ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 640/10821/21
адміністративне провадження № К/990/32001/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №640/10821/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (далі - ТзОВ "ДЦ Україна") до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі - Держпродспоживслужба) про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ТзОВ "ДЦ Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Держпродспоживслужби, в якому просило суд:
визнати протиправним та скасувати рішення від 18.01.2021 № 000025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1411,55 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.09.2022 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив:
визнав протиправним та скасував рішення Держпродспоживслужби від 18.01.2021 №000025 про накладення на ТзОВ "ДЦ Україна" штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1411,55 грн;
стягнув з Держпродспоживслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТзОВ "ДЦ Україна" судовий збір у розмірі 5675,00 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46466,66 грн.
4. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 46466,66 грн, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення в зазначеній частині і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, скаржник заявив клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
5. Верховний Суд ухвалою від 10.01.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а іншою ухвалою від 10.01.2023 - відмовив в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022.
6. 26.01.2023 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу та клопотання про закриття касаційного провадження.
ІІ. АРГУМЕНТИ КЛОПОТАННЯ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ
7. В обґрунтування клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що понесені ним витрати на професійну правничу допомогу становлять 46466,66 грн Як доказ зазначених обставин позивач надав копію договору про надання правової допомоги від 12.04.2021; копію додаткової угоди від 21.12.2021 до договору про надання правової допомоги від 12.04.2021; копії платіжних доручень від 03.06.2022 №100357050 на суму 16 263,33 грн, від 12.06.2021 №100328186 на суму 6 970,00 грн, від 24.05.2022 №100356325 на суму 23 233,33 грн; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2022 №1; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2022 №2; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 06.06.2022 серії АІ №1237771.
ІІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖЕНОЇ ПОСТАНОВИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Ухвалюючи судове рішення в частині відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують витрати позивача на надання правової допомоги при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову, складністю справи, а тому з урахуванням обсягу задоволених позовних вимог (позов було задоволено в повному обсязі), суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 46466,66 грн.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що обсяг виконаної роботи та її вартість є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Зазначає, що розмір витрат є необґрунтованим та непропорційним до ціни позову, яка становить 1411,55 грн.
10. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на необґрунтованість касаційної скарги та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
11. В клопотанні про закриття касаційного провадження позивач зазначив, що постанови Верховного Суду на які відповідач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) прийняті за інших фактичних обставин, а тому не є релевантними правовідносинам, що склались у цій справі.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши та обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
13. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
14. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
15. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
16. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
17. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
18. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
19. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
20. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
21. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.