ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 674/1789/15-а
касаційне провадження № К/9901/3655/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 01.09.2017 (суддя - Шклярук В.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 (головуючий суддя - Граб Л.С., судді - Біла Л.М., Гонтарук В. М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фінансової служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фінансової служби України (далі - відповідач, Митниця, контролюючий орган), у якому просив скасувати постанову про порушення митних правил від 04.12.2015 №2713/20909/15, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність його притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки позивач повідомив Митницю про аварію та знищення транспортного засобу, у зв`язку з чим він не мав можливості забезпечити вчасного перетину автомобілем державного кордону, що виключає його адміністративну відповідальність за це.
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області постановою від 08.02.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2016, позовні вимоги задовольнив, скасував постанову Митниці у справі про порушення митних правил від 04.12.2015 №2713/20909/15, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.03.2017 скасував судові рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що судам попередніх інстанцій слід з`ясувати, чи підтвердив позивач документально факт аварії з транспортним засобом та чи вчасно письмово проінформував митний органу про обставини цієї події.
За результатами нового розгляду справи, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області постановою від 01.09.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності, а оскаржувану постанову митного органу прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні, оскільки позивач своєчасно не повідомив Митницю про факт аварії з транспортним засобом. Законодавством чітко визначені умови можливості невключення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.
Позивач, не погодившись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неврахування судами, що контролюючим органом пропущено строк притягнення його до адміністративної відповідальності. Зазначає, що за правилами статті 470 Митного кодексу України, на підставі якої позивача притягнуто до відповідальності, передбачено наявність протиправної вини позивача, водночас скаржник наполягає на тому, що у даному випадку відсутня вина позивача і він своєчасно повідомив Митницю про аварію з транспортним засобом.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача та залишити без змін судові рішення попередніх інстанцій.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.02.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.09.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 27.09.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що постановою Митниці від 04.12.2015 №2713/20909/15 у справі про порушення митних правил позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності став протокол про порушення митних правил від 12.11.2015 №2713/20909/15, в якому зазначено, що в ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та особу, яка його переміщувала, в ПІК "Інспектор -2006" та ЄАІС ДМС України було наявне орієнтування Чернівецької митниці ДФС від 22.04.2013 №11/3-21-1/3789-ЕП щодо не вивезення даним громадянином автомобіля марки "Пежо 505", який був ввезений 07.04.2013 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів на строк, передбачений положеннями статті 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту - 10 діб. Одночасно було встановлено відсутність інформації про вивезення з митної території вказаного автомобіля станом на 12.11.2015.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем рішень в частині, що оскаржується, Верховний Суд виходить із такого.
Частиною другою статті 1 Митного кодексу України визначено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Спірні правовідносини у даній справі регулюються положеннями Митного кодексу України.
Положеннями статті 95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до частини 3 статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 95 Митного кодексу України передбачено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).