ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 640/10429/19
адміністративне провадження № К/9901/6544/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент ДАБК) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2019 (прийняте судом у складі судді Смолія І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Чаку Є.В., суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати Департамент ДАБК виконати норми частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та подати до суду позов до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (квартири АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 ) та компенсацію витрат пов`язаних таким знесенням.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не вчиняються дії щодо подачі позовної заяви до суду щодо зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно збудований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (квартири АДРЕСА_2, АДРЕСА_5 ).
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 19 листопада 2019 року позов задовольнив.
Визнав бездіяльність Департаменту ДАБК протиправною та зобов`язав Департамент ДАБК вчинити певні дії, а саме виконати вимоги норми частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та подати позов до суду до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (квартири АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 ) та компенсацію витрат пов`язаних з таким знесенням.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що у відповідача було достатньо правових підстав для подання позову до суду до третьої особи ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням, оскільки ОСОБА_2 в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені органом державного архітектурно-будівельного контролю у приписі.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції змінив, шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини рішення у наступній редакції: "Визнати бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправною та зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити певні дії, а саме виконати вимоги норм ч.1 ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та подати позов до суду до ОСОБА_2 про знесення самочинно спорудженої прибудови до житлового будинку та приведення переобладнаних квартир АДРЕСА_6 у первісний житловий стан та компенсувати витрати пов`язані з таким знесенням".
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року залишив без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що визначений у резолютивній частині рішення предмет позову, з яким орган державного архітектурно-будівельного контролю повинен звернутись до суду, а саме про знесення самочинно збудованого об`єкта, не може бути застосований в такий спосіб в даних правовідносинах, оскільки житлові квартири АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_7, не підлягають знесенню.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції, шляхом викладення абзацу другого у наступній редакції: "Визнати бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправною та зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити певні дії, а саме виконати вимоги норм ч.1 ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та подати позов до суду до ОСОБА_2 про знесення самочинно спорудженої прибудови до житлового будинку та приведення переобладнаних квартир АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_7 у первісний житловий стан та компенсування витрат пов`язаних з таким знесенням".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
06 березня 2020 року Департамент ДАБК звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено, що під час виїзду посадової особи Департаменту ДАБК доступу до зазначеної квартири не було, відповідальні особи були відсутні, що унеможливлює проведення перевірки.
Судами не досліджено того, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Департаментом ДАБК 12.10.2018 та 02.01.2019 направлялися на адресу замовника будівництва листи щодо прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами. Проте на призначену дату замовник будівництва ОСОБА_2 до Департаменту ДАБК не прибула, документи не надала, отже вона систематично ухиляється від проведення перевірки.
Судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено, що проведення перевірки та складання документів за її результатами матеріалів можливе за умови обов`язкової присутності суб`єкта містобудування і відповідно надання останнім документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а, враховуючи ті обставини, що замовник будівництва ухиляється від проведення перевірки, складання документів за її результатами не вбачається можливим.
Посилається на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Суди не врахували того, що підставою для звернення до суду з позовом, в порядку статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є саме акт, складений за результатами перевірки, яким буде зафіксовано факт невиконання замовником будівництва вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (постанова Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 814/2724/15).
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2020 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Саприкіна І.В.
Верховний Суд ухвалою від 30 березня 2020 року відкрив касаційне провадження.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.12.2021 № 2242/0/78-21 здійснено повторний автоматизований розподіл справи та визначено таку колегію суддів: головуючий суддя ОСОБА_3, судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І.
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 906/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Позивачка є співвласницею квартири АДРЕСА_8 .
Позивачка зазначила, що на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 у квартирах АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, власником яких є ОСОБА_2, безперервно проводяться незаконні самочинні будівельні роботи з реконструкції жилих приміщень вказаних квартир у нежилі, в тому числі на рівні першого поверху, біля квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, незаконно побудована прибудова до будинку (тераса).
