Постанова
Іменем України
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 279/3976/22
провадження № 61-7940св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Коростенська територіальна громада в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2022 року у складі судді Коваленко В. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Коростенської територіальної громади в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна баба - ОСОБА_2 .
В серпні 2022 року при наведенні порядку в будинку, де проживала спадкодавець, вона в шафі з особистими речами знайшла сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0181649.
10 серпня 2022 року вона звернулася до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківської Г. С. із заявою про прийняття спадщини за законом, однак листом вказаного приватного нотаріуса від 10 серпня 2022 року № 215/01-16 повідомлено, що нею пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, а саме: не подано вчасно заяву про прийняття спадщини, а також не пред`явлені докази про постійне проживання разом із спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини. Рекомендовано для реалізації права звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням викладених обставин позивачка просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті двоюрідної баби - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом двох місяців із дня набрання судовим рішенням чинності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості, оскільки позивачка не довела, що мала об`єктивні та непереборні перешкоди на вчинення дій щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2022 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції помилково не звернув уваги на час відкриття спадщини та безпідставно не застосував до спірних правовідносин норми Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, в розумінні яких позивачка не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24 травня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 10 липня 2023 року заявниця просила суд оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
01 серпня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18 березня 2003 року.
Батьками позивачки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 вбачається, що його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (рідна баба позивача).
Відповідно до архівної довідки Державного архіву Житомирської області від 22 грудня 2020 року № Б-4641/04-3 у книзі реєстрації актових записів про шлюб по Михайлівській сільраді Ушомирського (нині Коростенського) району за 1925 рік зазначено, що житель с. Кожухівка ОСОБА_6 "так у документі", 1898 року народження (місяць не зазначено), розлучений, та ОСОБА_7 "так у документі", ІНФОРМАЦІЯ_3, вперше в шлюбі, за національністю українці, зареєстрували шлюб 21 листопада 1925 року. Запис реєстрації: № 26. Прізвища після реєстрації - ОСОБА_9 . Прізвище нареченої " ОСОБА_10" змінено на " ОСОБА_11" на підставі актового запису про народження за 1907 рік (дата внесення зміни не зазначена). Підстава: ф. Р - 5069, оп.2, спр.340, арк.120.
У метричній книзі реєстрації народжень по церкві Св. Архистратига Михаїла с. Михайлівка Овруцького повіту Волинської губернії (нині Коростенського району Житомирської області) за 1907 рік зазначено, що " ОСОБА_7" "так у документі, текст російською мовою" народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дата хрещення: 21 жовтня 1907 року. Запис реєстрації: №41. Батько: " ОСОБА_13" "так у документі, текст російською мовою". Мати: " ОСОБА_14" "так у документі, текст російською мовою", обоє православного віросповідання.
Також, у метричній книзі реєстрації народжень по церкві Св. Архистратига Михаїла с. Михайлівка Овруцького повіту Волинської губернії (нині Коростенського району Житомирської області) за 1915 рік зазначено, що " ОСОБА_15" "так у документі, текст російською мовою" народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дата хрещення: 09 червня 1915 року. Запис реєстрації: №30. Батько: " ОСОБА_16" "так у документі, текст російською мовою". Мати: " ОСОБА_14" "так у документі, текст російською мовою", обоє православного віросповідання.
Із вищевикладеного вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (рідна баба позивачки) є рідними сестрами, а тому ОСОБА_2 (спадкодавець) доводиться ОСОБА_1 (позивачу) двоюрідною бабою.
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшло право на земельну частку (пай), яке належала померлій на підставі сертифіката серії ЖТ № 0181649.
Приводом звернення ОСОБА_1 із позовом до суду послугував лист приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Левківської Г. С. від 10 серпня 2022 року № 215/01-16, у якому зазначається про те, що позивачка пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки не подала вчасно заяву про прийняття спадщини, а також не пред`явила докази про постійне місце проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою. Із посиланням на норми статей 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України нотаріус розʼяснила право позивачки звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.