ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 420/7190/22
адміністративне провадження № К/990/23728/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/7190/22
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду (суддя Глуханчук О. В.) від 15 лютого 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Коваль М. П., Турецька І. О., Зуєва Л. Є.) від 29 березня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2022 року №0427014-2404-1502/1.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням йому визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 57 051,48 грн. Вказане повідомлення-рішення надійшло позивачу без розрахунку податкового зобов`язання, де б значилась інформація про базу оподаткування, ставку податку, тощо.
Позивач вказував, що базою оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, у той час згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться об`єкт незавершеного будівництва та відомості про площу відсутні.
З наведених підстав позивач вважав, що за відсутності даних про базу оподаткування (площа об`єкта нерухомості), визначення грошового зобов`язання у податковому повідомленні-рішенні від 09 лютого 2022 року № 0427014-2404-1502/1 є неправомірним, отже таке рішення відповідача підлягає скасуванню.
3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи призначено без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
4. 13 червня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС в Одеській області, в якому зокрема було заявлено клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у даній справі оскаржується податкове повідомлення рішення від 09 лютого 2022 року № 0427014-2404-1502/1, сформоване згідно постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року по справі № 420/13055/21, оскільки попереднє податкове повідомлення рішення від 26 травня 2021 року № 0427014-2404- 1502 на суму 82 051,48 грн, що було предметом розгляду судової справи № 420/13055/21, скасовано в частині. Відповідач стверджував, що податковими повідомленнями-рішеннями від 26 травня 2021 року № 0427014-2404-502 та від 09 лютого 2022 року № 0427014-2404-1502/1 визначено одну й ту ж саме суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік на об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Звертаючись з новими позовними вимогами щодо того ж предмету спору, та з тих же підстав позивач фактично оспорює лише розмір податкового зобов`язання, зазначаючи в позовній заяві ідентичне обґрунтування позовної заяви.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 висунув одну й ту ж саму вимогу до одного й того ж самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, що й у справі № 420/13055/21, відповідач вважав, що наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у справі № 420/7190/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 лютого 2022 року № 0427014-2404-1502/1.
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
7. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
8. 17 серпня 2023 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року - без змін.
9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Закриваюче провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що спір у даній справі № 420/7190/22 аналогічний спору у справі № 420/13055/21, судове рішення у якій набрало законної сили, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
11. Такий висновок судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що питання щодо правомірності визначення ОСОБА_1 розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік було предметом судового розгляду у справі № 420/13055/21, у якій апеляційний суд дійшов висновку, що нарахування контролюючим органом позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, в сумі 57 051,48 грн, є правомірним.
12. Таким чином, суди виснували, що податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2022 року № 0427014-2404-1502/1 прийняте у зв`язку зі зменшенням податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0427014-2404-1502 від 26 травня 2021 року, за результатами судового оскарження та часткового скасування судовим рішенням у справі № 420/13055/21 повідомлення-рішення № 0427014-2404-1502 від 26 травня 2021 року.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
14. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спору не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 22 травня 2019 року по справі № 640/7778/18, від 18 грудня 2019 року по справі № 916/633/19 та не правильно застосували норму процесуального права, що викладена в пункті 4 частини першої статті 238 КАС України.
15. Скаржник наголошує, що у справі яка розглядається різний предмет позову - податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2022 року № 0427014-2404-1502/1 - це окрема матеріально правова вимога податкового органу, яка оскаржується окремо і не стосується податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0427014-2404-1502 від 26 травня 2021 року.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
17. Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
18. Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
19. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
20. Згідно пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
21. Відповідно до наведених норм позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
22. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.