ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 310/9084/19
провадження № 51-6301 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
особи, щодо якої кримінальне
провадження закрито ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8, яка брала участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 26 січня 2023 рокув кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080130002732, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 червня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки 6 місяців та покладено на нього відповідні обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
За обставин, встановлених вироком місцевого суду, ОСОБА_7 приблизно в середині вересня 2019 року у денний час, перебуваючи у м. Запоріжжі, незаконно, без мети збуту, замовив через мережу "Інтернет" зіп-пакет з наркотичним засобом, обіг якого обмежено -метадон, і перерахував за нього 6000 грн на електронний гаманець. У цей же день у денний час ОСОБА_7 на будівельному майданчику біля будинку № 10 на вул. Покровська в м. Запоріжжі у схованці, на яку йому вказали, забрав зіп-пакет з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон, тим самим незаконно придбав його без мети збуту.
22 вересня 2019 року приблизно о 14:00 ОСОБА_9 вказаний зіп-пакет з наркотичним засобом поклав у підкладку куртки, та незаконно зберігаючи його при собі без мети збуту, перевіз маршрутним автобусом до м. Бердянська, а потім незаконно переніс до кімнати № 7 у будинку № 129 на вул. Чубаря у м. Бердянську, де продовжив незаконно зберігати без мети збуту.
23 вересня 2019 року приблизно о 16:00 ОСОБА_9, перебуваючи за вищезазначеною адресою, за допомогою електронних ваг з метою подальшого особистого дозованого вживання, розфасував частину наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, у 20 зіп-пакетів, які попередньо загорнув у фольгу, а залишок наркотичного засобу залишив у зіп-пакеті. Після чого усі зіп-пакети з наркотичним засобом помістив до поліетиленового пакета разом та поклав його у рукав належної йому куртки, яка висіла у шафі, де продовжив незаконно зберігати без мети збуту. 24 вересня 2019 року в період часу з 17:53 до 18:28, під час проведення огляду кімнати № 7 у будинку № 129 на вул. Чубаря у м. Бердянську, були виявлені та вилучені працівниками поліції 20 зіп-пакетів, загорнутих у фольгу, та 1 зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, яка, згідно з висновком експерта № 7-2039 від 31 жовтня 2019 року, є методоном, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною вагою 7,640 г (у перерахунку на основу), що є великим розміром.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Органом досудового розслідування за вказаних обставин ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту наркотичних засобів у великих розмірах.
Судом такі дії обвинуваченого ОСОБА_7 у порядку ч. 3 ст. 337 КПК України перекваліфіковані з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах.
Верховний Суд постановою від 08 липня 2021 року за касаційною скаргою прокурора скасував ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_7 та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 26 січня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення. Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 червня 2020 року скасував. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги своєї касаційної скарги, прокурор зазначає про те, що суд апеляційної інстанції дійшов до необґрунтованого висновку щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 з тих підстав, що докази, отримані у даному кримінальному провадженні не у спосіб, визначений КПК. Прокурор не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо визнання недопустимими доказами: протоколу огляду місця події та інших похідних доказів у провадженні - висновків експертів. Також прокурор зазначає, що усупереч вимогам ч. 2 ст. 439 КПК України апеляційний суд не виконав вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 08 липня 2021 року, та безпідставно апеляційну скаргу сторони обвинувачення залишив без задоволення. Стверджує, що рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, оскільки не містить оцінки доводам апеляційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому за правилами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд під час розгляду кримінального провадження позбавлений можливості надавати оцінку доказам, перевіряти правильність такої оцінки та виходить лише з тих фактичних обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій.
Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.