ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 158/1645/23
адміністративне провадження № К/990/25792/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів -Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом 9 прикордонного загону імені Січових Стрільців Державної прикордонної служби України до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року (головуюча суддя Довга О.І., судді Глушко І.В., Запотічний І.І.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. 19 травня 2023 року 9 прикордонний загін імені Січових Стрільців Державної прикордонної служби України (далі - 9 прикордонний загін) звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 про продовження строку затримання на шість місяців з метою забезпечення примусового видворення іноземця за межі території України.
2. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2022 року громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, затримано з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ) строком до шести місяців з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України. 24 січня 2023 року начальником 9 прикордонного загону прийнято рішення про примусове повернення іноземця за межі України. Проте виконати це рішення іноземцю ні самостійно, ні за допомогою Адміністрації Державної прикордонної служби України на час пред`явлення цього позову не вдалося у зв`язку з відсутністю будь-якого авіасполучення з території України з 24 лютого 2022 року та перебування іноземця на території України незаконно, що у свою чергу унеможливлює отримання ним віз до третіх країн з метою транзитного проїзду до Ісламської Республіки Пакистан. Враховуючи наведене, а також те, що строк тримання відповідача у ПТПІ закінчується 25 травня 2023 року, позивач просив продовжити строк його затримання на шість місяців з метою забезпечення примусового видворення.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 травня 2023 року відмовлено в задоволенні позову.
4. Судове рішення мотивовано тим, що відсутність можливості протягом тривалого часу примусово видворити відповідача за межі України з незалежних від сторін причин не є підставою для продовження строку затримання іноземця, особу якого ідентифіковано.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову: продовжено строк затримання громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на шість місяців з метою забезпечення примусового видворення.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку про те, що зазначені позивачем обставини свідчать про неможливість забезпечення примусового видворення відповідача за межі України та є необхідною умовою для продовження строку його затримання, враховуючи, що останній не має документів, які дають право для перетинання державного кордону України та суміжних країн, українською мовою не володіє, родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження, він не має, отримати документ, який давав би можливість законно перебувати на території України, на даний момент він не зможе, а тому в разі звільнення з ПТПІ, відповідач продовжить перебувати на території України незаконно.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі представник відповідача - адвокат Самолюк В.В., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. За доводами представника відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частин одинадцятої і тринадцятої статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не врахувавши висновку Верховного Суду, сформованого у постанові від 28 січня 2021 року у справі №743/1046/20, щодо вичерпного переліку підстав, які передбачають неможливість примусового видворення особи.
9. Позивачем не подано відзиву на касаційну скаргу.
10. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
ІV. Встановлені судами фактичні обставини справи
11. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2022 року задоволено позов 9 прикордонного загону про затримання особи, що назвалася громадянином Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням до ПТПІ з метою ідентифікації особи та забезпечення примусового видворення за межі території України строком до шести місяців. Примусово видворено за межі території України особу, що назвалася громадянином Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року скасовано рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2022 року в частині примусового видворення іноземця з тієї підстави, що відносно відповідача не приймалося рішення про примусове повернення. Рішення суду в частині затримання особи, що назвалася громадянином Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням до ПТПІ з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України строком до шести місяців залишено без змін.
13. Рішенням 9 прикордонного загону від 24 січня 2023 року примусово повернуто за межі України громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця Ісламської Республіки Пакистан, особу посвідчує терміновий проїзний документ № НОМЕР_2, виданий 28.12.2022, із зобов`язанням його покинути територію України до 26.01.2023.
14. 25 січня 2023 року відповідача передано супроводу від 6 прикордонного загону для проведення заходів щодо примусового повернення з України, проте йому не вдалося залишити територію України через відмову у пропуску прикордонною службою Угорщини.
15. 16 травня 2023 року 9 прикордонним загоном прийнято рішення про примусове видворення громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України до країни походження або третьої країни.
16. Судами також установлено, що особу відповідача ідентифіковано, із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на території України, він не звертався.
V. Позиція Верховного Суду
17. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, в межах доводів відповідача про застосування судом апеляційної інстанції частин одинадцятої і тринадцятої статті 289 КАС України щодо умов, за яких допускається продовження строку затримання іноземця, який незаконно перебуває в Україні, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 січня 2021 року у справі №743/1046/20.
19. Переглядаючи судові рішення в межах зазначених доводів, колегія суддів керується таким.
20. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Частиною четвертою статті 30 Закону України від 22.09.2011 №3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
22. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені у статті 289 КАС України.
23. Відповідно до частини першої статті 289 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення судом рішення про затримання відповідача) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.