ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 826/3837/17
адміністративне провадження № К/9901/54412/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 (суддя - Федорчук А.Б.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 (судді - Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В., Чаку Є.В.)
у справі за позовом Центрального територіального управління капітального будівництва до Міністерства культури України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс", ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Центральне територіальне управління капітального будівництва звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису Міністерства культури України від 13.02.2017 №335/10/14-17.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі звернення голови громадської організації "Громадський екологічний контроль" ОСОБА_1 було здійснено візуальне обстеження та фотофіксацію містобудівної ситуації за адресою: вул. Артема (Січових Стрільців), 59 в Шевченківському районі м. Києва та складено акт від 27.01.2017.
На підставі вказаного акту Міністерством культури України прийнято припис від 13.02.2017 №335/10/14-17, яким вимагалось зупинити проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт на об`єкті будівництва "Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення" за адресою: вул. Артема (Січових Стрільців), 59 в Шевченківському районі м. Києва, які виконуються в межах Центрального історичного ареалу м. Києва та в зоні регулювання забудови ІІІ категорії з порушенням вимог частини 3 статті 32, статті 35 Закону України "Про охорону культурної спадщини" без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (Міністерства культури України).
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Визнано протиправним та скасовано наказ відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради (43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 17) №58 від 15.09.2016 "Щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт".
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що земельна ділянка за адресою: вул. Січових Стрільців (Артема) 59 у Шевченківському районі м. Києва згідно з історико-архітектурним опорним планом міста Києва, який входить до складу "Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року", затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, входить до меж Центрального історичного ареалу міста Києва та розташована в зоні регулювання забудови ІІІ категорії (розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979).
Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявність дозволу на виконання будівельних робіт не звільніє від обов`язку виконувати законодавство України про охорону культурної спадщини. Крім того, позивач не звертався до відповідача щодо погодження проектів будівництва, дозволів на проведення земельних робіт за вказаною адресою не надавалось.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що будівництво по вул. Січових Стрільців (Артема), 59 в Шевченківському районі м. Києва ведеться з порушенням законодавства у сфері охорони культурної спадщини без погодження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, історико-містобудівного обґрунтування, науково-проектної документації та без дозволу на проведення земляних робіт, а тому Суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність винесено припису від 13.02.2017 року №335/10/14-17.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги третя особа покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що перевірка проведена відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". При цьому, відповідач обмежився лише візуальним обстеженням.
Також покликається на те, що акт обстеження складено відповідачем у довільній формі, оскільки така форма взагалі відсутня і не затверджена.
Також покликається на те, що оскаржуваним приписом протиправно зобов`язано зупитини, а не припинити, виконання робіт, як це вказано в пункті 18 частини 2 статті 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Крім того покликається на те, що межі історичного ареалу Києва належним чином не затверджено, оскільки дію наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 №912/0/16-11 зупинено.
Також покликається на те, що за відсутності визначеного Кабінетом Міністрів України порядку видачі дозволів на виконання земляних робіт в межах історичного ареалу, такий дозвіл не може бути виданий, тому відповідач протиправно вимагає його отримання.
Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і постановити рішення про задоволення позовних вимог.
У відзивах на касаційну скаргу відповідач та третя особа ОСОБА_1 просять відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до пунктів 17, 18 частини 2 статті 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини", в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1805-III), до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить:
- надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць;
- видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, припинення робіт на цих пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, дозволів або з відхиленням від них.
Відповідно до статті 32 Закону №1805-III з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.
Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.
Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону №1805-III проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.
Верховний Суд уже вирішував питання затвердження та чинності меж історичного ареалу міста Києва.