П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/98/21
Провадження № 11-69заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючогоУркевича В. Ю.,
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зейфман І. М.,
представника позивача - Демидюк О. Б.,
представника відповідача - Цуцкірідзе І. Л.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року (судді Єзеров А. А., Коваленко Н. В., Кравчук В. М., Стародуб О. П., Чиркін С. М.) у справі № 9901/98/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 02 березня 2021 року № 526/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що рішення ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" є предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду. Незважаючи на це, рішенням ВРП від 02 березня 2021 року № 526/0/15-21 було звільнено ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України. Водночас у ВРП вже склалася усталена практика, що розгляд питання про звільнення судді під час оскарження відповідних рішень у судовому порядку є передчасним та недоцільним.
3. На думку позивача, рішення ВРП від 02 березня 2021 року № 526/0/15-21 не відповідає правовим приписам частини шостої статті 56 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), отже, є незаконним, оскільки не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких відповідач дійшов відповідних висновків.
4. У серпні 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від представника позивача надійшла заява про зміну (збільшення) підстав позову, у якій посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 14 жовтня 2021 року у справі "Самсін проти України", представник позивача зазначив, що предметом розгляду вказаної справи було незаконне відкладення ВРП розгляду заяви про відставку заявника, невирішення вказаної заяви протягом передбаченого чинним законодавством строку (30 днів) незалежно від наявності подання про звільнення судді відповідно до Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII "Про очищення влади". Приймаючи рішення у справі "Самсін проти України", ЄСПЛ дійшов висновку, що обрання способу досягнення поставленої цілі не є основним для досягнення мети, не порушуючи при цьому конституційних прав заявника, які закріплені та кореспондують нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція). Більше того, ЄСПЛ прямо встановив, що за обставин справи законна мета могла бути досягнута шляхом задоволення заяви заявника про відставку. Ураховуючи викладене, позивач указує на схожість обставин та матеріалів справ, а відтак оскаржуване рішення відповідача від 02 березня 2021 року № 526/0/15-21 не відповідає правовим приписам частини шостої статті 56 Закону № 1798-VIII, зокрема, в частині фактичної відмови позивачу у використанні його конституційного права на відставку (т. 3, а. с. 164-167).
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 23 березня 2023 року відмовив у задоволенні позову.
6. Судове рішення мотивовано тим, що: питання законності притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, як і рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18, вже були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка в постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19 погодилася з висновками ВРП та її дисциплінарного органу про наявність правових підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення його з посади судді за вчинення дій, які відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) кваліфікуються як істотний дисциплінарний проступок; на момент вирішення судом цієї справи за позовом ОСОБА_1 до ВРП про оскарження рішення про його звільнення з посади судді рішення ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 та рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-16 про кваліфікацію дій ОСОБА_1 як істотний дисциплінарний проступок та притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності переглянуті в судовому порядку та визнані законними й обґрунтованими.
7. Суд першої інстанції також зауважив, що кваліфікація дій судді як дисциплінарного проступку є достатньою підставою для його звільнення з посади судді відповідно до приписів частини шостої статті 126 Конституції України.
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що в спірному рішенні ВРП наведені фактичні обставини справи, відповідні висновки та їх нормативне обґрунтування, водночас позивач не зазначив, яких саме відомостей, на його думку, не містить це рішення та якими правовими нормами визначено потребу їх зазначення.
9. За висновком суду першої інстанції, підстави для скасування вказаного рішення відповідно до частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
10. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що воно є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене за неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права.
11. На думку скаржника, приймаючи рішення від 02 березня 2021 року № 526/0/15-21, відповідач мав би чітко вказати свої мотиви щодо необхідності звільнення позивача із займаної посади, натомість єдине, що зазначає відповідач у своєму рішенні, це посилання на положення нормативно-правових актів та наявність рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18. Таким чином, вимог частини шостої статті 56 Закону № 1798-VIII про вмотивованість рішення відповідач не дотримався та ухвалив абсолютно невмотивоване рішення, яке не містить жодної аргументації та обґрунтування звільнення позивача із займаної посади, що є підставою для визнання незаконним та скасування такого рішення. Проте, суд першої інстанції не надав оцінки зазначеним обставинам, що призвело до неповного з`ясування цим судом обставин, що мають значення для справи, і, як наслідок, до ухвалення необґрунтованого судового рішення, яке підлягає скасуванню.
12. ОСОБА_1 зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги обставини, викладені в окремій думці члена ВРП ОСОБА_2, з посиланням на те, що окрема думка члена ВРП не є обов`язковою для врахування судом при розгляді цієї справи. Із цього приводу позивач наголосив, що окрема думка члена ВРП є складовою частиною не лише матеріалів, на підставі яких розглядалося питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18, але і частиною власне рішення ВРП від 02 березня 2021 року № 526/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
13. На переконання скаржника, суд першої інстанції не надав оцінки висновкам ЄСПЛ, наведеним у рішенні у справі "Самсін проти України", та схожості обставин і матеріалів справ щодо фактичної відмови позивачу у використанні його конституційного права на відставку.
14. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року та прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позиція інших учасників справи
15. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП зазначила, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції повністю дотримався вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), об`єктивно, ґрунтовно, всебічно дослідив всі обставини у справі, які мають значення для прийняття законного рішення.
16. Відповідач указав, що оскаржуване рішення ВРП прийнято повноважним складом та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні. При цьому суддя ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про засідання ВРП, на якому було прийнято оскаржуване рішення. У рішенні також містяться посилання на визначені законом підстави звільнення судді ОСОБА_1 та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
17. ВРП звертає увагу на те, що її рішення від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 суддя ОСОБА_1 оскаржив у порядку, визначеному частиною сьомою статті 266 КАС України, і постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19 йому відмовлено в задоволенні скарги. Таким чином, в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України факт вчинення позивачем істотного дисциплінарного проступку та, як наслідок, правомірність рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її дисциплінарного органу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про його звільнення з посади, не потребують доказування.
18. ВРП також указала, що в межах судового розгляду, предметом якого є законність рішення ВРП про звільнення судді, не можуть оцінюватись обставини дисциплінарної справи відносно судді (у тому числі мотиви ВРП й оцінка нею обставин, що стали підставою для прийняття рішення в межах дисциплінарного провадження стосовно судді, а також окремі процедурні рішення цього органу).
19. На думку відповідача, оскільки предметом позову в цій справі є рішення ВРП від 02 березня 2021 року № 526/0/15-21, а не ухвала ВРП від 10 жовтня 2019 року № 2640/0/15-19 "Про зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у відставку", суд першої інстанції правильно зазначив у рішенні, що окрема думка члена ВРП не є обов`язковою для врахування судом при розгляді цієї справи.
20. Крім того, ВРП вважає, що судова справа № 800/186/17 та ця справа мають зовсім різний предмет та підстави позову, а тому рішення ЄСПЛ "Самсін проти України" жодним чином не стосується предмета позову в цій справі, відтак висновки суду першої інстанції про те, що не можна аналогічно застосувати вказане рішення ЄСПЛ до обставин цієї справи, є обґрунтованим.
21. У зв`язку з викладеним ВРП просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду - без змін.
Рух апеляційної скарги
22. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 травня 2023 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року та витребувала з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду адміністративну справу № 9901/98/21.
23. Ухвалою від 04 липня 2023 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
24. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з викладених у ній підстав.
25. Представник відповідача просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції
26. Згідно з постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 212-VII ОСОБА_1 обраний суддею Вищого господарського суду України безстроково. Рішенням Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) від 16 травня 2013 року № 222/0/15-13 призначений на посаду заступника голови Вищого господарського суду України строком на п`ять років. Рішенням Ради суддів господарських судів України від 14 червня 2013 року обраний головою Ради суддів господарських судів України.
27. 25 листопада 2016 року до ВРЮ надійшли два примірники дисциплінарної скарги від 17 листопада 2016 року, підписані від імені ОСОБА_3 . У скарзі ставилося питання про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з посиланням на те, що цей суддя, обіймаючи посаду заступника голови Вищого господарського суду України, у період 2013 - 2014 років здійснював тиск на суддю Господарського суду міста Києва ОСОБА_4 та шляхом погроз домагався прийняття потрібних йому судових рішень. Указано, що ці обставини стали відомі з відеозапису засідання ВРЮ від 26 жовтня 2016 року, розміщеного за посиланням: www.vru.gov.ua/news/1851, щодо вирішення питання про тимчасове відсторонення судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_4 від здійснення правосуддя.
28. Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 суддю Вищого господарського суду України ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді з підстави, передбаченої пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
29. Зазначене рішення оскаржено суддею ОСОБА_1 до ВРП. За результатами розгляду скарги рішенням ВРП від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності залишено без змін.
30. 16 січня 2019 року до ВРП надійшло подання її Другої Дисциплінарної палати про звільнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
31. Рішення ВРП від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-16 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" оскаржено суддею до Верховного Суду. За результатами розгляду скарги постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року № 11-121сап19 рішення ВРП від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 залишено без змін.
32. 13 вересня 2019 року до ВРП надійшла заява ОСОБА_1, в якій він просив відкласти розгляд питання про звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України і першочергово розглянути заяву про звільнення його у відставку.
33. 15 червня 2020 року ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП № 1839/2дп/15-20 задоволено клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Пантії О. А. про надання дозволу на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; надано ОСОБА_3 дозвіл на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
34. 30 червня 2020 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_3, подана адвокатом Пантією О. А., на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
35. 17 вересня 2020 року ухвалою ВРП № 2645/0/15-20 задоволено клопотання ОСОБА_3, подане адвокатом Пантією О. А., про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; поновлено ОСОБА_3 строк для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18.
36. За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 ВРП прийняла рішення від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20, яким залишила без змін рішення її Другої Дисциплінарної палати від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 "Про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
37. Вважаючи рішення ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 протиправним, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зверталися до Великої Палати Верховного Суду зі скаргами на це рішення.
38. 02 березня 2021 року ВРП прийняла рішення № 526/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".