ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/357/20 (910/14593/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - Пархоменко І.М., адвокат Кочмарук М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 15.05.2023
у справі № 910/357/20(910/14593/20)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Державного підприємства "Проектний інститут "Укрметротунельпроект"
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні
в межах справи № 910/357/20
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 звернувся в господарський суд м. Києва з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Проектний інститут "Укрметротунельпроект" середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.05.2015 по 25.08.2020 в розмірі 97 869 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.02.2023 позов задоволено повністю.
3. Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ МАЙНІНГ України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 апеляційну скаргу задоволено. Оскаржуване рішення суду першої інстанції змінено та викладено його резолютивну частину в редакції, якою позов задоволено частково у розмірі 9 471,18 грн.
Рух касаційної скарги
5. 12.06.2023 ОСОБА_1 направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі №910/357/20(910/14593/20), підтвердженням є штамп касаційного господарського суду у складі Верховного суду на першому аркуші касаційної скарги.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/357/20(910/14593/20) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О. В., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023.
7. Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2023 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 910/357/20(910/14593/20), повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху, до надходження оригіналів матеріалів справи № 910/357/20(910/14593/20) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та витребувано з Господарського суду м. Києва, Північного апеляційного господарського суду справу №910/357/20(910/14593/20).
8. На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Верховного суду 17.07.2023 надійшли матеріали справи.
9. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.07.2023 № 29.2-02/1712, у зв`язку з відпусткою судді Васьковського О. В, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/357/20(910/14593/20).
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/357/20(910/14593/20) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К.М., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023.
11. Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/357/20(910/14593/20) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023. Призначено розгляд касаційної скарги на 19.09.2023 о 10:00 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
12. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
13.1 Судом апеляційної інстанції не враховано положення статті 58 Конституції України. При цьому, судом не враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 908/3049/19.
13.2 Судом апеляційної інстанції не враховано, що у зв`язку із закриттям провадження у справі про банкрутство відповідача з 05.04.2023 конкурсний кредитор взагалі перестав бути учасником провадження у справі № 910/357/20, тим паче в межах справи № 910/14593/20. При цьому, судом не враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2023 у справі № 910/20106/19.
14. Скаржник та представник скаржника в судовому засіданні 19.09.2023 підтримали касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення скаржника та його представника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
19. Не погоджуючись із мотивами рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд виходив, зокрема, із того, що апеляційна інстанція не погоджується з врахування господарським судом першої інстанції терміну заборгованості 62 місяці, оскільки цей термін обмежено імперативним приписом частини першої статті 117 КЗпП шістьома місяцями, тому неправильним є висновок господарського суду першої інстанції щодо обрахованої суми компенсації 97 869,00 грн. Таким чином, установивши, що в день звільнення позивачу з вини відповідача не були виплачені всі суми, які належали позивачу від підприємства, господарський суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідач повинен відшкодувати майнові втрати, яких позивач зазнав внаслідок несвоєчасного здійснення розрахунку, однак не врахував імперативний припис норми частини першої статті 117 КЗпП.
20. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх помилковими з огляду на таке.
21. Згідно частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
22. Відповідно до статті 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
23. Згідно статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
24. Частиною першою статті 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.