ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/19898/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
прокурора - Гриненко А.Є.,
представників:
позивача - не з`явились,
відповідача-1 - Войтюка Д.В.,
відповідача-2 - Шовгулідзе В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" та Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.)
у справі №910/19898/20
за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України
до 1. Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго",
2. Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд"
про визнання додаткової угоди частково недійсною,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.09.2023 №29.2-02/2565 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" у зв`язку із запланованою відпусткою судді Студенця В.І. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/19898/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кодндратова І.Д.
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.У грудні 2020 року заступник керівника Запорізької обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (далі - ПрАТ "Укргідроенерго") та Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" (далі - Консорціум) про визнання недійсним пункту 11 додаткової угоди, згідно з яким скорочено гарантійний строк на результат підрядних робіт.
1.2.На обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив про неправомірне зменшення гарантійного строку підрядних робіт, що суперечить нормам частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції, чинній на час укладення додаткової угоди, статей 179, 323 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 884 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), та є підставою для визнання недійсною додаткової угоди у цій частині на підставі статей 203, 215 ЦК.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.23.07.2019 ПрАТ "Укргідроенерго" розмістило на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) оголошення за №UA-2019-07-23-000813-а про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт (ДК 021:2015 код 45233000-9 будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) ремонт автодорожнього переїзду через водозливну греблю з відновленням асфальтобетонного покриття та частковим ремонтом деформаційних швів філії Дніпровської ГЕС ПрАТ "Укргідроенерго".
2.2.За наслідками проведення 08.08.2019 цих торгів (аукціону) їх переможцем визнано Консорціум.
2.3.19.08.2019 між ПрАТ "Укргідроенерго", як замовником, та Консорціумом, як підрядником, укладено договір на виконання робіт (підряду) №557У/2019 (далі - договір), згідно з яким останньому доручено виконати вищевказані роботи на об`єкті, розташованому на території філії "Дніпровська ГЕС" ПрАТ "Укргідроенерго" за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, 1, філія "Дніпровська ГЕС" ПрАТ "Укргідроенерго". Строк дії цього договору визначений сторонами до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
2.4.У пункті 9.2 договору встановлений гарантійний строк цих робіт десять років.
2.5.27.12.2019 ПрАТ "Укргідроенерго" та Консорціум уклали до цього договору додаткову угоду №1 (далі - додаткова угода), в якій, окрім іншого, зменшили гарантійний строк обумовлених договором робіт та визначили його тривалістю у два роки.
2.6.Прокурор вважає, що у відповідачів не було підстав для зменшення гарантійного строку виконаних робіт і внесення змін до оспорюваного пункту додаткової угоди, що, на його думку, суперечить вищевказаним нормам права і має наслідком визнання недійсною цієї умови.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 15.04.2021 у справі №910/19898/20, яке Північний апеляційний господарський суд постановою від 30.11.2021 залишив без змін, у задоволенні позову відмовив.
3.2.Під час вирішення цього спору суди визначили правову природу цього договору як договору підряду, правовідносини якого регулюються положеннями "Загальні положення про підряд" глави 61 "Підряд" ЦК, і не передбачають встановлення гарантійного строку як істотної умови такого договору. Зауважили при цьому, що гарантійний строк у десять років передбачений лише для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єкта, тобто застосовується лише для будівельного підряду, та стосується виключно гарантійного строку експлуатації об`єкта і не стосується гарантійних строків якості закінчених робіт. Оскільки гарантійний строк не є істотною умовою договору підряду, то суди дійшли висновку про відсутність заборони на його зменшення, що не суперечить приписам частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
3.3.Верховний Суд постановою від 27.07.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі №910/19898/20 скасував; справу №910/19898/20 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.4.Постанова Верховного Суду мотивована тим, що передчасно зробивши висновки про право сторін зменшити гарантійний строк виконаних робіт за договором підряду, оскільки це не є істотною умовою такого договору, суди попередніх інстанцій не перевірили доводи Прокурора про порушення Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), відповідно, чи допустили сторони зловживання своїм правом на зміну умов договору.
3.5.Господарський суд міста Києва рішенням від 15.03.2023 у справі №910/19898/20 у позові заступника керівника Запорізької обласної прокуратури відмовив.
3.6.Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що враховуючи обставини заміни характеру та обсягу робіт за договором з капітального ремонту на поточний, підстави для застосування до умов додаткової угоди №1 від 27.12.2019 положень статті 884 ЦК, які передбачають мінімальний гарантійний строк 10 років на результати капітального ремонту, відсутні. Суд першої інстанції також зазначив, що, визнаючи правомірність додаткової угоди як такої та заперечуючи лише проти її частини, що визначає гарантійний строк робіт, Прокурор діє суперечливо, зловживаючи наданим йому правом, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Тому доводи Прокурора про невідповідність спірних умов додаткової угоди вимогам частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є безпідставними.
3.7.Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі №910/19898/20 скасував. Прийняв нове рішення, яким позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України до ПрАТ "Укргідроенерго", Консорціуму про визнання додаткової угоди частково недійсною задовольнив повністю. Визнав недійсною додаткову угоду від 27.12.2019 №1 до договору на виконання робіт (підряду) №557У/2019 від 19.08.2019, укладену між ПрАТ "Укргідроенерго" та Консорціумом, в частині пункту 11 щодо викладення пункту 9.2 розділу 9 договору в наступній редакції: "Гарантійний строк робіт об`єкта (-ів), що є предметом підрядних робіт за цим договором, становить 2 (два) роки.".
3.8.Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що:
- за оспорюваною додатковою угодою між сторонами збереглись правовідносини будівельного підряду та, відповідно, обов`язок дотримуватись передбаченого статтею 884 ЦК десятирічного гарантійного строку виконаних робіт;
- зменшення гарантійного строку якості виконаних робіт призводить до додаткового витрачання коштів за новими підрядними контрактами, а у випадку міста Запоріжжя - значного утруднення транспортного сполучення між правим та лівим берегом річки Дніпро в обласному центрі, що призведе до неминучих економічних втрат як для області, так і для держави в цілому;
- відступлення від умов тендерної документації та попередньо наданої пропозиції в частині забезпечення упродовж гарантійного строку якості виконаних робіт призводить до порушення передбаченого Законом України "Про публічні закупівлі" принципу недискримінації учасників і рівного ставлення до них. Суб`єкти господарювання, перш ніж претендувати на участь у тій чи іншій закупівлі, оцінюють можливість забезпечення виконання незмінних тендерних умов, зокрема гарантування визначеного у тендерній документації строку експлуатації об`єкта. Подальша їх зміна під час виконання договору про закупівлю надає законодавчо не передбачену перевагу переможцю торгів. Укладення додаткової угоди зі зміною гарантійного строку не відповідало принципу прозорості торгів, стандартів добросовісної ділової практики та є зловживанням правом сторін на зміну умов договору.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ПрАТ "Укргідроенерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі №910/19898/20 - залишити без змін.
4.2.ПрАТ "Укргідроенерго", обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови апеляційного суду, зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, що є порушенням статей 74 та 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК). Скаржником також вказано про відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання застосування частини першої статті 884 ЦК та частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції від 01.12.2019) (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК).
4.3.Консорціум звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі №910/19898/20 - залишити без змін.
4.4.Консорціум, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду України викладених у постанові від 16.03.2016 у справі №922/2862/14 (провадження №3-112гс16), висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, що є порушенням статей 74 та 76 ГПК (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК). Скаржником також вказано про відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання застосування частини першої статті 884 ЦК та частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції від 01.12.2019) (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК).
4.5.Прокурор подав відзив на касаційні скарги відповідачів, в якому зазначаючи про обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції та безпідставність викладених у касаційних скаргах доводів, просив залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувану постанову - залишити без змін.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
5.2.Відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).
5.3.Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.
5.4.У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.
5.5.За змістом статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.
5.6.Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну сутність договору цього виду.
5.7.За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша статті 875 ЦК).
5.8.У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17.
5.9.Згідно з частиною другою статті 875 ЦК договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.
5.10.Укладаючи договір №557У/2019 від 19.08.2019, сторони погодили предмет договору - роботи (ДК 021:2015 код 45233000-9 Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг).
5.11.Поряд з цим, вказані роботи полягають у здійсненні Консорціумом ремонту автодорожнього переїзду через водозливну греблю філії "Дніпровська ГЕС" ПрАТ "Укргідроенерго", а саме: ремонту деформаційних швів, ремонту залізобетонних плит з підсиленням, відновлення асфальтобетонного покриття.
5.12.Сторонами погоджено (пункт 1.4 договору), що склад, обсяги, об`єм, види, строки та ціна робіт визначаються згідно ДСТУ БД.1.1-1:2013 (Правила визначення вартості будівництва) договірною ціною з розрахунками, локальними кошторисами на ремонт деформаційних швів, на ремонт залізобетонних плит з підсиленням, на організацію дорожнього руху на період виконання дорожніх робіт, на відновлення асфальтобетонного покриття та календарним графіком виконання робіт.
5.13.Відповідно до пунктів 3.2, 5.2 Галузевих будівельних норм Г.1-218-182:2011: "Ремонт автомобільних доріг загального користування", "Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України №301 від 23.08.2011, капітальний ремонт - запланований обсяг робіт без підвищення категорії дороги з комплексного відновлення чи підвищення транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних доріг і інженерних споруд або приведення геометричних параметрів і технічних характеристик окремих елементів, з врахуванням зростання інтенсивності руху та осьових навантажень, до діючих нормативних вимог з урахуванням категорій і значення доріг; до капітального ремонту автомобільних доріг і дорожніх споруд належить: влаштування дренажів, відновлення діючих та влаштування нових споруд водовідведення, підсилення (з вирівнюванням поздовжнього та поперечного профілів) або влаштування нового дорожнього одягу окремими ділянками в місцях розширення проїзної частини, на тротуарах, встановлення бортових каменів і влаштування укріплених смуг по крайках покриттів, ліквідація колій глибиною більш 40 мм із заміною нестабільних шарів дорожнього одягу методами фрезерування і ресайклінгу (регенерації) на ширину однієї або кількох смуг руху або на всю ширину покриття з укладанням одного чи декількох шарів асфальтобетону та вирівнюванням поперечного і поздовжнього профілів, поновлення, підсилення, заміна елементів прогонових будов і опорних частин, заміна та влаштування тротуарних блоків, заміна та влаштування гідроізоляції та покриття проїзної частини, влаштування огородження, тимчасової розмітки на період капітального ремонту і її видалення після закінчення робіт, постійної розмітки після капітального ремонту.