Постанова
Іменем України
25 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 332/5299/21
провадження № 61-7841 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Запорізька міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 квітня 2023 року
у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2, третя особа - Запорізька міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою, в якому просила суд визначити між нею та ОСОБА_2 порядок користування земельною ділянкою,
на якій розташований житловий будинок
АДРЕСА_1 відповідно до їх часток на будинок.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності у рівних частках (по 1/2 частині) належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
За їх спільною згодою між ними встановлено порядок користування будинком відповідно до їх часток, унаслідок чого фактично утворилися дві частини будинку з різними ізольованими входами (дві квартири).
Вказаний будинок розташований на земельній ділянці, площею 0,1000 га
(1 183 кв. м), кадастровий номер 231010000:02:027:0269, яка знаходиться
у їх спільному постійному користуванні. Земельна ділянка
не приватизована, порядок користування нею не встановлений.
Позивач, пославшись на положення частини другої статті 377 ЦК України
та статті 120 ЗК України, вважала, що оскільки до неї перейшло право власності на 1/2 частину житлового будинку
АДРЕСА_1, то до неї перейшло й право користування земельною ділянкою, на якій розміщена належна їй частка будинку, та земельною ділянкою, необхідною для її обслуговування. Тому вона має право
на виділення у її користування тієї частини земельної ділянки,
яка є пропорційною її частці у житловому будинку.
Вказувала, що ОСОБА_2 був збудований паркан, який розмежував домоволодіння зі своїми частинами земельних ділянок. Проте, частки земельної ділянки не співпадають з частками володіння житловим будинком. Частина земельної ділянки ОСОБА_2 більша, ніж земельна ділянка, яка знаходиться у її фактичному користуванні, що є порушенням
її прав на частину земельної ділянки, яка пропорційна часткам у житловому будинку.
Крім того, вона хотіла безоплатно приватизувати земельну ділянку,
яка знаходиться під її частиною будинку для її обслуговування, однак, земельна ділянка не пропорційна часткам у житловому будинку.
Без зазначення меж та розміру земельної ділянки, на якій розташована належна їй частина будинку, вона не може реалізувати своє право
на безоплатну приватизацію землі.
Між нею та ОСОБА_2 не досягнуто згоди щодо порядку користування вказаною земельною ділянкою.
На її замовлення 30 серпня 2022 року було складено висновок експерта
№ 20/22 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи (далі - висновок судової земельно-технічної експертизи
від 30 серпня 2022 року № 20/22), відповідно до якого судовий експерт визначила один можливий варіант порядку користування спірною земельною ділянкою, наведений у висновку (варіант № 1).
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд: визначити між нею та ОСОБА_2 порядок користування спірною земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок
АДРЕСА_1, відповідно до їх часток
у житловому будинку; виділити у їх користування земельні ділянки відповідно до варіанту № 1 висновку судової земельно-технічної експертизи від 30 серпня 2022 року № 20/22.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2023 року
у складі судді Марченко Н. В. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції застосував статтю 88 ЗК України, яка регулює порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, та вказав, що учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Поділ земельної ділянки виконується в тому випадку, якщо земельна ділянка перебуває у власності. Визначення порядку користування земельною ділянкою здійснюється у випадку, якщо земельна ділянка знаходиться у комунальній або державній власності.
Районний суд зазначив, що варіанти визначення порядку користування земельної ділянки повинні максимально забезпечувати однакові умови для співвласників з урахуванням їх часток, бути наближеними до фактичного порядку користування, якщо такий склався і забезпечує однакові умови,
та забезпечувати зручне користування і експлуатацію поліпшеннями,
що розташовані на земельній ділянці, по можливості виключати ділянки спільного користування.
Районний суд, відмовляючи у задоволенні позову, урахував процесуальні норми доказування і зробив висновок, що позивач не надала доказів того, що між сторонами встановлений фактичний порядок користування житловим будинком, тоді як відповідач заперечує факт того, що такий порядок користування між ними склався.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, площею 0,1000 га (кадастровий номер 2310100000:02:027:0269), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до частки
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у житловому будинку, згідно з єдиним можливим варіантом визначення порядку користування спірною земельною ділянкою, запропонованого висновком судової земельно-технічної експертизи від 30 серпня 2022 року № 20/22, який зображено на схемі
в Додатку № 1 до висновку експерта.
