ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 640/12201/20
адміністративне провадження № К/990/35207/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/12201/20
за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2022, ухвалене судом у складі головуючого судді Келеберди В.І.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 03.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просила суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 12.03.2020 №527/8697 "Про відмову у передачі земельної ділянки у власність громадянки ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1";
зобов`язати Київську міську раду прийняти рішення про передачу їй у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала на те, що Київською міською радою, на виконання судового рішення (яке набрало законної сили) у справі №826/19135/16, було розглянуто її клопотання про прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки, проте відповідач відмовив їй у передачі земельної ділянки у власність у зв`язку із відсутністю затвердженого детального плану території або плану зонування території, на якій розташована земельна ділянка.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022, відмовлено в задоволенні позову.
4. 07.12.2022 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційної скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
5. Верховний Суд ухвалою від 26.12.2022 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з метою реалізації свого права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) 12.08.2016 звернулась до Київської міської ради з клопотанням про прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .
Листом від 07.10.2016 № 057021-19158 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивачку про те, що на територію на якій знаходиться вказана нею земельна ділянка відсутній план зонування або детальний план території, у зв`язку з чим розгляд її клопотання відбудеться після надання зазначених документів.
У зв`язку з тим, що клопотання про прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки Київською міською радою не було розглянуто, позивачка звернувся до суду з відповідним позовом.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 у справі №826/19135/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18.10.2018, зобов`язано Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.08.2016.
Рішенням Київської міської ради від 12.03.2020 №527/8697 відмовлено у передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
Відмова мотивована невідповідністю проекту землеустрою положенням частини третьої статті 24 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), через відсутність затвердженого детального плану та плану зонування території.
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що нормами чинного законодавства встановлена пряма заборона передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам при відсутності плану зонування або детального плану території. Суди попередніх інстанцій зауважили, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Касаційна скарга позивачки обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що проект землеустрою на зазначену земельну ділянку було розроблено протягом 2008-2016 років, тобто до внесення змін (у 2018 році) до частини третьої статті 24 Закону №3038-VI, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин в цій справі зазначену норму.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
10. Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність регламентований положеннями статтею 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України; тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
11. Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
12. Відповідно до частин восьмої-дев`ятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
13. Згідно зі статтею 25 Закону України від 22.05.2003 №858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон №858-IV) документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
14. Статтею 30 Закону №858-IV передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
15. Своєю чергою, частиною першою статті 186-1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
16. У відповідності до частини четвертої статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
17. Частиною п`ятою статті 186-1 ЗК України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
18. Згідно з частиною шостою статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.