ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 263/13128/18
провадження № 51-3202км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018050000000195, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Мар`їнки Донецької області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3; ч. 2 ст. 28,
ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 258 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Георгіївка Мар`їнського району Донецької області, який зареєстрований у АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3; ч. 2 ст. 28,
ч. 1 ст. 263; ч. 2 ст. 263-1, ч. 3 ст. 258 КК України.
Судове рішення щодо засудженого ОСОБА_8 в касаційному порядку не оскаржується.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України, і призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 258-3 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, яке є його власністю;
- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 3 ст. 258 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов`язання, його звільнено з-під варти в залі суду та покладено на нього виконання обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішено питання щодо речових доказів, арешту і судових витрат у кримінальному провадженні.
Засуджений ОСОБА_7 та його захисник оскаржили зазначений вирок до апеляційного суду.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 09 липня 2020 року відмовлено засудженому ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_6 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року та повернуто їх апеляційні скарги.
Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2021 року касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 задоволено, ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 07 червня 2021 року відмовив засудженому ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_6 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року та повернув їх апеляційні скарги.
Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2022 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задоволено частково, ухвалу апеляційного суду в частині відмови засудженому ОСОБА_7 в задоволенні клопотання у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року та повернення апеляційної скарги скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 12 квітня 2023 року відмовив засудженому ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_6 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року та повернув їх апеляційні скарги.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
Укасаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги своєї касаційної скарги, захисник зазначає, щострок апеляційного оскарження ОСОБА_7 пропустив із поважних причин, оскільки не мав можливості своєчасно і з використанням правової допомоги захисника оскаржити вирок суду першої інстанції. Вказує, що в день ухвалення вироку ОСОБА_7 не був звільнений з-під варти, а переданий для проведення обміну полоненими. Зазначає, що 12 червня 2019 року під час перебування ОСОБА_7 на непідконтрольній Україні території його без складання протоколу було затримано та доставлено до Маріупольського слідчого ізолятора, після чого він подав на вирок апеляційну скаргу та просив поновити строк на його оскарження. Крім того, вказує, що вирок суду першої інстанції було проголошено 26 грудня 2019 року за відсутності захисника засудженого - адвоката ОСОБА_9, участь якої була обов`язковою, і копії вироку захисник не отримала. Захисник ОСОБА_10, який був присутнім при проголошенні вироку, був захисником ОСОБА_8 і не міг захищати їх одночасно,оскільки у них були суперечливі позиції захисту по справі. Крім того, вказує на те, що усупереч вимогам ч. 2 ст. 439 КПК України апеляційний суд не виконав вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 19 грудня 2022 року.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника.