ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа №380/12325/22
адміністративне провадження № К/990/8781/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №380/12325/22
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 (головуючий суддя Лунь З.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 (колегія у складі: головуючий судді Кухтея Р.В., суддів Носа С.П., Обрізка І.М.) та на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 (колегія у складі: головуючий судді Кухтея Р. В., суддів Носа С.П., Обрізка І. М.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551-XII);
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік відповідно до вищевказаної норми Закону №3551-XII, виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій віком, з урахуванням раніше виплаченої суми.
2. В обґрунтування позову позивач зазначила, що у 2022 році він отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, меншому ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII. На думку позивача після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 він набув право на допомогу до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону №3551-XII.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
4. Приймаючи таке рішення, суди виходили з того, що, враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини 2 статті 20 Закону України від 12.05.2015 №389-VІІІ "Про правовий режим воєнного стану", частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" (далі також Постанова №540).
5. 01.02.2023 на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач зазначав, що ним 19.12.2022 було подано клопотання про зупинення апеляційного провадження по справі до набрання законної сили рішенням по справі №640/8186/22 на підставі п.3 ч.1 ст.236 КАС України. Проте, судом таке не було розглянуто у встановленому процесуальним законом порядку.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №380/12325/22 відмовлено.
7. Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, визначений статтею 252 КАС України, є вичерпним, при цьому, доводи заявника не свідчать про існування жодної з них для можливості ухвалення судом додаткового судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погодившись із рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на вказані судові рішення, в якій просив скасувати зазначені рішення, а справу направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
9. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що посилання відповідача та судів на Постанову №540, як на акт, який регулює розмір разової грошової допомоги до 5 травня, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки норми підзаконних нормативно-правових актів, чим є в даному випадку Постанова Кабінету Міністрів України № 540, не має вищої юридичної сили над положеннями статті 12 Закону №3551-ХІІ. Щодо оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023, скаржник зазначив, що апеляційний суд, в порушення ч. 2 ст. 241 КАС України, не розглянув та не ухвалив рішення щодо заявленого клопотання про зупинення провадження у справі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. Вказана касаційна скарга зареєстрована в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.
12. Ухвалами Верховного Суду від 27.03.2023 та 21.08.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023.
13. Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 27.09.2023.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як встановлено судами попередніх інстанції, позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.05.2015 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
15. Позивач знаходиться на обліку в Київському міському центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що не оспорюється відповідачем.
16. Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати йому невиплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, на підставі, зокрема, рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020.
17. Відповідач надав відповідь, якою повідомив, що згідно із постановою №540 від 07.05.2022 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій становить 1491,00грн.
18. Не погоджуючись з таким висновком відповідача, а також з нарахуванням та виплатою йому щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону №3551-XII, звернувся з даним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
20. Що стосується оскарження позивачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023, колегія суддів зазначає наступне.
21. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
23. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
24. У справі, яка розглядається, ключовим є визначення в умовах воєнного стану, як учаснику бойових дій, розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.
25. Вирішуючи питання щодо можливості касаційного перегляду за цією касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.
26. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
27. Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22 відступив від висновку щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №580/2869/22, відповідно до якого правомірним є нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком № 540, та сформулював наступний висновок:
" 1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;