Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 175/1836/21
провадження № 61-10462св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2021 року у складі судді Озерянської Ж. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Позов обґрунтований тим, що 26 лютого 2007 року АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № DNDVGA00000412, заборгованість за яким на момент пред`явлення позову становить 135 452,35 дол. США, що еквівалентно 3 787 247,71 грн. На забезпечення виконання обов`язків позичальника за кредитним договором АТ КБ "ПриватБанк" та відповідачка того ж дня уклали договір іпотеки, предметом якого є садовий будинок загальною площею 201,5 кв. м та земельна ділянка загальною площею 0,062 га за адресою: АДРЕСА_1 .
АТ КБ "ПриватБанк" у рахунок погашення кредитної заборгованості просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме садовий будинок загальною площею 201,5 кв. м та земельну ділянку загальною площею 0,062 га за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах та виселення осіб, які проживають за вказаною адресою.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2021 року провадження у справі закрито.
Ухвала мотивована тим, що суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Врахувавши, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2010 року у справі № 2-1536/10, яке набрало законної сили 03 жовтня 2012 року, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № DNDVGA00000412 задоволено, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Суди переглядали справу неодноразово.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова мотивована тим, що підставою закриття провадження у справі є судове рішення, яке набрало законної сили, ухвалене у справі з ідентичним суб`єктним складом, тим самим предметом та підставами позову. Водночас у справі, що переглядається, та у справі № 2-1536/10 підстави позову не є тотожними, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі.
Постановою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції, направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2021 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду, водночас у справі, яка переглядається, та у справі № 2-1536/10 збігаються всі вказані обставини, а те, що позивач змінив спосіб звернення стягнення не може бути підставою для повторного пред`явлення такого самого позову до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року, просило їх скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України, застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц, провадження № 14-58цс18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18, провадження № 61-48585св18.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивований тим, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2010 року у справі № 2-1536/10 вже задоволено позов АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № DNDVGA00000412 та виселення відповідачки.
Позов у цій справі є повторним позовом щодо спору між тими ж сторонами, про той же предмет позову та з тих самих підстав, що суперечить процесуальному законодавству.
Те, що позивач у новому позові змінив спосіб звернення стягнення на предмет іпотека не є підставою для повторного розгляду справи з таким же позовом, з огляду на чинне рішення у справі № 2-1536/10.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу задоволено частково. Продовжено ОСОБА_1 до 10 січня 2023 року строк для подання відзиву на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
У пункті 52 рішення "Меньшакова проти України" (Menshakova v. Ukraine, заява № 377/02) від 08 квітня 2010 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду: "Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою ЄСПЛ, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (див., наприклад, рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia, заява № 48778/99, пункт 25, ЄСПЛ 2002-ІІ).