 грудня 2018 року він передав ОСОБА_2 у борг (позику) грошові кошти в сумі

1 250 750,00 грн. Відповідач письмово зобов`язався перед позивачем повернути вказані кошти в строк до 01 лютого 2019 року, проте станом на момент подання позовної заяви свої зобовʼязання не виконав, грошові кошти не повернув.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мацко М. А. подав письмову заяву, в якій заперечував заявлені вимоги, посилаючись на те, що 13 грудня 2018 року дійсно була вчинена розписка про нібито отримання відповідачем від позивача грошей у зазначеній сумі. Поряд з цим цього ж дня була укладена розписка також від імені ОСОБА_3 про отримання в позику такої ж суми і на такий самий строк. Фактично між сторонами виникли відносини зі спільної діяльності інвестування грошових коштів в компанію NEW BRAND ASSOCIATES LIMITED (London) з метою реалізації контракту від 26 жовтня 2018 року за № 26/10-2018, укладеного із SIA "GLOBAL TRADE DEVELOPMENT CO" (Riga, Latvia).

Вказаний правочин вважав удаваним, оскільки насправді сторони мали на меті спільну діяльність відповідно до положень частини першої статті

1130 ЦК України, проте в подальшому позивач відмовився від спільного проекту та вимагав повернення грошей.

Зазначав, що підтвердженням мети отриманих грошей відповідачем від позивача є листування між сторонами електронною поштою. Також вважав за необхідне допитати як свідка іншого позичальника - ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 14 лютого 2022 року у складі судді Янченка А. В. позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 250 750,00 грн основного боргу, 92 315,63 грн 3 % річних, 188 123,89 грн інфляційних втрат та 11 350,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач порушив грошове зобов`язання з повернення позивачу коштів у сумі 1 250 750,00 грн, а тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення боргу, 92 315,63 грн 3 % річних за період з 01 лютого

2019 року по 18 липня 2021 року та 188 123,89 грн інфляційних втрат за період з лютого 2019 року по червень 2021 року відповідно до статті 625 ЦК України.

Судом відхилено посилання представника відповідача на удаваність правочину (розписки) та виникнення відносин зі спільної діяльності в інвестуванні грошових коштів з метою реалізації контракту від 26 жовтня 2018 року за № 26/10-2018, оскільки сторони не є сторонами вказаного контракту та у ньому відсутні будь-які положення про те, що позивач має надати відповідачу певні кошти для здійснення оплати за контрактом.

Враховуючи, що частина десята статті 265 ЦПК України не визначає можливість нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, у розумінні статті 625 ЦК України (на відміну від процентів у розумінні статті 536 ЦК України та пені у розумінні статті 549 ЦК України), суд відмовив у задоволенні вимоги про стягнення 3 % річних від простроченої суми та суми індексу інфляції за весь час прострочення до моменту виконання рішення суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 14 лютого 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 250 750,00 грн основного боргу, 92 315,63 грн 3 % річних, 188 123,89 грн інфляційних втрат та 11 350,00 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми боргу, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до вимог статті 625 ЦК України, а також в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за весь час прострочення до моменту виконання рішення суду (частина десята статті 265 ЦПК України).

Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку, що зробивши правильні висновки в мотивувальній частині, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_1 повністю, вказана помилка не може бути виправлена шляхом зміни оскаржуваного рішення, а тому рішення районного суду підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У лютому 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Касьяненка Д. Л. на постанову Київського апеляційного суду

від 17 листопада 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Касьяненко Д. Л., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає необхідність відступлення від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не з`ясував правову природу відносин, які склалися між сторонами, не врахував, що між сторонами виникли правовідносини із договору про спільну діяльність, а не із договору позики грошових коштів.

Вважає, що суд першої інстанції належним чином не забезпечив його право на доступ до правосуддя, не вжив заходи всебічного, об`єктивного та незалежного розгляду справи, не надав можливість забезпечити явку свідка до суду, відхилив клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Судами не враховано, що сторонами було досягнуто згоди про спільну діяльність, яка зафіксована в електронних листах, якими сторони спілкувались між собою.

Також зазначає, що розписка від 13 грудня 2018 року, копія якої наявна у матеріалах справи, не відповідає оригіналу, який був написаний ним при досягненні домовленості про спільну інвестиційну діяльність, оскільки містить ознаки підробки, а саме виправлення (підчистка, правлення) частини тексту та внесення (дописка) недостовірної інформації, у зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом про визнання договору позики (розписки) недійсним.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник ОСОБА_1 - адвокат Скотинюк Я. А. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Апеляційним судом належним чином досліджені наявні в матеріалах справи докази та надано їм відповідну правову оцінку. Практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є сталою і абсолютно жодних підстав для відступу від неї не існує.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наявної в матеріалах справи розписки від 13 грудня 2018 року ОСОБА_2 отримав від

ОСОБА_1 в борг суму коштів у розмірі 1 250 750,00 грн, що еквівалентно

39 270,00 євро по курсу 31,85 грн за 1 євро, які зобов`язався повернути в строк до 01 лютого 2019 року. У розписці зазначено, що ОСОБА_2 написав розписку власноручно.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, грошові кошти позивачу не повернуті.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача 1 531 189,52 грн, з яких: 1 250 750,00 грн - основна сума заборгованості, 92 315,63 грн - 3 % річних, 188 123,89 грн - сума індексу інфляції за весь час прострочення; також просив стягнути і нарахувати 3 % річних від простроченої суми та суму індексу інфляції за весь час прострочення до моменту виконання рішення суду.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначав, що незважаючи на підписання розписки про отримання від позивача грошових коштів в позику між сторонами фактично виникли відносини зі спільної діяльності у інвестуванні грошових коштів в компанію NEW BRAND ASSOCIATES LIMITED з метою реалізації контракту від 26 жовтня 2018 року за № 26/10-2018 укладеного із SIA "GLOBAL TRADE DEVELOPMENT CO.".

На підтвердження вказаних обставин надав роздруківки листування між сторонами електронною поштою з приводу питань організації ведення спільного бізнесу та копію контракту № 26/10-2018 від 26 жовтня 2018 року, укладеного між NEW BRAND ASSOCIATES LIMITED та SIA "GLOBAL TRADE DEVELOPMENT CO.".

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.


................
Перейти до повного тексту