ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 810/2969/18
адміністративне провадження № К/9901/8680/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л. В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т. Г.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації "Садівницьке товариство "ВЕДЕКОН" (далі - ГО "СТ "ВЕДЕКОН") на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом ГО "СТ "ВЕДЕКОН" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - Департамент ДАБІ) про визнання протиправними та скасування припису та постанов, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ГО "СТ "ВЕДЕКОН" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну підстави позову просило:
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за №01605/5 від 16 травня 2018 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №3-3005/4-10/10-43/3005/08/01 від 30 травня 2018 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №3-3005/5-10/10-44/3005/08/01 від 30 травня 2018 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №3-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що вказані постанови та припис є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, з тих підстав, що строки притягнення до відповідальності за вказані порушення минули; будівництво будиночку відпочинку було здійснено більш ніж три роки тому, вказана конструкція є тимчасовою спорудою, та розміщена на допустимій відстані від урізу води, що свідчить про відсутність порушень містобудівного законодавства, а сама позапланова перевірка була проведена з порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за №553 від 23 травня 2011 року. Вказані обставини і стали підставою звернення до суду з позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04 грудня 2018 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-1605/5 від 16 травня 2018 року.
Визнав протиправними та скасував постанови Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 травня 2018 року № 3-3005/4-10/10-43/3005/08/01, № 3-3005/5-10/10-44/3005/08/01, № 3-3005/6-10/10-45/3005/08/01.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки будинок відпочинку № 6 є тимчасовою спорудою, яка збудована на земельній ділянці, яка дозволяє такий вид будівництва, тому доводи відповідача про те, що будівля розміром 6x6 м є самочинним будівництвом, яка побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отримання відповідних даних та без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду, є безпідставними.
Крім того, суд зазначив, що доводи відповідача про те, що спірна будівля збудована у прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС на відстані 20 м від урізу води, що свідчить про порушення водного законодавства України, є також хибними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що смуги відведення вздовж обвідного каналу Київської ГЕС визначено її ширину у розмірі 10 метрів.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до частини одинадцятої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області виявлені правопорушення ГО "СТ "ВЕДЕКОН" у сфері містобудівної діяльності 03 травня 2018 року, проте, як встановлено в судовому засіданні, садовий будинок було збудовано в 2014 році, тобто штраф накладено постановами від 30 травня 2018 року через чотири роки після вчинення дії позивачем, а отже з порушенням строків, визначених частиною одинадцятою статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудування є протиправним, оскільки постанови про притягнення до відповідальності винесені з порушенням строків, а факт порушення взагалі не доведено.
Таким чином, правомірність прийняття відповідачем припису, постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівельної діяльності, останнім належним чином не обґрунтовано, та до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач здійснив порушення у сфері містобудівної діяльності, тому суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для визнання протиправними припису про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за №С-1605/5 та постанов за №3-3005/4-10/10- 43/3005/08/01, №3-3005/5-10/10-44/3005/08/01, №3-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018 року, та їх скасування, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 березня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та відмовив у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку про те, що відповідачем було дотримано порядок проведення перевірки. Також судом встановлено, що будинок відпочинку, який розташований на земельній ділянці, у кварталі 155 виділ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 Старосільського лісництва ДП "Вищедубечанське лісове господарство" території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, переданий ГО СТ "Ведекон" в користування на 49 років не може бути тимчасовою спорудою, оскільки побудований на стрічковому фундаменті, що в судовому засіданні не заперечувалось представником позивача, та має зовнішні стіни з дерев`яного брусу, облаштований для проживання, тобто фактично позивачем зведений будинок, який за своїми технічними характеристиками не можна віднести до тимчасової споруди. Отже, позивачем було побудовано будинок відпочинку без отримання документів, які дають право на будівництво такого об`єкта.
Водночас апеляційний суд відхилив посилання відповідача на необхідність отримання проектної документації для будівництва вищевказаного будинку відпочинку, а також здійснення авторського та будівельного нагляду за будівництвом останнього, оскільки будівництво об`єктів з незначними наслідками (СС1) можливо здійснювати на підставі будівельного паспорту без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до проекту землеустрою щодо визначення розміру та режиму використання земельних ділянок смуг відведення обвідного каналу Київського водосховища, погодженого в установленому законом порядку, в межах Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області ширина смуги відведення визначена в розмірі 10 метрів.
Наведене вище спростовує висновки відповідача щодо будівництва будинку відпочинку в прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС на відстані 20 м від урізу води.
Отже, спірний будинок відпочинку не можна вважати тимчасовою спорудою, а відтак його будівництво повинно здійснюватися на підставі будівельного паспорту, який, як встановлено колегією суддів та не заперечувалось в судовому засіданні представником позивача, отримано не було.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27.03.2019 ГО "СТ "ВЕДЕКОН" звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано не погодився із висновком експерта.
Між тим, скаржник наголосив на тому, що спірний будинок відпочинку є тимчасовою спорудою.
Крім того, скаржник зазначив про те, що суд апеляційної інстанції, відхиливши посилання відповідача на необхідність отримання проектної документації для будівництва будинку відпочинку, а також здійснення авторського та будівельного нагляду за будівництвом цього будинку, водночас стверджує про законність притягнення позивача до відповідальності за нездійснення авторського та технічного нагляду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2019 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1 судді: Бучик А.Ю., Гімон М.М.
Верховний Суд ухвалою від 05.04.2019 відкрив касаційне провадження, ухвалою від 11.06.2019 - відмовив у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року.
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 902/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., суддів: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
За наслідками проведеної позапланової перевірки, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Рубаном 0.0., у присутності представника ГО "СТ "ВЕДЕКОН" Савки Р.Я. було складено протоколи за №1-Л-З-Т 605/3, №1-Л-3- 1605/4, №1-11-3-1605/5, в яких вказано про порушення позивачем вимог п.п. 2, 5, 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". За наслідками розгляду вказаних протоколів відповідачем було винесено постанови за №3-3005/4- 10/10-43/3005/08/01, №3-3005/5-10/10-44/3005/08/01, №3-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30.05.2018, якими на позивача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 88 100 грн, 70 480 грн, 63 432 грн.
Підставою для винесення оскаржуваних рішень стало те, що під час перевірки виявлено порушення, а саме: виявлено одноповерхову з мансардним поверхом будівлю невизначеного призначення розмірами на плані 6x6 м, на відстані 20 метрів від урізу води обвідного каналу Київської ГЕС, класу наслідків (відповідальності) ССІ та 1 категорії складності, яка побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отримання відповідних даних (будівельного паспорту та містобудівних умов та обмежень), без розробленої та затвердженої проектної документації та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт; вказана будівля збудована на прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС; замовником будівництва ГО "СТ "ВЕДЕКОН" не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду.
Позивач не погодився з цими рішеннями та діями та звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року за № 553 та іншими нормативно- правовими актами.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Відповідно до положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, основними завданням Держархбудінспекцїї та її територіальних органів - структурних підрозділів є здійснення державного архітектурно- будівельного нагляду за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно- будівельного контролю, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями, а також особами відповідальними за здійснення авторського та/або технічного нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 7 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно- територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
У частині четвертій цієї статті Закону закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 23 травня 2011 року за №553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки серед іншого є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до положень пункту 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно- будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно із пунктом 15 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
При цьому, як передбачено пунктом 18 Порядку № 553, акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було дотримано порядок проведення перевірки, що не оспорюється у касаційній скарзі.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 208/94-ВР) порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 9, 10, 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244) про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.