Виділено ОСОБА_1 в користування: земельну ділянку № НОМЕР_1,
що є 1/2 частиною земельної ділянки загального користування,
що проходить від точки 20 по точках 21, 22, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 до точки 20 (площею 490 кв. м), що складає 245 кв. м; земельну ділянку № НОМЕР_2, що є 1/2 частиною земельної ділянки загального користування, що проходить від точки 1 по точках 2, 3 до точки 1 (площею 7 кв. м),
що складає 3,5 кв. м; земельну ділянку № 3, що проходить від точки 22
по точках 23, 6, 7, 8 до точки 22 (площею 183 кв. м), що складає 183 кв. м; земельну ділянку № НОМЕР_3, що є 1/2 частиною земельної ділянки, на яку поширюється дія обмеження (охоронної зони), що проходить від точки 1
по точках 3, 4, 5, 20 до точки 1 (площею 137 кв. м) площею 68,5 кв. м,
а всього становить 500 кв. м.
Виділено ОСОБА_2 : земельну ділянку АДРЕСА_2, що є 1/2 частиною земельної ділянки загального користування, що походить від точки 20
по точках 21, 22, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 до точки 20
(площею 490 кв. м), що складає 245 кв. м; земельну ділянку № НОМЕР_2,
що є 1/2 частиною земельної ділянки загального користування,
що проходить від точки 1 по точках 2, 3 до точки 1 (площею 7 кв. м),
що складає 3,5 кв. м; земельну ділянку № 5, що проходить від точки 21
по точках 5, 23, 22 то точки 21 (площею 183 кв. м), що складає 183 кв. м; земельну ділянку № 4, що становить 1/2 частину земельної ділянки, на яку поширюється дія обмеження (охоронної зони), що проходить від точки 1
по точках 3, 4, 5, 20 до точки 1 (площею 137 кв. м), що складає 68 кв. м,
а всього становить 500 кв. м.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що районний суд, відмовляючи у задоволенні позову, не навів вмотивованих обґрунтувань, фактично залишив спір невирішеним. Сторони у справі за їх спільною згодою визначили порядок користування житловим будинком
та господарськими будівлями, розташованими на спірній земельній ділянці. Указане підтверджується відповідними доказами, наданими позивачем,
а саме: технічним паспортом на житловий будинок, з якого вбачається,
що будинок складається з двох квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, які мають окремі входи, а також рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області
від 31 березня 1971 року, в якому між колишніми співвласниками було розподілено зазначений будинок та виділено кожному по 1/2 частині
із зазначенням конкретних кімнат. При цьому факт проживання сторін
у квартирах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, відповідачем під час розгляду справи
не спростовано.
Апеляційний суд надав правову оцінку висновку судової земельно-технічної експертизи від 30 серпня 2022 року № 20/22, складеному на замовлення позивача, та вказав, що зазначений варіант поділу земельної ділянки враховує інтереси сторін, є справедливим з огляду на обставини
та відносини, що склалися між сторонами, є пропорційним до їх часток
у будинку, тому найбільш ефективно сприяє захисту прав та інтересів сторін. Порушень прав відповідача у зв`язку з визначенням такого порядку користування земельною ділянкою судом не встановлено та відповідачем не наведено.
Разом із цим, ОСОБА_2 заперечень із запропонованим судовим експертом варіантом встановлення порядку користування земельною ділянкою не висловив, своїм процесуальним правом не скористався,
з відповідним клопотанням про призначення експертизи судом
не звертався.
Суд апеляційної інстанції послався на відповідні норми ЦК України
(статті 15, 16, 319, 377) та ЗК України (статті 88, 120, 152), врахував відповідні правові висновки Верховного Суду, а також роз`яснення, надані судам у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ".
Урахувавши положення статей 133, 141, 382 ЦПК України, апеляційний суд вирішив питання щодо розподілу судових витрат й стягнув з відповідача
на користь позивача понесені нею судові витрати, які вважав належним чином підтвердженими та обґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду
У травні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження. Поновлено заявнику строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 12 квітня 2023 року. Відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу
№ 332/5299/21 із Заводського районного суду м. Запоріжжя. Відмовлено
у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 12 квітня 2023 року. Надіслано учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, не врахував відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у подібних, на його думку, справах.
Вказує, що метою позову ОСОБА_1 є не порушення її цивільних прав,
а бажання реалізувати право на безоплатну приватизацію частки земельної ділянки (стаття 118 ЗК України), загальна площа якої становить 1 183 кв. м, з яких 137 кв. м безстроково перебувають в охоронній зоні. При цьому, указане право позивача ніким не порушено, так як вона його не реалізувала.
