Постанова
Іменем України
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 201/1051/22
провадження № 61-5210св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Фонд державного майна України,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2022 року у складі судді Ткаченко Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2022 року Фонд державного майна України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О. М., про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 набув права власності на житлове приміщення № НОМЕР_1 гуртожитку літ. А-12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2021 року, укладеним з представником за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_4 за реєстровим № 1964, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О. М.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищевказану кімнату було накладено обтяження (номер запису про обтяження 21588488, дата і час реєстрації - 26 липня 2017 року 17:50:02).
Підставою для державної реєстрації обтяження була ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2017 року у справі № 201/6217/17 (провадження № 2-з/201/201/2017).
Позивач зазначав, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року у справі № 201/6217/17 позов Дніпровської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ТОВ "КП-Комфорт" (третя особа - ТОВ "ДП Комфорт", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСББ "Перемога 46", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І. А.) про витребування майна задоволено та витребувано на користь держави в особі Фонду державного майна України з володіння ОСОБА_1 житлове приміщення № НОМЕР_1 гуртожитку літ. А-12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Для реєстрації права власності представником Фонду державного майна України подано документи, однак державним реєстратором було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки заявником не додано документів, що підтверджують право власності держави.
Вважав, що належність спірного об`єкту нерухомості до державної власності підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року у справі № 201/6217/17, отже, представником ОСОБА_1 безпідставно відчужено, а ОСОБА_2 незаконно набуто право власності на спірний об`єкт.
Ураховуючи наведене, Фонд державного майна України просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 26 листопада 2021 року за № 1964 між представником за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О. М.;
- визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на житлове приміщення № НОМЕР_1 гуртожитку літ. А - 12, загальною площею - 49,3 кв. м, яке складається з: 1 - житлова, площею 13,6 кв. м; 2 - житлова, площею 19,7 кв. м; 3 - санвузол, площею 3,9 кв. м; 4 - житлова, площею 11,4 кв. м; 5 - балкон, площею 0,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2022 року позов Фонду державного майна України задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житлового приміщення № НОМЕР_1 в гуртожитку А-12, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений 26 листопада 2021 року між представником за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О. М. за реєстровим № 1964.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано наявністю підстав для визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 26 листопада 2021 року за № 1964 недійсним, оскільки зміст зазначеного договору, предметом якого було приміщення № НОМЕР_1 в гуртожитку літ А-12, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, суперечить інтересам держави. ОСОБА_1 розпорядилася майном, яке не було її власністю, а є власністю держави та вибуло з володіння держави без її волі.
Відмовляючи у задоволенні вимог в частині визнання визнання права власності на нерухоме майно, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту в даному випадку буде пред`явлення віндикаційного позову - про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, оскільки Фонд державного майна України є власником спірного майна на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року.
Крім того, позовна заява не містить посилань, чому для державної реєстрації права власності не були надані державному реєстратору необхідні документи, а саме: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкту, а також не містить обґрунтування необхідності захисту порушеного права саме шляхом визнання за позивачем права власності на спірне житлове приміщення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишено без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності Фонду державного майна України на житлове приміщення № НОМЕР_1 гуртожитку літ. А -12 є обґрунтованим.
Апеляційний суд вважав доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду безпідставними та такими, що зводяться до неправильного тлумачення законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Фонд державного майна України, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року в частині незадоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; в решті - оскаржувані судові рішення залишити без змін.
За змістом уточненої касаційної скарги, за межі доводів якої Верховний Суд вийти не може на підставі положень статті 400 ЦПК України, Фонд державного майна України оскаржує судові рішення судів попередніх інстанцій лише в частині відмови у задоволенні його позовних вимог про визнання права власності. Отже, в іншій частині Верховний Суд судове рішення не переглядає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Фонду державного майна України мотивована неможливістю у позасудовому порядку визнати право власності щодо спірного майна. Отже, вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на спірне нерухоме майно.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішення Фонд державного майна України вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16897/15-ц та постановах Верховного Суду від 13 травня 2019 року у справі № 905/494/18, від 15 травня 2019 року у справі № 910/7523/15-г, від 26 жовтня 2022 року у справі № 756/12206/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року у справі № 201/6217/17 позовні вимоги керівника Дніпровської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задоволено та витребувано на користь держави в особі Фонду Державного майна України з володіння ОСОБА_1 житлове приміщення № НОМЕР_1 гуртожитку літ. А-12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належне ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_5 24 липня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І. А., зареєстрованого в реєстрі за № 1008, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 917558812101.
Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 07 серпня 2020 року.
Вказаним рішенням суду встановлено, що житлове приміщення № НОМЕР_1 в гуртожитку А-12, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 вибуло з володіння власника - держави поза його волею.
26 листопада 2021 року між ОСОБА_4, який діяв на підставі дублікату довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О. М. від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було укладено договір купівлі-продажу житлового приміщення, предметом якого було житлове приміщення № НОМЕР_1 в гуртожитку А-12, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О. М., зареєстрований в реєстрі за № 1964.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 листопада 2021 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на приміщення № НОМЕР_1 в гуртожитку літ. А-12, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
В Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31 серпня 2021 року наявні відомості про державну реєстрацію обтяжень від 26 липня 2017 року на підставі ухвали суду від 24 липня 2017 року у справі № 201/6217/17.
З метою реєстрації права власності на вищезазначене приміщення гуртожитку, представник Фонду подав документи до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області і державним реєстратором було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 травня 2021 року № 58389068, оскільки заявником не подано документів, що підтверджують право власності держави - технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкту.
Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 20 серпня 2021 року № 898/7 було відмовлено у задоволенні скарги Фонду на рішення державного реєстратора.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга Фонду державного майна України задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.