ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа №260/1656/22
адміністративне провадження № К/990/18445/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1,
про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року (ухвалене суддею-доповідачем Калинич Я.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Запотічного І.І, судді Довгої О.І. та Хобор Р.Б.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення Міністерства оборони України, оформлене Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 13 від 27 січня 2022 року, згідно яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ);
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням III групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону № 2011-ХІІ у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності IIІ групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом, з підстав зміни групи інвалідності понад дворічний термін.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року, адміністративний позов задоволено.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Конституційний Суд України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ 6 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 у справі №3-192/2020 (465/20) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII зі змінами та вказав, що вказане положення втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. З огляду на це, суди попередніх інстанцій вказали, що вимога пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ зі змінами щодо повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності втратила чинність з 06 квітня 2022 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Міністерство оборони України (далі - скаржник, відповідач) звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано у спірних правовідносинах положення статті 16 Закону №2011-XII, у зв`язку із чим суди дійшли помилкових висновків про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги.
7. Скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи помилково не враховано правову позицію Верховного Суду, яка висловлена, зокрема, у постановах від 15 липня 2020 року у справі № 240/10153/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 1.380.2019.006957 та від 31 березня 2021 року у справі № 440/1491/20 про те, що дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.
8. Скаржник також наголошує на помилковості висновків судів попередніх інстанцій про те, що на спірні правовідносини може поширюватися Рішення Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 1-р(ІІ)2022. Міністерство оборони України зауважує, що правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б дозволяли поширювати свою дію на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим Рішенням.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. Касаційна скарга надійшла до Суду 22 травня 2023 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №260/1656/22 витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
11. Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року клопотання Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року в адміністративній справі №260/1656/22 задоволено. Зупинено виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року в адміністративній справі № 260/1656/22 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
12.Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 27 вересня 2023 року.
13. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
14. Від позивача 10 липня 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому вказано про необґрунтованість доводів Міністерства оборони України. Позивач також зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав для застосування положень пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, з огляду на встановлену його неконституційність.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
15. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах України.
16. Встановлено, що 10 квітня 2018 року головному сержанту ОСОБА_1, під час первинного огляду органами МСЕК, було встановлено 20 % втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що сталася 18 липня 2017 року (довідка МСЕК серія АГ №0019167 від 10 квітня 2018 року).
17. У подальшому в період з 18 листопада 2020 року по 13 лютого 2021 року ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони на території Донецької та Луганської областей.
18. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №192/836 від 13 серпня 2021 року старшині військової служби за контрактом ОСОБА_1 встановлено "захворювання, ТАК, пов`язано із захистом Батьківщини".
19. ОСОБА_1 01 жовтня 2021 року пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 за розпорядженням начальника Ужгородського зонального відділу військової служби правопорядку. На підставі проведеного медичного огляду позивачу видано свідоцтво про хворобу, яким встановлено "захворювання, ТАК, пов`язано із захистом Батьківщини".
20. Відповідно до довідки Обласного центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія АГ №0019588 (вих. № 90 від 19 жовтня 2021 року) ступінь втрати професійної працездатності 50% ОСОБА_1, причина втрати професійної працездатності: "захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини". В даній довідці зазначено дату страхового випадку - 01 жовтня 2021 року, підстава: акт огляду МСЕК №751/13.
21. Згідно довідки Обласного центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №381724 (вих. №749 від 19 жовтня 2021 року) ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності: "захворювання, Так, пов`язане із захистом Батьківщини".
22. У подальшому, 22 жовтня 2021 року через Ужгородський зональний відділ Військової служби правопорядку позивач подав до Міністерства оборони України заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини та необхідні документи.
23. Наказом начальника Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку від 25 жовтня 2021 року № 213 головного сержанта ОСОБА_1, головного сержанта роти Військової служби правопорядку Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку, звільненого наказом начальника Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку (по особовому складу) від 25 жовтня 2021 року №17-РС у запас відповідно до підпункту "б" (за станом здоров`я) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 25 жовтня 2021 року виключено із особового складу Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку та всіх видів забезпечення.
24. 26 жовтня 2021 року Ужгородський зональний відділ Військової служби правопорядку скерував Директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок №10/3839 від 26 жовтня 2021 року про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із визнанням позивача інвалідом 3 (третьої групи), внаслідок захворювання "Так, пов`язаного із захистом Батьківщини" та необхідні документи.
25. 27 січня 2022 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, у зв`язку із зміною групи інвалідності понад дворічний термін, яке оформлене протоколом від 27 січня 2022 року №13.
26. Як встановлено судом першої інстанції, витяг із протоколу № 13 від 27 січня 2022 року скерований позивачу Ужгородським зональним відділом Військової служби правопорядку листом за вих. №814/10/633 від 28 лютого 2022 року.
27. ОСОБА_1 вважає, що рішенням Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги порушено його право на соціальний захист та отримання належної одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
29. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
30. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
31. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
32. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
33. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.
34. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
35. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
36. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
37. Згідно зі статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі також - Закон № 2232-ХІІ, в редакції, чинній на час звернення позивача за отриманням допомоги) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
38. Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
39. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
40. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає Порядок №975, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
41. Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
- у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
42. Отже, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги положеннями чинного законодавства було визначено, що моментом виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності або встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу 20 % втрати працездатності (10 квітня 2018 року).
43. Згідно з частиною четвертою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який набрав чинності з 01 січня 2014 року, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
44. У подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (набрав чинності з 01 січня 2017 року ) пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".
45. Аналогічно у пункті 8 Порядку № 975 зазначено, що у разі якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.