Встановлюючи порядок користування спірною земельною ділянкою, апеляційний суд не з`ясував наявність погоджень або заперечень юридичної особи - власника трубопроводу (джерела підвищеної небезпеки),
в інтересах якої встановлена охоронна зона на спірній земельній ділянці, фактично вирішив спір без участі цієї особи.
Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не з`ясував підстави набуття у сторін прав на земельну ділянку, розміром 1 183 кв. м
(за технічним паспортом) та 1 000 кв. м (за витягом з Державного земельного кадастру), а також не звернув увагу, що згідно з витягами
з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 січня
2018 року та від 15 липня 2022 року право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1, зареєстровано за: ОСОБА_1 (1/4 частка, підстава - свідоцтво
про право на спадщину, серія та номер: З-889, виданий 05 серпня 2009 року); ОСОБА_1 (1/4 частка, підстава - договір купівлі-продажу, серія
та номер: 1630, виданий 22 грудня 2017 року); ОСОБА_2 (1/2 частка, підстава - договір купівлі-продажу, серія та номер 158, виданий 27 лютого 2018 року); ОСОБА_3 (13/36 часток, підстава - договір дарування, серія 3-761, виданий 01 липня 2009 року).
Надаючи оцінку лише поданим позивачем доказам, апеляційний суд залишив поза увагою, що будинок має один вхід, одну хвіртку (позначену
у техпаспорті під № 4). Указане свідчить, що жодного визначеного порядку користування будинковолодінням та земельною ділянкою між позивачем
і відповідачем не існує.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку
АДРЕСА_1, загальною площею 62,4 кв. м (а. с. 11, 12-13, 14-15, 20-22, 95-96).
Указаний житловий будинок розташований на земельній ділянці,
площею 0,1000 га, кадастровий номер 2310100000:02:027:0269. Цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Форма власності - інформація
про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. Указане підтверджується витягом з Державного земельного кадастру
про земельну ділянку від 30 грудня 2021 року. На земельній ділянці діє обмеження у її використанні - охоронна зона навколо (уздовж) об`єкта транспорту, площею 0,0137 га, підстава - Закон України
"Про трубопровідний транспорт", строк дії - безстроково (а. с. 44-45, 97-98).
Висновком судової земельно-технічної експертизи від 30 серпня 2022 року № 20/22, складеним на замовлення ОСОБА_1 (а. с. 69-101), встановлено, що: "Під час розроблення варіантів порядку користування земельною ділянкою було враховано наступне:
- дослідження виконано камерально за наданою документацією,
як вказано у поставленому питанні;
- розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 ;
- кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:02:027:0269;
- цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- площа земельної ділянки: 0,1000га;
- право на земельну ділянку в Державному земельному кадастрі
не зареєстроване;
- на земельній ділянці розташовано наступні будівлі та споруди: житловий будинок літ. А", паркани № 3, № 5, хвіртка № 4, водопровід № 6, замощення № 1, які знаходяться у спільній частковій власності співвласників - ОСОБА_2 належить 1/2 частка житлового будинку
АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 належить 1/4 та 1/4 (разом 1/2) частки житлового будинку
АДРЕСА_1 .
- розташування двох квартир у будинку вздовж червоної лінії
АДРЕСА_1 та розташування двох входів у квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3
з однієї сторони ділянки не дає змогу влаштувати відокремлені входи/виходи зі сторони вулиці окремо на власну ділянку;
- житловий будинок літ. "А" зазнав планувальних змін з часу виготовлення технічного паспорту (19 квітня 2011 року) до часу виготовлення топографічної зйомки, які полягають у збільшені площі забудови квартири АДРЕСА_2 ;
- на земельній ділянці на топографічній зйомці виявлені споруди - дві зливові ями, які відсутні в переліку споруд у праві власності та технічному паспорті;
- вздовж всієї ділянки проходить прокладання водопровідної труби
до будинку, право власності на яку між співвласниками не визначено,
а отже є необхідність надання доступу до неї для обслуговування для всіх співвласників.
Враховуючи вище перелічені вихідні дані, а саме: обмеження у використанні, геометричні розміри земельної ділянки, розташування будівель та споруд, експертом розроблено за наданою документацією один можливий варіант порядку користування земельною ділянкою, площею 0,1000 га (кадастровий номер 2310100000:02:027:0269), що розташована за адресою:
АДРЕСА_1, відповідно
до 1/2 та 1/2 частин кожному із співвласників та вимог нормативно-правових актів. Варіант № 1 порядку користування земельною ділянкою зображено на схемі в Додатку № 1 до висновку експерта (а. с. 83).
Виділяється в користування співвласника 1/2 частки (а. с. 81):
- 1/2 частина земельної ділянки загального користування № 1,