ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 260/2099/22
адміністративне провадження № К/990/13847/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу №260/2099/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року, постановлену суддею Калиничем Я.М.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Шинкар Т.І., суддів: Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області) у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ від 27.05.2020 №125-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ";
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Закарпатській області або допустити до роботи на іншій рівнозначній посаді (в разі скорочення такої посади).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
3. В підготовчому засіданні представник відповідача заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, аргументоване пропуском позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України. У підготовчому засіданні позивач заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду. Повідомив суду, що про оскаржуваний наказ дізнався 01.02.2022.
4. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано позивачу подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
5. Від позивача на виконання ухвали суду від 08.12.2022 надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
6. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.12.2022, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023, позов залишено без розгляду.
7. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ні наявність кримінального провадження, ні перебування під вартою, жодним чином не унеможливлюють звернення через представника в суд за захистом своїх прав у встановлений законом строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права.
7.1. Судами не прийнято посилання позивача на те, що ним не отримувався наказ про звільнення від 27.05.2020, оскільки фактичне неотримання наказу під підпис не вказує на необізнаність позивача про такий наказ, при цьому відповідач поінформував позивача про його звільнення.
7.2. За висновків судів попередніх інстанцій у позивача існувала об`єктивна можливість знати про факти порушення його прав оскаржуваним наказом ще в травні 2020 року, при цьому із адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся в суд лише 15.06.2022, тобто з пропуском строку встановленого законодавством.
7.3. Доводи позивача, що для обчислення строку звернення до суду із позовом про поновлення на роботі має застосовуватися частина перша статті 233 КЗпП України, якою визначено місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, суди уважали необґрунтованими, оскільки цей спір виник з приводу проходження та звільнення з публічної служби, а тому до спірних відносин застосовуються положення КАС України, якими встановлено спеціальні строки звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
8. Від ОСОБА_1 до Верховного Суду (далі - Суд) 18.04.2023 надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі № 260/2099/22, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
9. Ця касаційна скарга подана на підставі частини другої статті 328 КАС України із посиланням у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
9.1. Так, скаржник указує, що суди попередніх інстанцій у цій справі застосували положення частини третьої, частини п`ятої статті 122 КАС України, частини першої статті 47, частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України без урахування висновків щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 815/4532/16, від 20.11.2019 у справі № 420/333/19, від 06.07.2020 у справі № 1340/4763/18, від 24.11.2021 у справі № 640/26235/19, від 26.04.2022 у справі № 400/5829/21.
9.2. Як зауважує касатор, у постанові від 06.07.2020 Верховний Суд висновував, що виходячи зі змісту частини третьої статті 122 КАС України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
9.3. Указує, що від 11.04.2018 у справі № 815/4532/16, від 20.11.2019 у справі № 420/333/19, від 06.07.2020 у справі № 1340/4763/18 Верховний Суд зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства України і Кодекс законів про працю України передбачають, що для звернення до суду у справах щодо звільнення з публічної служби встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
9.4. Касатор підкреслює, що у розглядуваному випадку копію оскаржуваного наказу позивач отримав лише 28.05.2022 після звернення до ГУ ДПС у Закарпатській області, що підтверджується наявною на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта" інформацією про відстеження пересилання поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором: 8800019168340, трудову книжку позивачу досі не видали, а тому, на його переконання, у цьому випадку позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду.
9.5. Скаржник наголошує, що чинне законодавство не покладає на працівника обов`язок звернутися до роботодавця для отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення, навпаки, це роботодавця зобов`язує чинне законодавство (частина перша статті 47 КЗпП України) видати працівникові у день його звільнення копію наказу (розпорядження) про звільнення.
9.6. Як наголошує позивач, особисто він не подавав ніякої заяви до ГУ ДПС у Закарпатській області, і не міг цього зробити 27.05.2020, оскільки на той час він знаходився у державній установі "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)", куди був поміщений після затримання працівниками правоохоронних органів у рамках кримінального провадження № 42020070000000228, що підтверджується ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28.05.2020 в кримінальній справі № 463/4495/20.
9.7. А тому, висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не міг не знати, що його звільнено з державної служби на підставі його ж відповідної заяви від 27.05.2020, касатор уважає безпідставними, в результаті чого дійшли хибного висновку про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді (суддя - доповідач) Єресько Л.О., суддів: ОСОБА_2, Мартинюк Н.М. від 21.04.2023 відкрите касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
10.1. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.09.2023 № 1600/0/78-23 (у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03.08.2023 № 770/0/15-23 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, наказом Голови Верховного Суду від 03.08.2023 № 2457-к про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду, що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг), визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Мартинюк Н.М.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25 вересня 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Позиція інших учасників справи
12. Від ГУ ДПС у Закарпатській області до Суду 10.05.2023 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішенні - без змін.
12.1. У цьому відзиві ГУ ДПС у Закарпатській області стверджує, що відповідач листом від 05.06.2020 №5357/Л/07-16-11-01-31 повідомляв позивача про розгляд його звернення від 01.06.2020 (вх. ГУ ДПС від 02.06.2020 №26700/Л/11) та надано відповідь, у якій зокрема зазначено, що заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади за угодою сторін від 27.05.2020 погоджено та наказом від 27.05.2020 №125-о такому припинено державну службу та звільнено з посади.
12.2. Відповідач уважає посилання позивача в касаційній скарзі на те, що ним не отримувався наказ про звільнення від 27.05.2020 необґрунтованими, оскільки фактичне неотримання наказу під підпис не вказує на необізнаність позивача про такий наказ та відповідачем було поінформовано про його звільнення.
12.3. Як підкреслює відповідач, в судовому засіданні Личаківського районного суду м. Львова 28.05.2020 (справа № 463/4495/20, кримінальне провадження № І-кс/463/2751/20), за участі позивача, при розгляді питання про відсторонення від посади ОСОБА_1, судом встановлено, що завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Закарпатській області ОСОБА_1 звільнено згідно наказу № 125-о від 27.05.2020, що свідчить про обізнаність останнього щодо його звільнення.
12.4. Відповідач зауважує, що наявність кримінального провадження стосовно позивача, чи перебування його під вартою, жодним чином не унеможливлюють можливість його звернення через представника до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення такого права.
12.5. На думку ГУ ДПС у Закарпатській області вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться в залежність від порядку отримання наказів, а вирішується з огляду на факт, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку із звільненням позивача з публічної служби наказом ГУ ДПС у Закарпатській області від 27.10.2020 №125-о на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, за угодою сторін.
15. Із позовом про оскарження цього наказу позивач звернувся до суду лише 15.06.2022, що мало наслідком залишення судом першої інстанції позову без розгляду у зв`язку із пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду, який визначено у частині п`ятій статті 122 КАС України, а підстави для поновлення такого строку, за висновком суду, відсутні.
16. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні питання дотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом та неправильної оцінки поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів виходить із такого.
17. Відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
18. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
19. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
21. Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
22. При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
23. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
24. День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
25. Не звернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
26. Згідно із статтею 47 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
27. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
28. Частиною першою статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
29. Наслідки пропуску строку звернення до суду визначені статтею 123 КАС України.
30. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
31. Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку у разі визнання їх судом неповажними.
32. У постанові від 05.02.2020 у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
33. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
34. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
35. Повертаючись до обставин цієї справи зазначимо, що на момент подання заяви про звільнення за угодою сторін від 27.05.2020 позивач знаходився у державній установі "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)", куди був поміщений після затримання працівниками правоохоронних органів у рамках кримінального провадження № 42020070000000228, що підтверджується ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28.05.2020 в кримінальній справі № 463/4495/20. При цьому, відповідно до вказаної ухвали з 26.05.2020 до позивача було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; строк дії цієї ухвали становив шістдесят днів з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 26.05.2020 та закінчувався 24.07.2020.