Згоди на вказане будівництво в квартирах АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 та їх переведення з житлового фонду в нежитловий, а також на будівництво прибудови до будинку (тераси), співвласники на праві спільної сумісної власності спільного майна вищевказаного багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не надавали.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2014 №761/33173/13-а, яка залишена Київським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України без змін, визнано незаконним та скасовано Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.12.2011 № 2323 "Про переведення житлових приміщень квартир АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_7 у нежилі".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 826/23554/15, яка залишена в силі Київським апеляційним адміністративним судом, скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 15.05.2013 за №КВ 082131350674 та скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 20.02.2014 за №КВ 142140510128.
На даний час у провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа №760/18038/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язати ОСОБА_2 привести за власний рахунок та власними засобами приміщення квартир АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_7 у попередній житловий стан; зобов`язати ОСОБА_2 привести за власний рахунок та власними засобами підвальні приміщення під квартирами АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_7 у попередній стан; зобов`язати ОСОБА_2 привести за власний рахунок та власними засобами прибудову до будинку невідомого призначення на рівні першого поверху біля квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_7 (терасу) до попереднього стану, шляхом демонтажу (знесення) даної прибудови до будинку невідомого призначення (тераси) та відновлення всіх зовнішньо-капітальних стін будинку.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 14.03.2018 призначено у справі додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої за матеріалами зазначеної цивільної справи доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6.
У матеріалах справи наявний висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Командирова О.В. №5729/16-43 від 20.09.2016, в якому зазначено, що за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено: нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літ. "А") по АДРЕСА_1 є незаконно реконструйовані третьою особою ОСОБА_2 жилі квартири АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_7 .
Згідно з листами керівника департаменту загальноправової роботи Дирекції правового забезпечення ПАТ "Київенерго" від 06.03.2017 №91/52/89 та першого заступника голови Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.04.2017 №108-5803, а також рахунку-повідомлення, адресованого власнику квартири АДРЕСА_9 ОСОБА_2, житлові квартири мають статус житлових, а не нежитлових.
Також, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04.10.2017 №760/18038/15-ц заборонено ОСОБА_2 вчиняти будівельні роботи, пов`язані з реконструкцією і переплануванням у квартирах АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_7 .
Позивачка також зазначила, що в провадженні слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12017100090014652 від 16.12.2017 з досудового розслідування за частиною першою статті 382 КК України щодо невиконання рішення суду про припинення будівельних робіт на першому поверсі будинку АДРЕСА_8 та кримінальне провадження №12017100090015273 від 31.12.2017 з досудового розслідування за частиною першою статті 382 КК України щодо невиконання рішення суду від 04.10.2017 про заборону третій особі ОСОБА_2 вчиняти будівельні роботи, пов`язані з реконструкцією і переплануванням, у квартирах АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_7 .
Також, у провадженні слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали ще одного досудового розслідування № 42013110090000176 від 18.06.2013 за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 356 КК України, розпочатого прокуратурою Солом`янського району міста Києва на підставі звернення народного депутата України ОСОБА_4 щодо несанкціонованого проведення будівельних робіт, внаслідок яких можливе порушення цілісності будинку АДРЕСА_1, яке також на даний час триває, що підтверджується довідкою прокурора Солом`янського району м. Києва Шулякової В. від 18.06.2013 року.
15.02.2019 позивачем подано на адресу відповідача заяву від 14.02.2019 з проханням виконати вимоги частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та подати позов до суду до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 ) про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (квартири АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 ) та компенсацію витрат пов`язаних з таким знесенням, у зв`язку із очевидним добровільним невиконанням ОСОБА_2 в установлений строк вимог, встановлених органом державного архітектурно- будівельного контролю у приписі від 12.06.2018.
15.03.2019 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 073-073/Г-137-417 повідомив позивача про те, що передумовою звернення органу державного архітектурно- будівельного контролю до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є видання таким органом припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Позивачка, вважаючи, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, звернулася до суду з позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.